донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
23.07.2013 р. справа №905/1660/13-г
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Агапова О.Л.
суддівГези Т.Д., Мартюхіної Н.О.
При секретарі судового засідання: Федоріщевій І.О.
За участю представників сторін:
від позивача: не з"явився
від відповідача: Шмакова Н.Б., дов. б/н від 19.07.13р.;
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Азовська нафтова компанія" м.Маріуполь
на рішення господарського суду Донецької області
від20 червня 2013р.
у справі№ 905/1660/13-г (головуючий суддя Колесник Р.М., судді: Кучерява О.О., Чернова О.В.)
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Азовська нафтова компанія" м.Маріуполь
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніоіл" м.Донецьк
проповернення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 42 000 000,00 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 20.06.2013р. у справі № 905/1660/13-г (головуючий суддя Колесник Р.М., судді: Кучерява О.О., Чернова О.В.) відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Азовська нафтова компанія" м.Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніоіл" м.Донецьк про повернення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 42 000 000,00 грн.
Судове рішення мотивоване тим, що позовні вимоги не ґрунтуються на законодавстві, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.
Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням звернувся з апеляційною скаргою в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційних вимог заявник скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне дослідження фактичних обставин справи. Він вважає, що господарський суд не звернув увагу на той факт, що відповідачем не було надано належних доказів на підтвердження вручення або отримання позивачем офіційної пропозиції укласти договір поставки. Апелянт стверджує, що таку пропозицію ним не було отримано.
В апеляційній скарзі заявник наполягає на тому, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи і помилково не прийняв до уваги посилання позивача на сплив двадцятиденного строку для прийняття пропозиції, що свідчить про порушення норм ст. 644 Цивільного кодексу України та ст. 181 Господарського кодексу України.
Крім того, апелянт вказує на наявність обмежень у повноваженнях директора викладених в статуті щодо укладення правочинів, сума яких перевищує 500 000 грн.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив, що вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, а тому таким, що не підлягає скасуванню. Просить залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
У судове засідання 23.07.2013р. представник позивача не з'явився. Причин неявки суду не повідомив. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України сторони про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення Ухвали суду про порушення провадження. Приймаючи до уваги те, що апелянт не використав наданого законом права на участь свого представників в судовому засіданні по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглядати справу за його відсутністю, оскільки наявних матеріалів достатньо для прийняття рішення. Крім того, ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 08.07.2013 року сторони були попереджені про те, що у разі нез'явлення в судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, перевіривши повноту досліджених судом обставин та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Азовська нафтова компанія" звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніоіл" про повернення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 42 000 000,00 гривень.
В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що відповідно до платіжного доручення №97 від 13.12.2012р. помилково перерахував на поточний рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 42000000,00 гривень, оскільки договір поставки №1911/12I від 19.11.2012р. та додаток №1 до нього від 19.11.2012р. між сторонами не укладався, а зазначення в платіжному дорученні №97 від 13.12.2012р. у якості призначення платежу розрахунків за паливо за вказаним договором було здійснено помилково.
При розгляді справи господарським судом було встановлено, що 19.11.2012р. відповідач надіслав на адресу позивача, підписаний зі свого боку та скріплений печаткою проект договору поставки №1911/12I від 19.11.2012 з додатком №1. Направлення проекту договору позивачу підтверджується поштовою квитанцією кур'єрської доставки V.I.P. EXPRESS №0020646 від 19.11.2012р. (а.с.9, т.2)
За умовами проекту договору відповідач зобов'язався у строк до " 01" вересня 2014 року передати, а позивач прийняти й оплатити паливо альтернативне моторне автомобільне E-92 або інше паливо альтернативне моторне автомобільне аналогічне за якістю у кількості 3 559,32 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят дев'ять цілих тридцять дві сотих) тони, ціною 11 800 (одинадцять тисяч вісімсот) гривень 00 копійок (в тому числі ПДВ) за 1 тонну.
Відповідно до п.1 додатку №1 до договору поставки №1911/12I від 19.11.2012р. в рамках обсягів, визначених договором (п.3.4) відповідач зобов'язується поставити в строк до 01 вересня 2014р., а позивач прийняти і сплатити товар в асортименті, за якістю, кількістю, на умовах і за цінами, вказаними в цьому додатку паливо альтернативне моторне автомобільне Е-92 кількістю 3559,32 тонн вартістю 11800,00 гривень за тонну, всього з ПДВ 42000000,00 гривень.
Відповідно до п. 7.1. проекту договору покупець здійснює оплату за товар на умовах 100% (сто відсотків) попередньої оплати вартості відповідної партії товару згідно додатку до цього договору.
Позивач перерахував відповідачу грошові кошти в розмірі 42000000,00 грн. згідно платіжного доручення №97 від 13.12.2012р., із зазначенням у якості призначення платежу, що оплата здійснюється як плата за паливо за договором поставки №1911/12I від 19.11.2012р. та додатком №1 від 19.11.2012р. до договору.
Оскільки, за твердженням позивача, пропозиція укласти договір від 19.11.2012р. на його адресу не надходила, він вважає, що грошові кошти у сумі 42000000грн. перераховані без належної правової підстави помилково. Листом від.04.02.13р. № 14 він звернувся до відповідача з вимогою про повернення коштів. Оскільки заява задоволена не була, направлений позов до суду.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі відповідає вимогам нормам чинного законодавства та не підлягає скасуванню з наступних підстав.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на ст.1212 Цивільного кодексу України яка передбачає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Для виникнення зобов'язання з безпідставного набуття необхідна наявність наступних умов: збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для такого набуття. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Вказана норма застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Разом з тим, під час вирішення питання щодо повернення безпідставно набутого майна, необхідно встановити факт набуття (збереження) майна ( грошових коштів) однією особою (в даному випадку відповідачем) за рахунок іншої, відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала.
Таким чином, до предмету доказування у даній справі входить вирішення питання чи набув відповідне майно відповідач за рахунок позивача та чи були для цього достатні правові підстави.
Наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідач зробив пропозицію позивачу укласти договір поставки №1911/12I від 19.11.2012, а позивач, сплативши попередню оплату за договором, у розумінні частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, частини 2 ст. 642 Цивільного кодексу України прийняв пропозицію та підтвердив прийняття до виконання замовлення, що свідчить про укладення договору поставки у спрощений спосіб.
В свою чергу господарським судом правомірно зазначено, що за приписами ч.3 ст. 642 Цивільного кодексу України якщо особа,яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умовах договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей, тощо) яка засвідчує її бажання укласти договір,ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше вказане в пропозиції укласти договір, або не встановлено законом.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що договір поставки №1911/12I вважається укладеним в день вчинення позивачем дій, що свідчать про укладення договору, а саме - в день перерахування суми попередньої оплати 13.12.2012 року відповідно до платіжного доручення №97 від 13.12.2012р.
При цьому не приймаються до уваги посилання апелянта на те, що він не отримував проект договору поставки 19.11.2012 року, оскільки факт відправлення офіційної пропозиції укласти договір підтверджується наявною у справі квитанцією кур'єрської доставки V.I.P. EXPRESS №0020646 від 19.11.2012р., оформленою на спеціальному номерному бланку та сформованою підприємством, що здійснює кур'єрські відправлення за встановленою формою.
Відсутність відмітки про вручення кореспонденції представник відповідача у засіданні апеляційного господарського суду пояснює тим, що кур"єрська доставка здійснювалась без умови повідомлення про вручення кореспонденції ( на умовах «без повідомлення»).
Крім того, опосередкованим свідченням отримання позивачем станом на 03.12.2012 року проекту зазначеного договору є зміст призначення платежу, що зазначено в платіжному дорученні про перерахування грошових коштів, в якому наявне посилання на конкретну дату та номер правочину, по якому здійснювалася оплата та змістом податкової накладної, оформленої відповідачем, яка містить посилання на договір поставки №1911/12І від 19. 11.2012 року, яка була використана позивачем з метою формування податкового кредиту у грудні 2012 року, акти звірки розрахунків саме за договором № 1911/121 від 19.11.12р. за період 01.01.12 по 22.03.13р. (т.1 а.с. 56), за період 01.01.12 - 15.05.13р. (т.1 а.с.78), в яких зазначена сума 42000000грн. з посиланням на виконання вищевказаного договору. Акти підписані сторонами та підписи скріплені відповідними печатками
Щодо посилань апелянта на неналежне дослідження судом журналу вхідної кореспонденції позивача, то судова колегія зазначає, що журнал вхідної кореспонденції створюється, ведеться позивачем самостійно і складений безпосередньо його працівниками, отже не може вважатись належним документом, що фіксує не направлення пропозиції. Журнал є лише одностороннім реєстраційним документом, і збої в організації діловодства самого апелянта можуть вплинути на внесення у нього даних.
Таким чином, судова колегія вважає, що позивачем не доведено факту неправомірного набуття відповідачем грошових коштів в сумі 42 000 000 грн., оскільки їх перерахування здійснено за наявності правової підстави - в якості передоплати за договором поставки №1911/12I від 19.11.2012р.
Посилання позивача на двадцятиденний термін для прийняття пропозиції укласти договір судовою колегією до уваги не приймається, оскільки з тексту направленого договору поставки не вбачається, що в ньому встановлений строк для відповіді про її прийняття чи неприйняття. Тоді як, строк прийняття пропозиції і строк підготовки протоколу розбіжностей (ст. 181 Господарського кодексу України) не є тотожними та помилково ототожнюються апелянтом.
Також не знайшли свого підтвердження посилання скаржника на те що, господарський суд не звернув уваги на обмеження у повноваженнях директора викладених в статуті щодо укладення правочинів, сума яких перевищує 500 000 грн. Так, господарським судом встановлено та правомірно викладено в рішенні, що питання з'ясування повноважень директора позивача не входить до складу обставин, які потребують доказування під час вирішення справи про повернення безпідставно набутих коштів.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду по справі відповідає чинному законодавству, прийнято з дотриманням норм процесуального права, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст.ст.33,43,99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Азовська нафтова компанія" м.Маріуполь, на рішення господарського суду Донецької області від 20.06.2013р. у справі №905/1660/13-г - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 20.06.2013р. у справі №905/1660/13-г - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.
Головуючий О.Л.Агапов
Судді Т.Д.Геза
Н.О.Мартюхіна
Надруковано: 7 прим.
2 прим. - позивачу;
1 прим. - відповідачу;
1 прим. - у справу;
2 прим. - ДАГС; 1 прим. - ГСЗО