донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
24.07.2013 р. справа №905/3068/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівБойченка К.І. Діброви Г.І., Стойки О.В.
при секретарі судового засідання за участю представників: Демурі О.А.
від позивача:Білоножко Г.С. - довіреність №38 від 01.01.2013 року
від відповідача:Кулика О.В. - довіреність №37 від 09.04.2013 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Донецької області
від13.06.2013 року
у справі№905/3068/13 (суддя Матюхін В.І.)
за позовною заявою Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ
доПриватного акціонерного товариства «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат», м. Докучаєвськ
простягнення грошових коштів в розмірі 27594 грн. 88 коп.
Державне підприємство «Придніпровська залізниця» звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат» грошових коштів в сумі 27594 грн. 88 коп., з яких 22930 грн. 00 коп. - штраф, 1500грн. 96 коп. - плата за користування вагонами, 2291 грн. 04 коп. - збір за зберігання вантажу і 872 грн. 88 коп. - збір за маневрову роботу.
Рішенням місцевого господарського суду Донецької області від 13.06.2013 року у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі, судові витрати покладені на позивача.
Дане рішення суду мотивоване недоведеністю позовних вимог.
Зокрема, суд зазначив , що:
- затримка спірних завантажених вагонів на станції призначення була не правомірною, оскільки не яких документів, щодо завантаження спірних вагонів понад їх вантажопідйомність, на попутній станції не складалось;
- залізниця мала можливість здійснити контрольне зважування і без затримки спірних вагонів;
- в комерційному акті не зазначено, за яких обставин здійснювалось зважування - вагони знаходились у статичному режимі чи рухались;
- зважування двох спірних вагонів менше ніж за одну хвилину - малоймовірно;
- спірні вагони не були завантажені понад їх вантажопідйомність;
- залізницею не подано акт про закінчення затримки вагонів;
- залізниця здійснила контрольне зважування не на вагах вантажоодержувача і за участю його представників, а на вагах іншого підприємства.
Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить дане рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Позивач в апеляційній скарзі акцентує увагу на те, що матеріалами справи підтверджено факт проведення контрольного зважування вантажу у спірних вагонах на справних вагах, та звертає увагу на те, що законодавством не визначено на вагах якого власника залізниця може здійснювати контрольні перевірки маси вантажу.
Позивач посилається на приписи ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України, якими обґрунтовує стягнення штрафу. Щодо обґрунтованості сум додаткових зборів в апеляційній скарзі не йдеться.
Представник апелянта в судовому засіданні 24.07.2013 року підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення аналогічні викладеним у апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції - скасувати.
Представник відповідача в судовому засіданні 24.07.2013 року проти апеляційної скарги заперечив за доводами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу.
Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Статтею 35 Господарського процесуального Кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального Кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на нижчевикладене.
Позивачем зазначено, що у жовтні 2012 року по залізничній накладні № 53767034 на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці на адресу ВАТ ЗМК «Запоріжсталь» в залізничних вагонах № 59139725 та № 58820879 (на піввагони) надійшов вантаж антрацит, відправлений зі станції Єленовка Донецької залізниці, відправник ПАТ «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат».
Як стверджує позивач, на станції призначення, на підставі актів загальної форми №15316, №15317 від 21.10.2012 року, №15124, №15125 від 23.10.2012 року та згідно з ст. 24 Статуту залізниць України, що був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року №457, була проведена контрольна перевірка маси вантажу у вагонах №59139725 та №58820879 (на піввагони).В ході перевірки було встановлено, що маса вантажу, вказана в залізничній накладній №53767034 у графі «маса вантажу в кг., визначена відправником» не відповідає масі вантажу на станції призначення.
Позивачем вказано, що у вагоні № 59139725 маса по накладній - 63300 кг., а фактично маса при перевірці - 63850 кг., що на 550 кг. більше від зазначеної маси. У вагоні № 58820879 маса по накладній - 64000 кг., а фактично - 64400 кг., що на 400 кг. більше від зазначеної маси.
На підставі викладеного позивач зазначає, що у відповідності з ст. 129 Статуту залізниць України та п. 4 «Правил складання актів», затверджених наказом Міністерства транспорту від 28.05.2002 року № 334, було складено комерційний акт АА № 048283/1382 від 23.10.2012 року.
Позивач вважає, що з відповідача підлягають стягненню витрати залізниці пов'язані з затримкою вагону в зв'язку з виявленням невірного визначення маси вантажу в перевізному документі та оформлення комерційного акту в сумі 4664 грн. 88 коп. з ПДВ. Нарахування даної суми підтверджується актом загальної форми №15001 від 26.10.2012 року:
- плата за користування вагонами в сумі 1500 грн.96 коп. (у т.ч. ПДВ 250грн. 16 коп.);
- збір за маневрову роботу в сумі 872 грн.88 коп. (у т. ч. ПДВ 145 грн. 68 коп.);
- збір за зберігання вантажу в сумі 2291 грн. 04 коп. (у т.ч. ПДВ 381 грн.84 коп.).
Судова колегія звертає увагу на таке.
Встановлено, що у жовтні 2012 року по залізничній накладні № 53767034 на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці на адресу ВАТ ЗМК «Запоріжсталь» в залізничних вагонах № 59139725 та № 58820879 (на піввагони) надійшов вантаж антрацит, відправлений зі станції Єленовка Донецької залізниці, відправник ПАТ «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат».
Відносини залізниці з відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти регулюються Законом України "Про залізничний транспорт", стаття 3 якого встановлює, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Стаття 307 Господарського кодексу України також встановлює, що умови перевезень вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 6 Статуту залізниць України встановлено, що накладна -основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажу і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.
Відповідно до п. 2.1 розділу 2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011р. №138) відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил.
Пунктом 2.3. Правил визначено, що у графі 55 "Правильність внесення відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі.
Згідно зі статтею 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
Встановлено, що відправником в накладній № 53767034 зазначено масу вантажу в кілограмах та в графі "Правильність внесення у накладну відомостей" мається підпис відправника, тобто відправник підтвердив правильність внесення відомостей до накладної.
Відповідно до загального правила, встановленого ч. 2 ст. 62 Статуту залізниць остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення.
Проте, статтею 122 Статуту залізниць встановлено, що за неправильне зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Статтею 24 Статуту залізниць України також передбачено, що саме вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
За ст.119 Статуту залізниць вноситься плата за час затримки вагонів на станціях призначення і підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.
Відповідно до п. 4.4 Тарифного керівництва № 1 збір за зважування не нараховується за контрольні перевірки маси вантажу, визначеної вантажовідправником (стаття 24 Статуту залізниць України).
Згідно з п. п. 2, 3 Правил користування вагонами та контейнерами (затв. наказом Мінтрансу України № 113 від 25.02.1999 р.,) за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (вантажовласники) вносять плату. Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1).
В даному випадку така відомість в матеріалах справи відсутня.
Згідно із п. 4.3 Розділу 3 Тарифного керівництва збір за маневрову роботу нараховується згідно з п. 1.8. Відповідно до цього пункту збір за маневрову роботу нараховується у разі, якщо ця послуга надається на вимогу власника під'їзної колії, вантажовласника або порту. Такої вимоги, як слідує з матеріалів справи, не надходило.
В матеріалах справи відсутні дані щодо надання залізницею послуги зі зберігання вантажу у спірних вагонах після їх затримки протягом понад трьох діб (з 23 год. 25 хв. 21.10.2012р. до 22 год. 21 хв. 25.10.2012р.)
Період затримки спірних вагонів зазначений в акті загальної форми №15001 від 26.10.2012 року (а.с.18), в якому вказано, що вони простояли з вини вантажовідправника (невірно зазначена маса вантажу).
Даний акт загальної форми залізницею складений на станції призначення.
Крім вищезазначеного акту загальної форми № 15001 від 26.10.2012 року залізницею на станції призначення складені акти загальної форми № 15316 від 21.10.2012 року та №5317 від 21.10.2012 року,згідно яких вагон № 59139725 та вагон № 58820879, відповідно, затримані для контрольного зважування на підставі повідомлення ст. Чаплино (попутної) про перевантаження (а.с.16).
Згадана підстава затримки матеріалами справи не підтверджена.
Також, судовою колегією встановлено, що 23.10.2012 року залізницею на станції призначення складений комерційний акт АА № 048283/1382 (а. с. 13), у розділі Д якого йдеться про контрольне зважування вагону № 59139725, за яким маса вантажу проти документа більш на 550 кг., та про контрольне зважування вагону № 58120879, за результатами якого маса вантажу проти документа більш на 400 кг.( далі - комерційний акт).
Тобто, з розділу Д вказаного комерційного акту слідує, що з двох спірних вагонів контрольне зважування вантажу здійснено не у вагоні № 58820879, а у вагоні № 58120879.
Крім того, в комерційному акті дата накладної № 53767034 вказана 17.10.2012 року, тоді як фактично вона датована 21.10.2012 року.
Вбачається, що спірне контрольне зважування здійснювалось 23.10.2012 року на вагах, які приписані до станції Запоріжжя - Ліве Придніпровської залізниці, що знаходяться на під'їзній колії ПАТ "Запоріжвогнетрив".
В матеріалах справи відсутні відомості про умови зберігання вантажу у спірних вагонах після їх затримки.
З витягу книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах слідує, що мало місце контрольне зважування вантажу у спірних вагонах 23.10.2012 року, час не вказаний.
Згідно п.4.2 розділу IV Правил оформлення перевізних документів , затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 року № 138), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 червня 2011 р. за № 765/19503 (далі - Правила № 644) у графі 49 «Відмітки залізниці» передбачені цими Правилами відмітки зазначаються під час перевезення.
За змістом п 6.9 розділу V («Заповнення перевізних документів на станції призначення») Правил № 644 відомості про відчеплений вагон викреслюються з відомостей вагонів. Відмітка про відчеплення вагона засвідчується станцією відчеплення вагонів.
Залізницею графа 49 накладної № 53767034 від 21.10.2012 року заповнена на станції призначення.
У даній графі зроблена відмітка про складання вищевказаних актів загальної форми за відповідними номерами без дат, а також про те, що 23.10.2012 року складений комерційний акт № 048283/1382, в якому зафіксовані розбіжності щодо маси вантажу проти даних накладної, а саме, у вагоні № 59139725 більш на 550 кг., а у вагоні № 58120879 більш на 400 кг.(а.с. 11).
У графі 52 накладної № 53767034 від 21.10.2012 року «Календарний штемпель видачі вантажу» міститься відмітка - 22.10.2012 року, а згідно графи 53 вантаж одержано 23.10.2012 року.
Відомості про відчеплення спірних вагонів не викреслені з відомості вагонів у накладній № 53767034 від 21.10.2012.
З урахуванням наведеного судова колегія дійшла висновку, що документи які залізницею додані в обґрунтування позовних вимог, містять суперечливі дані.
За таких обставин позов до задоволення не підлягає за недоведеністю позовних вимог.
Висновок суду про відмову у позові судовою колегією залишається без змін з мотивів, викладених у даній постанові.
Витрати зі сплати судового збору за апеляційною скаргою покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-
1) Апеляційну скаргу Державного підприємства «Придніпровська залізниця» на рішення господарського суду Донецької області від 13.06.2013 року по справі №905/3068/13 залишити без задоволення.
2) Рішення господарського суду Донецької області від 13.06.2013 року по справі №905/3068/13- залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя К.І.Бойченко
Судді Г.І. Діброва
О.В.Стойка