Справа: № 2-а-3752/11 Головуючий у 1-й інстанції: Фролов О.Л.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
17 липня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Безименної Н.В., Ісаєнко Ю.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області на постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 07.07.2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про зобов'язання вчинити дії, -
Позивач 18.04.2011 року звернулася до Тальнівського районного суду Черкаської області з адміністративним позовом до УПФУ в Тальнівському районі Черкаської області про зобов'язання провести перерахунок та виплату щомісячної доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.ст. 39, 51 ЗУ«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 22.05.2008 року.
Постановою Тальнівського районного суду Черкаської області від 07.07.2011 року позов задоволено частково, зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу додаткових доплат до пенсії, починаючи з 18.10.2010 р. В решті вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, УПФУ в Тальнівському районі Черкаської області подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, позивач являється учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується відповідним посвідченням та відноситься до 4 категорії постраждалих внаслідок ЧАЕС.
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 4 категорії призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно до ч. 1 ст. 39 Закону, пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Всупереч ст. ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до ПКМУ, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з ПКМУ, відповідач не правомірно виплачував доплату до пенсії та додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 зазначеного Закону.
Мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (ч. 1 ст. 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого даною правовою нормою, мінімального розміру пенсії за віком.
Таким чином, колегія суддів приходить до однозначного висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок доплати до пенсії та додаткової пенсії в розмірі передбаченому ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач має право на перерахунок з 18.10.2010 року, оскільки з даним позовом він звернувся 09.03.2011 року.
Отже, позовні вимоги за період до 18.10.2010 року, слід було залишити без розгляду у відповідності до вимог ч. 2 ст. 99 та ч. 1 ст. 100 КАС України, так як пропуск строку звернення до суду є підставою для залишення позовних вимог без розгляду, а не для відмови в позові.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про необхідність відмови в позові в цій частині, а тому постанова суду в цій частині підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга - підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню в частині відмови в позові, та залишення позовних вимог без розгляду в цій частині.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області - задовольнити частково.
Постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 07.07.2011 року в частині відмови в задоволенні позову за період до 18.10.2010 року - скасувати, позовні вимоги в цій частині - залишити без розгляду.
В решті постанову суду - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Саприкіна І.В.
Судді: Безименна Н.В.
Ісаєнко Ю.А.