79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"23" липня 2013 р. Справа № 914/1633/13
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузя В.Л.
суддів Желіка М.Б.
Малех І.Б.
за участю представників сторін:
від позивача - Луньо Б.М. - представник;
від відповідача - не з'явився;
розглянувши матеріали апеляційної скарги б/н від 26.06.13 Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварож", с.Мервичі, Жовківський район, Львівська область
на рішення Господарського суду Львівської області від 14.06.13
у справі № 914/1633/13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-МІКС УКРАЇНА", с.Хильчиці, Золочівський район, Львівська область
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварож", с.Мервичі, Жовківський район, Львівська область
про стягнення 1375990,27 грн.
Відповідно до протоколу від 02.07.13 розподілу справ КП «Документообіг господарських судів», справу № 914/1633/13 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кузю В.Л.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.13 у склад колегії для розгляду справи № 914/1633/13 господарського суду Львівської області введено суддів - Желіка М.Б. та Малех І.Б.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.13 апеляційну скаргу у справі № 914/1633/13 прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 23.07.13.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.06.13 у даній справі (суддя Станько Л.Л.) позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварож" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-МІКС УКРАЇНА" 1266980,41 грн. боргу, 38009,41 грн. штрафу, 57153,56 грн. пені, 11430,71 грн. 3 % річних, 2416,18 грн. індексу інфляції, 27519,81 грн. судового збору.
Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, ТОВ «Сварож» подало апеляційну скаргу, в якій просить частково скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 14.06.13 у справі № 914/1633/13 та прийняти нове рішення, яким задоволити вимоги ТОВ «Д-МІКС України» та стягнути з ТОВ «Сварож» заборгованість в розмірі 965 000,00 грн.
При цьому апелянт посилається на те, що судом першої інстанції безпідставно, за відсутності будь - яких бухгалтерських документів зазначено, що заборгованість становить 1 266 980,41 грн.
17 липня 2013 року на адресу Львівського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав правомірності та обґрунтованості рішення суду.
22 липня 2013 року на адресу Львівського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від скаржника про відкладення розгляду справи.
Статтею 77 Господарського кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Оскільки наявні матеріали справи є достатніми для вирішення спору, явка представника не визнавалася обов'язковою, тому підстави для задоволення поданого клопотання відповідача - відсутні.
Представник позивача у судовому засіданні навів свої доводи та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 23.07.13 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.
Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, оцінивши докази, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 14.06.13 у справі № 914/1633/13 слід частково скасувати, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом 02 квітня 2012 року між ТзОВ "Д-МІКС УКРАЇНА" (постачальник) та ТзОВ "Сварож" (покупець) укладено договір поставки за № 63\04\12 (а.с.20-21) та 21.05.2012 року додаткову угоду про зміну договору поставки № 63\04\12 від 02.04.2012 року (а.с.22).
Відповідно до п.1.1 зазначеного договору поставки постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити корма та кормові добавки в асортименті, комплектності та кількості згідно замовлень покупця. Відпуск товару постачальником покупцю здійснюється на підставі видаткових накладних (п.2.5). Товар вважається прийнятим за асортиментом, комплектністю, найменуванням, кількістю та ціною - згідно з асортиментом, комплектністю, найменуванням, кількістю та ціною, вказаними у видаткових накладних (п.2.7). Договірні ціни погоджуються між постачальником та покупцем не пізніше, ніж в момент замовлення поставки покупцем товару (п.4.2).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вказаного договору поставки позивачем згідно видаткових накладних відвантажено відповідачу товар на загальну суму 3 808 958,08 грн. (а.с.40-68).
За поставлений товар відповідачем станом на 18.04.13 проведено лише частковий розрахунок на суму 2 843 958,08 грн., тобто неоплачено 965 000,00 грн.
Підпунктом «в» п.4 додаткової угоди до договору поставки визначено, що при оплаті партії товару на умовах розстрочення платежів більше тридцяти календарних днів від дати отримання товару ціна однієї тонни товару із врахуванням ПДВ становить: гравер для бройлерів 8004-6 225,00 грн., фіншер для бройлерів 100% 8005 - 6 150, 00 грн.
Посилаючись на даний підпункт, позивач провів коригування ціни та загальної суми заборгованості, збільшивши її на 301 980,41 грн. відповідно до розрахунку, доданого до позову (а.с.34-39).
Місцевим господарським судом також зазначено, що в результаті коригування ціни на товар загальна сума заборгованості ТзОВ "Сварож" перед ТзОВ "Д-МІКС УКРАЇНА" зросла на 301980,41 грн. і станом на 28.03.2013 року становила 1317338,49 грн.
18 лютого та 28 березня 2013 року на адресу відповідача позивачем надіслано вимоги за № 18\02\13-01п та №28\03\13-01п із пропозицією погасити існуючу заборгованість із врахуванням нарахованих штрафних санкцій та здійснених коригованих цінах на товар та загальної суми боргу.
Відповідачем не надано відповідей на вищевказані вимоги та не сплачено заборгованості в повному обсязі, а лише проведно часткову оплату за товар на суму 50 358,08 грн. станом на 10.04.13 (а.с.91-93).
Згідно статті 265 ГК України у відношенні до поставок застосовуються відповідні положення ЦК України щодо договору купівлі-продажу. Термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу, встановлений статтею 692 ЦК України, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Зважаючи на вищевикладене, місцевим господарським судом зазначено про те, що станом на день вирішення спору заборгованість ТзОВ "Сварож" перед ТзОВ "Д-МІКС УКРАЇНА" за поставлений товар складає 1 266 980,41 грн.
Колегія суддів апеляційної інстанції розглянувши доводи апелянта та матеріали справи, частково не погоджується з нарахуванням позивачем та стягненням судом наведеної вище суми заборгованості, оскільки, відповідно до умов укладеного договору поставки від 02.04.12 № 63/04/12 з врахуванням додаткової угоди від 21.05.12, а саме з п.3 додаткової угоди 21.05.12, за домовленістю сторін покупець може здійснювати оплату партії товару на умовах розстрочення платежів шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати переходу права власності на партію товару від постачальника до покупця. Таким чином, договором визначено, що оплата товару на умовах розстрочення платежів може здійснюватись лише за домовленістю сторін. Також необхідно прийняти до уваги й умови наведеного вище п.4.2 договору.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем не подано жодних належних та допустимих доказів, - наприклад, замовлення покупця, видаткові накладні із зазначенням умови про розстрочення платежу, обмін листами інше щодо досягнення домовленості про розстрочку оплати товару по кожній окремій поставці чи за певний період. Вимога позивача від 28.03.13 (а.с.29) не є домовленістю, оскільки має односторонній характер і направлена відповідачу після закінчення поставки та після спливу 30-ти денного терміну від дня останньої поставки товару по договору від 02.04.12.
А відтак, враховуючи відсутність домовленості, щодо розстрочки платежу та його термінів у позивача не було правових підстав встановлювати іншу ціну при проведенні розрахунку заборгованості з посиланням на п. 4 «в» додаткової угоди від 21.05.12, ніж та, що прописана в п. 3а додаткової угоди від 21.05.12 до договору поставки і яка зазначена у видаткових накладних.
Оплата відповідачем отриманого товару поза строками визначеними ст..692 ЦК України та п.3 договору в редакції додаткової угоди від 21.05.12 є підставою для притягнення його до відповідальності визначеної законом та відповідним розділом договором поставки у вигляді сплати пені, штрафу, річних та інфляційних. І зазначені заходи були застосовані позивачем та задоволені місцевим судом.
Місцевий господарський суд не надав належної оцінки зазначеним обставинам у правовідносинах сторін, що призвело до зайвого стягнення з відповідача 301 980,41 грн. суми основного боргу як коригованої ціни товару.
Виходячи з цього та зважаючи на суму проведеної оплати, до стягнення підлягає 965 000,00 грн. вартості поставленого товару.
Щодо позовних вимог про стягнення неустойки, інфляційних та річних за несвоєчасну оплату товару, положенням ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 7.2 договору поставки передбачено, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань покупцем, він сплачує штраф у розмірі трьох відсотків від суми простроченого платежу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Як вбачається з матеріалів справи, місцевим господарським судом задоволено вимогу позивача щодо стягнення за прострочення виконання зобов'язання 38 009,41 грн. штрафу, 57153,56 грн. пені, 11430,71 грн. 3 % річних, 2 416,18 грн. індексу інфляції.
Проте, судом апеляційної інстанції проведено перерахунок штрафних санкцій зважаючи на те, що сума основного боргу, яка підлягає стягненню з відповідача становить 965 000,00 грн. а не 1 266 980,41 грн., як вказано місцевим господарським судом, то відповідно і 3% штрафу від вказаної суми становить 28 950 грн.
По пені, річних та інфляційних зайве нарахування не встановлено, оскільки здійснювалось позивачем по кожній накладній з врахуванням існуючого терміну прострочення.
Виходячи з наведеного, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Львівської області від 14.06.13 у справі №914/1633/13 частковому скасуванню зі зменшенням суми основного боргу та штрафу, що підлягає стягненню відповідно до 965 000 грн. та 28 950 грн.
Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції, зазначає, що до апеляційної скарги додано платіжне доручення № 108 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 13 760,00 грн., проте, з прохальної частини апеляційної скарги вбачається, що апелянтом оскаржується рішення місцевого господарського суду, лише в частині.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги майнового характеру на рішення місцевого суду сплачується 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
У пункті 2.15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 №7 визначено, що Законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду виходячи саме з оспорюваної суми. При цьому оспорюваною є та сума, із стягненням якої не погоджується особа, що подає скаргу.
Згідно з п.1 ч.1 ст.7 ЗУ «Про судовий збір» повертається у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.105 ГПК України у постанові господарського суду має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.
Виходячи з вищенаведеного, судова колегія вважає, що скаржником за розгляд апеляційної скарги внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено Законом, а тому судовий збір в розмірі 9 650 грн. підлягає поверненню скаржнику.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварож" задоволити частково.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 14.06.13 у справі № 914/1633/13 в частині стягнення 301 980,41 грн. боргу та 9059,41 грн. штрафу скасувати, виклавши резолютивну частину в такій редакції: «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварож" (80370, Львівська область, Жовківський район, с. Мервичі, вул..Робітнича,1/5,ЄДРПОУ 36762682) 965 000,00 грн. боргу,28 950 штрафу, 57 153,56 грн. пені 11 430,71 грн. 3% річних, 2 416,18 грн. індексу інфляції, 27519,81 грн. судового збору.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Д-МІКС України» (80750, Львівська область, Золочівський район, с. Хильчиці, вул.Заводська, 14, код ЄДРПОУ 33708884) на користь Товариству з обмеженою відповідальністю "Сварож" (80370, Львівська область, Жовківський район, с. Мервичі, вул..Робітнича,1/5,ЄДРПОУ 36762682) 3 110,40 грн. судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Сварож" (80370, Львівська область, Жовківський район, с. Мервичі, вул..Робітнича,1/5,ЄДРПОУ 36762682) з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір в розмірі 9 650 грн. за розгляд апеляційної скарги.
5. Місцевому господарському суду видати відповідні накази.
6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови складено26.07.13
Головуючий суддя Кузь В.Л.
Суддя Желік М.Б.
Суддя Малех І.Б.