24 липня 2013 року Справа № 5020-961/2012
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євдокімова І.В.,
суддів Градової О.Г.,
Заплава Л.М.,
за участю представників сторін:
представник заявника, не з'явився, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лінарт";
представник кредитора, Алейніков Дмитро Валерійович, довіреність № б/н від 23.09.10, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк";
представник кредитора, не з'явився, Державна податкова інспекція у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби України;
представник кредитора, Голубєва Ніна Анатоліївна, довіреність № 010-01/7005 від 31.08.12, Публічне акціонерне товариство „Державний експортно-імпортний банк України";
представник кредитора, не з'явився, „Greenwest Enterprises, LLC";
представник кредитора, не з'явився, Товариство з обмеженою відповідальністю „Морська компанія „Траннсервіс";
представник кредитора, не з'явився, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк;
арбітражний керуючий, Кирилін Михайло Володимирович, посвідчення № 621 від 11.04.13, Арбітражний керуючий Кирилін Михайло Володимирович;
представник учасника провадження у справі про банкрутство, не з'явився, Головне управління юстиції у місті Севастополі;
представник учасника провадження у справі про банкрутство, не з'явився, Департамент нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України;
представник учасника провадження у справі про банкрутство, не з'явився, Товариство з обмеженою відповідальністю "Крим - Херсонес".
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Головко В.О.) від 21.03.2013 за заявою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Регіонального агентства з питань банкрутства в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, Товариства з обмеженою відповідальністю "ПДО-2011" про визнання недійсним аукціону з продажу майна та протоколів проведення торгів № 3, 4, 6, 7 від 28.12.2012, у справі № 5020-961/2012
за заявою боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лінарт"
кредитори:
Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк"
Державна податкова інспекція у Балаклавському районі м. севастополя Державної податкової служби України
Публічне акціонерне товариство „Державний експортно-імпортний банк України"
„Greenwest Enterprises, LLC"
Товариство з обмеженою відповідальністю „Морська компанія „Траннсервіс"
за участю: Арбітражний керуючий Кирилін Михайло Володимирович
Головне управління юстиції у місті Севастополі
Департамент нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України
про банкрутство боржника,
У провадженні господарського суду міста Севастополя (далі - суд) перебуває справа № 5020-961/2012 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" (далі - ТОВ „Фірма „Лінарт") про своє банкрутство у порядку, передбаченому статтею 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, яка діяла на час порушення провадження у справі).
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 21.03.2013 у справі № 5020-961/2012 заяву кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лінарт" - Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" про визнання недійсним аукціону з продажу нерухомого майна боржника та протоколів проведення торгів № 3, 4, 6, 7 від 28.12.2012, - відхилено.
Не погодившись з ухвалою господарського суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство „Дельта Банк" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста Севастополя від 21.03.2013 скасувати, прийняти нове рішення яким заяву Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" задовольнити у повному обсязі.
Апеляційну скаргу мотивовано наявністю грубих порушень вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при проведенні аукціону.
Також, заявник апеляційної скарги зазначає, що на момент проведення аукціону з майна, яке підлягало продажу на аукціоні, не були зняті обтяження, а тому воно не могло бути відчужене. Також, заявник посилається на відсутність в оголошенні про проведення аукціону певних відомостей, передбачених нормами Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Загалом, на думку заявника, без вирішення спору між ним як кредитором та ліквідатором ТОВ „Фірма „Лінарт" щодо складу та розміру кредиторських вимог ПАТ „Дельта Банк", реалізація майна боржника та задоволення вимог кредиторів є процесуально недопустимими.
В судове засідання, яке було призначене на 24.07.2013 з'явились представник ПАТ „Дельта Банк", представник ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України" та арбітражний керуючий Кирилін М.В., інші учасники провадження у справі не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
З врахуванням наявних у справі доказів, визнавши їх достатніми для прийняття рішення у справі, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін, які не з'явилися.
Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила такі обставини.
Ухвалою від 30.08.2012 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ „Фірма „Лінарт".
Постановою від 17.10.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; ліквідатором боржника-банкрута призначено арбітражного керуючого Кириліна Михайла Володимировича; ліквідатора зобов'язано подати оголошення про визнання ТОВ „Фірма „Лінарт" банкрутом та здійснити передбачені законом заходи.
У газеті „Голос України" № 207 (5457) від 02.11.2012 оприлюднене оголошення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
28.12.2012 відбувся аукціон з продажу майна підприємства-банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт", зокрема:
Лот № 6 - берегова коренева частина причалу № 59-А, загальною площею 35,4 м2 (за зовнішніми обмірами), м. Севастополь, Балаклавський район, м. Інкерман, вул. Ангарська, будинок 10-А. Початкова вартість - 106 223,00 грн без ПДВ. Переможцем торгів за Лотом № 6 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю „ПДО-2011", яке запропонувало ціну 107 285,23 грн, що відображено у протоколі аукціону № 3 /том 6, арк. с. 148/;
Лот № 7 - берегова коренева частина причалу № 59-Б, загальною площею 34,2 м2 (за зовнішніми обмірами), м. Севастополь, Балаклавський район, м. Інкерман, вул. Ангарська, будинок 10-А. Початкова вартість - 102 622,00 грн без ПДВ. Переможцем торгів за Лотом № 7 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю „ПДО-2011", яке запропонувало ціну 103 648,22 грн, що відображено у протоколі аукціону № 4 /том 6, арк. с. 149/;
Лот № 9 - понтонна секція плавучого причалу ПЖ-61, заводський № 407, інвентарний № 15, 1982 року побудови, яка розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Ангарська, будинок 10-А. Стан - незадовільний. За висновками оцінювача - ремонт та відновлення є економічно недоцільними. Початкова вартість - 95 334,00 грн без ПДВ. Переможцем торгів за Лотом № 9 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю „ПДО-2011", яке запропонувало ціну 96 287,34 грн, що відображено у протоколі аукціону № 6 /том 6, арк. с. 150/;
Лот № 10 - три секції бетонного плавучого причалу ПЖ-61, інвентарні № 16, № 17, № 18, які розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Ангарська, будинок 10-А. Технічні характеристики секцій: довжина понтону - 36,0 м, ширина понтону - 9,0 м, висота борта понтону - 2,6 м, водотоннажність понтону - 462,0 т. Стан майна - незадовільний. За висновками оцінювача - ремонт та відновлення є економічно недоцільними. Початкова вартість - 286 000,00 грн без ПДВ. Переможцем торгів за Лотом № 10 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю „ПДО-2011", яке запропонувало ціну 286 860,00 грн, що відображено у протоколі аукціону № 7.
У подальшому, 01.02.2013 до суду надійшла заява кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" - Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" про визнання недійсним аукціону з продажу майна боржника та протоколів проведення торгів № 3, 4, 6, 7 від 28.12.2012.
В обґрунтування заявлених вимог Публічне акціонерне товариство „Дельта Банк" посилалося на порушення розділу ІІІ Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом", що визначає процесуальний порядок здійснення процедури.
Так, заявник апеляційної скарги зазначив, що у арбітражного керуючого Кириліна М.В. станом на 25.09.2012 (час проведення оцінки майна боржника) були відсутні відповідні повноваження, оскільки ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" його було призначено лише 17.10.2012.
Тому заявник апеляційної скарги вважає, що аукціон проведено без оцінки об'єкта торгів. Заявник також зазначає, що заходи щодо реалізації майна боржника (проведення аукціону) проводились арбітражним керуючим Кириліним М.В. у той час, коли постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури перебувала на розгляді в суді апеляційної інстанції.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає наявності підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, у зв'язку з наступним.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Законом України № 4212-VI від 22.12.2011, який набрав чинності 19.01.2013, Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом" викладено у новій редакції.
Відповідно до абзацу другого пункту 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4212-VI, його положення, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.
Оскільки порушене заявником питання стосується продажу майна банкрута на аукціоні, в даному випадку застосуванню підлягають відповідні норми Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом" в редакції, що діє з 19.01.2013.
Відповідно до частини третьої статті 55 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діє з 19.01.2013) результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.
Обґрунтовуючи вимоги заяви про визнання аукціону з продажу майна банкрута недійсним Публічне акціонерне товариство „Дельта Банк" посилалося на те, що арбітражний керуючий Кирилін М.В. в порушення вимог законодавства залучив суб'єкта оціночної діяльності для оцінки майна боржника ще до моменту свого призначення ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт".
На думку заявника, арбітражний керуючий Кирилін М.В. не мав процесуальних прав здійснювати оцінку майна боржника, оскільки на момент таких дій юридично не мав правовідносин з боржником, а відтак реалізація майна була здійснена без попередньої оцінки.
Тобто, на думку заявника, вартість заставного майна боржника була встановлена суб'єктом оціночної діяльності Удальцовим С.Г. 25.09.2012, в той час як арбітражного керуючого Кириліна М.В. було призначено ліквідатором лише постановою господарського суду міста Севастополя від 17.10.2012.
Слід зазначити, що первісну оцінку наявного майна Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт", в тому числі ангару, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Ангарська, 10-А, було здійснено ще під час досудової процедури ліквідації, а саме 25.09.2012.
Однак, заявником не взято до уваги, що на замовлення арбітражного керуючого Кириліна М.В. 31.10.2012 суб'єктом оціночної діяльності надано відповідний висновок про актуалізацію попередньої оцінки вартості металевого спорудження стенду (ангару).
Відповідно до пунктів 51 та 58 Національного стандарту № 1 „Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003, актуалізацією є доопрацювання звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату.
Доопрацювання (актуалізація) оцінки майна може здійснюватися у разі закінчення строку дії звіту про оцінку майна та висновку про вартість майна, встановленого законодавством, або на вимогу замовника оцінки, коли істотних змін в умовах функціонування та фізичному стані об'єкта оцінки, а також стані ринку подібного майна від дати оцінки до дати оцінки, на яку передбачається здійснення доопрацювання (актуалізація), не відбулося.
Доопрацювання (актуалізацію) оцінки майна та з цією метою складення у стислій формі звіту про оцінку майна здійснює оцінювач та суб'єкт оціночної діяльності, які складали у повній формі звіт про оцінку цього майна. У цьому разі попередній звіт про оцінку майна, складений у повній формі, розглядається як невід'ємна частина звіту про оцінку майна у стислій формі.
Відповідно до актуалізованих висновків суб'єкта оціночної діяльності Удальцова С.Г., вартість спірного майна станом на 31.10.2012 порівняно з попередніми висновками не змінилась; вартість майна, що зазначена у висновках про актуалізацію незалежної оцінки вартості майна, повністю відповідає вартості майна, вказаній як початкова вартість.
Таким чином, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що доводи заявника про реалізацію майна без його попередньої оцінки не відповідають фактичним обставинам справи та наданим доказам, а тому відхиляються судом.
Стосовно посилань заявника на заниження початкової вартості об'єкта продажу, слід зазначити таке.
Заявник апеляційної скарги зазначає, що за результатами оцінки предмета застави, який є об'єктом торгів у даній справі, було визначено вартість металевого спорудження стенду (ангару) у розмірі 320 000,00 грн.
Однак, на реалізацію вказане майно було передане за початковою ціною, визначеною на підставі висновку суб'єкта оціночної діяльності Удальцова С.Г., - 2 822,00 грн., що нібито свідчить про значне заниження вартості об'єкта торгів.
Проте, приписом Виконкому Інкерманської міської Ради на Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" покладено обов'язок у строк до 04.06.2007 залишити приміщення ангару від обладнання, у тому числі технічного, та припинити будь-яку трудову діяльність у зв'язку із активізацією оповзня у районі Севастопольської ТЕЦ, що знаходиться у безпосередній близькості до об'єкта. Наведене свідчить про неможливість використання об'єкта торгів за його первісною функцією.
Вартість, яку очікується отримати за об'єкт оцінки, що вичерпав корисність відповідно до своїх первісних функцій, є вартістю ліквідації (п. 3 Національного стандарту № 1 „Загальні засади оцінки майна і майнових прав").
Вартість ліквідації розраховується як сума валових доходів, які очікується отримати від реалізації об'єкта оцінки як єдиного цілого або його складових частин виходячи з принципу найбільш ефективного використання за вирахуванням очікуваних витрат, пов'язаних з такою ліквідацією (п. 24 Національного стандарту № 1 „Загальні засади оцінки майна і майнових прав").
Тобто, виходячи з висновку про оцінку спірного майна, складеного суб'єктом оціночної діяльності Удальцовим С.Г., вартість спірного майна становить 334 461,00 грн (без ПДВ); вартість робіт з розборки спірного майна - 435 735,00 грн (без ПДВ); вартість матеріалів, отриманих від розборки об'єкта оцінки становить 98 452,00 грн (без ПДВ).
Отже, у разі виконання припису Виконкому Інкерманської міської Ради про припинення трудової діяльності на спірному об'єкті, його вартість ліквідації буде складати 2 822,00 грн (334 461,00 - 435 735,00 + 98 452,00 = 2 822,00) без ПДВ.
Таким чином, під час оцінки предмета застави, здійсненої у справі № 5020-841/2012, не було взято до уваги неможливість використання спірного об'єкта за його первісною функцією, а тому висновок про ринкову вартість об'єкта торгів у сумі 320 000,00 грн не може братися до уваги при розгляді даної справи.
Стосовно доводів заявника апеляційної скарги про проведення заходів з реалізації майна боржника під час оскарження процесуального документа, на підставі якого було відкрито ліквідаційну процедуру, слід зазначити таке.
Зазначену справу було порушено у порядку, передбаченому статтею 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла на той час). Відповідно до частини другої вказаної статті за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора, здійснює офіційне оприлюднення постанови про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.
Статтею 51 розділу VI Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлені особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником, а тому у провадженні у справі про банкрутство юридичних осіб, що ліквідуються власником, застосовуються приписи інших норм Закону про банкрутство в частині, що не суперечить положенням цієї статті.
Так, стаття 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначає правові наслідки, які зумовлені прийняттям постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Такими наслідками є те, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.
В постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора який виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. ч. 1, 3 ст. 24 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").
Відповідно до статті 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.
Тобто, постанова про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора боржника-банкрута набирає законної сили з дня її прийняття, а подання апеляційної чи касаційної скарги не зупиняє дію відповідної постанови.
Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України (постанова від 29.11.2012 у справі № 7499/3-30).
Крім того, провадження у справі про банкрутство має постійно рухатися вперед, судові процедури застосовуватися до боржника з моменту їх введення, права та обов'язки учасників справи повинні виникати з моменту їх встановлення судом. (Аналогічну правову позицію викладено у постанові Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2012 у справі № 5023/5782/11).
Відтак, посилання Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" на те, що під час перебування постанови господарського суду міста Севастополя від 17.10.2012 на апеляційному оскарженні здійснення заходів щодо реалізації майна боржника є процесуально неприпустимим не відповідають дійсності.
Доводи заявника апеляційної скарги стосовно неправомірності проведення аукціону через наявність нескасованих обтяжень заставного майна також є необґрунтованими, з огляду на наступне.
Згідно з частиною першою статті 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника скасовуються на законодавчому рівні та не потребують якогось окремого зазначення про це.
До того ж, визначення переможця аукціону та підписання протоколу аукціону не тягне за собою перехід права власності, що випливає, зокрема, з положень частини десятої статті 30 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до якої продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України.
Як пояснив арбітражний керуючий, договір купівлі-продажу металевого спорудження стенду (ангару), що був об'єктом торгів, станом на час вирішення даного спору з переможцем аукціону не укладався.
Обґрунтування заявником власної позиції положеннями статті 626 Цивільного кодексу України та практикою Вищого господарського суду України у даному випадку є хибним, оскільки підписання сторонами протоколу, по суті, є укладенням угоди, спрямованої на відчуження-набуття майна (в майбутньому), що однак не ототожнюється власне з самим відчуженням/набуттям майна.
Крім того, безпідставними є доводи заявника щодо неможливості проведення аукціону за наявності спору між кредитором (заявником) та ліквідатором щодо складу та розміру кредиторських вимог, оскільки проведення торгів (аукціону) в процедурі банкрутства не ставиться в залежність від наявності чи відсутності спору щодо складу та розміру кредиторських вимог.
Стосовно посилань заявника на те, що зміст оголошення про проведення торгів (аукціону) не відповідає вимогам Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", слід зазначити наступне.
Порядок та умови продажу майна у ліквідаційній процедурі у справі про банкрутство регулюються, зокрема, положеннями статті 30 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", частиною першої якої встановлено, що після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.
Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів (ч. 2 ст. 30 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").
В разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно з Законом України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (ч. 3 ст. 30 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").
Тобто, обов'язковими реквізитами, які мають міститися в оголошенні про проведення конкурсу (аукціону) є ті, що перелічені в частині другій статті 30 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме: порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. При цьому, Закон України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" визначає лише порядок проведення конкурсу (аукціону) у разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута, а не порядок та умови надання оголошень про призначення аукціону з продажу майна боржника в процедурах банкрутства та їх зміст.
Оголошення, яке опубліковано в загальнокримській громадсько-політичній газеті „Думка" № 6 (85) від 30.11.2012 повністю відповідає положенням частини другої статті 30 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Стосовно неналежного, забезпечення ліквідатором оповіщення через засоби масової інформації про запланований продаж майна на аукціоні, слід зазначити наступне.
Так, частинами першою та четвертою статті 1 Закону України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" визначено, що під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію. Друкований засіб масової інформації вважається виданим, якщо він підписаний до виходу в світ і видрукуваний будь-яким тиражем. Сфера розповсюдження друкованого засобу масової інформації не обмежується.
Натомість, як зазначав сам заявник, газета „Думка", де опубліковане оголошення про проведення аукціону, виходить один раз на місяць тиражем 10 тис. примірників, тобто є друкованим засобом масової інформації.
З огляду на викладене, при апеляційному перегляді справи доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження, а тому не має підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу господарського суду міста Севастополя від 21.03.2013 у справі № 5020-961/2012 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 21.03.2013 у справі № 5020-961/2012 залишити без змін.
Головуючий суддя І.В. Євдокімов
Судді Л.М. Заплава
О.Г. Градова
Розсилка:
1.Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (вул. Щорса, 36-б, м. Київ, 01133)
2. Регіональне агентство з питань банкрутства в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (вул. Київська, 139-А, м. Сімферополь, 95000)
3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Крим-Херсонес" (вул Новоросійська, 16, м.Севастополь, 99011)
4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лінарт" (вул. Ангарська, 10-а, м. Севастополь, 99704)
5.Державна податкова інспекція у Балаклавському районі м. севастополя Державної податкової служби України (вул. 7 листопада, 3, м. Севастополь, 99042)
6.Публічне акціонерне товариство „Державний експортно-імпортний банк України" (вул. Горького , 127, м. Київ, 00150)
7.Публічне акціонерне товариство „Державний експортно-імпортний банк України" (вул. Набережна ім. 60-річчя СРСР, 28, м. Сімферополь, 95000)
8. „Greenwest Enterprises, LLC" (3215 Old Capitol Trail, Wilmington,DE 19804)
через представника Корнета Валентина Кіндратовича (99055, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 87, кв. 46)
9.Міністерство юстиції України, Департамент нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001)
10. Товариство з обмеженою відповідальністю „Морська компанія „Траннсервіс" (вул. Воровського, 24, м. Сімферополь, 95000)
11.Арбітражний керуючий Кирилін Михайло Володимирович (вул. Костромська, 101, кв.18, м. Севастополь, 99022)
12.Головне управління юстиції у місті Севастополі (вул. 4-а Бастіонна, 3,м. Севастополь, 99011)