18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua
25 липня 2013 року Справа № 925/932/13
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Содружество"
до публічного акціонерного товариства "Уманьферммаш"
про стягнення 3688 грн. 76 коп.
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Сиволовська О.І.
Представники сторін:
від позивача: не з'явилися;
від відповідача: не з'явилися..
Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 43688 грн. 76 коп., у тому числі: 40000 грн. основного боргу за поставлений товар, 2975 грн. 34 коп. пені та 713 грн. 42 коп. три проценти річних.
В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки від 14.02.2012р. №74 щодо оплати поставленого йому позивачем за видатковою накладною від 16.10.2012р. №10056 товару в установлений цим договором строк.
У заявленому позивачем клопотанні від 22.07.2013р. останній повідомив господарський суд про сплату відповідачем заявленої у позові суми основного боргу і у зв'язку з цим просив господарський суд стягнути з відповідача на його користь лише 2975 грн. 34 коп. пені, 713 грн. 42 коп. три проценти річних та 1720 грн. 50 коп. витрат на сплату судового збору.
Згідно з п. 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" Господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
В даному випадку у клопотанні позивача від 22.07.2013р. мова йде про зменшення кількісних показників за заявленою у позові вимогою про стягнення основного боргу, тому за оцінкою господарського суду це клопотання позивача фактично є заявою про зменшення розміру позовних вимог.
Право позивача на зменшення розміру позовних вимог до прийняття господарським судом рішення по справі передбачене ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, тому зменшення позивачем розміру позовних вимог було прийняте господарським судом.
Також позивач заявив клопотання про розгляд справи без участі його представника, яке господарський суд задовольнив.
Відзив на позов до господарського суду не надійшов.
Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідань суду, призначених на 09.07.2013р. та на 25.07.2013р., що підтверджується поштовими повідомленням про вручення йому 18.06.2013р. та 10.07.2013р. поштових відправлень з ухвалами господарського суду від 17.06.2013 про порушення провадження у справі і призначення судового засідання на 10 годину 30 хвилин 9 липня 2013р. та від 09.07.2013р. про відкладення розгляду справи 12 годину 25 липня 2013р., проте його представник у ці судові засідання не з'явився і про причини нез'явлення господарський суд не повідомив.
Нез'явлення представників сторін у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд
14 лютого 2012р. товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Содружество", як постачальник, і публічне акціонерне товариство "Уманьферммаш", як покупець, уклали договір поставки №74 (далі - договір №74), за яким постачальник зобов'язався передати у власність покупцю, а останній - прийняти та оплатити металопрокат, найменування, асортимент, кількість та ціна якого вказується в специфікаціях або в рахунках-фактурах, які є невід'ємними частинами договору.
Відповідно до п. 4.1 договору №74 оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 календарних днів після отримання товару на складі постачальника.
У п. 7.2 договору №74 його сторони передбачили, що у разі недотримання строків оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період її нарахування, від суми вартості товару, строк оплати якого порушено, за кожен день прострочення платежу.
На виконання умов договору №74 товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Содружество" за видатковою накладною від 16.10.2012р. №10056 передало публічному акціонерну товариству "Уманьферммаш", а останнє прийняло через свого представника Лисюка М.К., який діяв на підставі довіреності від 16.10.2012р. №1526, товар на загальну суму 89076 грн. 50 коп.
Станом на день подання позивачем позову публічне акціонерне товариство "Уманьферммаш" сплатило товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Содружество" 49076 грн. 50 коп. боргу за поставлений за вказаною вище видатковою накладною товар. Відповідно сума боргу відповідача перед позивачем становила 40000 грн. (89076 грн. 50 коп. - 49076 грн. 50 коп.), яку публічне акціонерне товариство "Уманьферммаш" сплатило товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Содружество" уже після подання позову.
За прострочення оплати товару товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Содружество" нарахувало публічному акціонерну товариству "Уманьферммаш" до сплати 2975 грн. 34 коп. передбаченої п. 7.2 договору №74 пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за 181 день прострочення з 27.10.2012р. по 25.04.2013р. на суму боргу 40000 грн. та 713 грн. 42 коп. передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних за 217 днів прострочення з 27.10.2012р. по 31.05.2013р. на суму боргу 40000 грн.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, господарський суд прийшов до таких висновків.
Відповідач не належним чином виконав грошове зобов'язання щодо оплати позивачу поставленого ним товару, припустившись при цьому прострочення у сплаті боргу в сумі 40000 грн., тому позивач вправі вимагати стягнення з відповідача передбаченої п. 7.2 договору №74 пені та передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України трьох процентів річних.
Стягувані суми пені та трьох процентів річних нараховані позивачем у відповідності з фактичними обставинами виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати переданого йому позивачем товару, вимогами законодавства та умовами договору №74.
За таких обставин позов про стягнення 2975 грн. 34 коп. пені та 713 грн. 42 коп. три проценти річних підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати на сплату судового збору у сумі 1720 грн. 50 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з публічного акціонерного товариства "Уманьферммаш" (вул. Енергетична, 21, м. Умань, Черкаська область, 20300, ідентифікаційний код 05765888) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Содружество" (вул. Криворізька, буд. 72, офіс 20, м. Дніпропетровськ, 49035, ідентифікаційний код 34245231) - 2975 грн. 34 коп. пені, 713 грн. 42 коп. три проценти річних та 1720 грн. 50 коп. витрат на сплату судового збору.
Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено і підписано 29.07.2013р.
СУДДЯ М.В. Дорошенко