04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"17" липня 2013 р. Справа№ 5011-51/9840-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Лобаня О.І.
Федорчука Р.В.
за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 17.07.2013 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-центр-1» на рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2013 року (повний текст підписано 13.04.2013 року)
у справі №5011-51/9840-2012 (головуючий суддя Пригунова А.Б., судді Івченко А.М., Гулевець О.В.)
за позовом Служби безпеки України
до товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-центр-1»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1. Приватне підприємство «Будмаш»
2. Національна академія Служби безпеки України
про стягнення 1 047 227,90 грн.,-
Рішенням господарського суду міста Києва від 08.04.2013 року у справі №5011-51/9840-2012 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 1 047 227,90 грн. та 20 944,56 грн. судового збору.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю «Будова-центр-1» звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. В своїх доводах відповідач посилався на те, що при прийнятті рішення судом першої інстанції мало місце невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Ухвалою від 29.05.2013 року Київським апеляційним господарським судом прийнято до провадження вказану вище апеляційну скаргу та призначено розгляд справи №5011-51/9840-2012 у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.
Представники позивача в судовому засіданні надали свої пояснення та заперечили проти доводів, які викладені в апеляційній скарзі та просили рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2013 року залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-центр-1» - без задоволення.
В судовому засіданні представники відповідача надали свої пояснення, в яких підтримали доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просили апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2013 року скасувати і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Представники третіх осіб в судовому засіданні надали свої пояснення та заперечили проти доводів, які викладені в апеляційній скарзі та просили рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2013 року залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-центр-1» - без задоволення.
Згідно з ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Київської міської ради від 11.07.2002 року №119/119 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» Національній академії Служби безпеки України передано у короткострокову оренду на три роки земельні ділянки загальним розміром 0,84 га по пров. Лабораторному, 6 у Печерському районі міста Києва.
04.10.2002 року між Київською міською радою та Національною академією Служби безпеки України укладено договір оренди земельної ділянки, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №2091 та 22.10.2002 року зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про що зроблено запис за №82-6-00062 в книзі записів державної реєстрації договорів.
За умовами вказаного договору Київська міська рада на підставі рішення від 11.07.2002 року №119/119 зобов'язалась передати, а Національна академія Служби безпеки України - прийняти у короткострокову оренду на три роки земельні ділянки загальним розміром 0,8151 га по пров. Лабораторному, 6 у Печерському районі міста Києва у межах, які перенесені в натуру (на місцевість).
Рішенням Київської міської ради від 16.03.2006 року №283/3374 поновлено на два роки з 23.10.2005 року договір оренди земельної ділянки від 22.10.2002 року №82-6-00062, укладений між Київською міською радою та Національною академією Служби безпеки України, на підставі якого у Національної академії Служби безпеки України перебуває у користуванні земельна ділянка у пров. Лабораторному, 6 у Печерському районі міста Києва.
27.10.2006 року між Київською міською радою та Національною академією Служби безпеки України укладено договір, відповідно до якого поновлено на два роки з 23.10.2005 року договір оренди земельної ділянки, укладений між Київською міською радою та третьою особою-2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського округу 04.10.2002 року за реєстровим №2091 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації від 22.10.2002 року №82-6-00062.
Рішенням Київської міської ради від 27.11.2009 року №772/2841 поновлено на 10 років з 24.10.2007 року договір оренди земельної ділянки по пров. Лабораторному, 6 у Печерському районі міста Києва від 22.10.2002 року №82-6-00062, укладений між Київською міською радою та Національною академією Служби безпеки України.
11.10.2010 року між Київською міською радою та Національною академією Служби безпеки України укладено договір про поновлення на підставі рішення від 27.11.2009 року №772/2841 договору оренди земельної ділянки по пров. Лабораторному, 6 у Печерському районі міста Києва від 22.10.2002 року №82-6-00062, укладеного між Київською міською радою та Національною академією Служби безпеки України.
21.04.2003 року між Службою безпеки України, приватним підприємством «Будмаш» та Кооперативом «Будова-центр-1», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Будова-центр-1», укладено угоду №60 про продовження інвестування будівництва прибудови житлового будинку з підземною автостоянкою до існуючого будинку-гуртожитку із реконструкцією гуртожитку під житло в місті Києві, за умовами якого відповідач прийняв на себе зобов'язання здійснити інвестування будівництва об'єкта загальною площею квартир 24 061,00 кв.м., корисною площею вбудованих приміщень площею 2 094,11 кв.м., кількістю місць підземної автостоянки - 54 та кількістю місць автостоянки - 16 з орієнтовною сумою інвестицій 77 000 000,00 грн.
Відповідно до п. 4.2 угоди відповідач зобов'язаний забезпечити інвестування будівництва об'єкта на умовах, передбачених угодою.
Угода відповідно до п. 7.6 набирає чинності з моменту підписання її сторонами.
Відповідно до додаткової угоди №5-19/3-6 від 03.11.2005 року до угоди №60 від 21.04.2003 року позивач передав відповідачу права та обов'язки виконання функцій замовника будівництва прибудови житлового будинку з підземною автостоянкою до існуючого будинку-гуртожитку із реконструкцією гуртожитку під житло по пров. Лабораторному, 6 у Печерському районі міста Києва, крім права на оренду земельної ділянки, яка надана під будівництво.
Зазначеною вище додатковою угодою доповнено п. 4.2 угоди №60 від 21.04.2003 рік та встановлено, що відповідач зобов'язується відшкодовувати документально підтверджені затрати позивача, понесені останнім у процесі будівництва об'єкту шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача на підставі наданих останнім розрахунків.
З матеріалів справи вбачається, що прибудову житлового будинку з підземною автостоянкою до існуючого будинку гуртожитку із реконструкцією гуртожитку під житло (секція літер Б, секція літер В, вбудовані офісні приміщення, підземна автостоянка, прибудовані автогаражі) по пров. Лабораторному, 6 у Печерському районі міста Києва прийнято в експлуатацію, про що свідчить акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 31.12.2008 року №1764.
Матеріали справи свідчать, що позивач звертався до відповідача з претензією №19/2-954 від 05.03.2012 року про відшкодування витрат, понесених Службою безпеки України у 2008-2012 роках по сплаті оренди земельної ділянки по пров. Лабораторному, 6 у Печерському районі міста Києва у розмірі 925 621,17 грн., однак відповідач відповіді на вказану претензію не надав та кошти не перерахував.
Також в матеріалах справи міститься висновок Головного управління містобудування та архітектури будівництво стосовно прибудови житлового будинку з підземною автостоянкою до існуючого будинку гуртожитку із реконструкцією гуртожитку під житло по пров. Лабораторному, 6 у Печерському районі міста Києва про відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Факт понесення Службою безпеки України витрат на оплату оренди земельної ділянки у розмірі 1 047 227,90 грн. підтверджується копіями платіжних доручень, виписками по рахунку з урахуванням КЕКВ, в яких як джерело фінансування визначено бюджетну програму 6521010 «Забезпечення заходів у сфері безпеки держави та функціонування органів системи Служби безпеки України».
Згідно з доводами позивача, відповідач, в порушення умов угоди №60 від 21.04.2003 року та додаткової угоди №5-19/3-6 від 03.11.2005 року не здійснює компенсацію витрат на оплату оренди земельної ділянки, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 1 047 227,90 грн.
У липні 2012 року Служба безпеки України звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-центр-1» про стягнення 1 047 227,90 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов угоди № 60 про продовження інвестування будівництва прибудови житлового будинку з підземною автостоянкою до існуючого будинку-гуртожитку із реконструкцією гуртожитку під житло у місті Києві в частині відшкодування документально підтверджених витрат позивача, понесених останнім в процесі будівництва об'єкта, а саме, платежів за оренду земельної ділянки по пров. Лабораторному, 6 у Печерському районі міста Києва.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наказ Державного комітету України з будівництва та архітектури від 16.02.2004 року №30 «Про затвердження нової редакції Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт», яким витрати на оплата за оренду земельних і майнових паїв віднесено до статті «Інші прямі витрати» основної діяльності будівельної організації, що включають усі інші виробничі витрати, які не увійшли до попередніх статей і можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат за прямою ознакою.
При прийнятті оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1 047 227,90 грн. є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийняте із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що місцевим господарським судом помилково не було прийнято до уваги, що свої зобов'язання за договором стосовно будівництва об'єкту відповідач виконав ще у грудні 2008 року, ввівши об'єкт в експлуатацію, а на протязі 2008-2011 років жодних документально підтверджених вимог позивача щодо перерахування йому коштів за понесені витрати в процесі будівництва до відповідача не надходило. У своїх доводах скаржник також посилається на те, що останній не повинен відшкодовувати витрати на оренду земельної ділянки після завершення процесу будівництва.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.
Згідно статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також, дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. На перше місце серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків законодавець ставить договори, як складний юридичний факт побудований на основі волевиявлення сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 7 статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України та п. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно з ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З метою урахування змін до положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів та встановлення єдиних методичних засад формування собівартості будівельно-монтажних робіт, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 16.02.2004 року №30 затверджено Методичні рекомендації з формування собівартості будівельно-монтажних робіт, які встановлюють основні методичні засади формування собівартості будівельних, монтажних, пусконалагоджувальних та ремонтно-будівельних робіт під час спорудження нових об'єктів, розширення, добудови, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, ремонту будівель і споруд, реставрації пам'яток архітектури як підрядним, так і господарським способом.
Методичні рекомендації поширюються на всі будівельні організації незалежно від форм власності і підпорядкування та їх відокремлені виробничі підрозділи (структурні одиниці), що виконують будівельно-монтажні роботи.
Відповідно до пункту 1 розділу 2 Методичних рекомендації з формування собівартості будівельно-монтажних робіт класифікація витрат будівельної організації здійснюється з метою раціональної організації планування, бухгалтерського обліку, калькулювання та аналізу собівартості будівельно-монтажних робіт.
Пунктом 1 розділу 3 Методичних рекомендації з формування собівартості будівельно-монтажних робіт передбачено, що групування витрат за елементами здійснюється з метою визначення загальних обсягів матеріальних, трудових та інших ресурсів, що використовуються будівельною організацією в операційній діяльності. Групування та облік операційних витрат за елементами застосовується будівельною організацією під час складання фінансової звітності «Звіт про фінансові результати» Витрати операційної діяльності будівельної організації групуються за такими економічними показниками: матеріальні затрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші операційні витрати.
Згідно з пунктом 7 Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт до статті «Інші прямі витрати» включаються усі інші виробничі витрати, які не увійшли до попередніх статей і можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат за прямою ознакою, зокрема, плата за оренду земельних і майнових паїв.
У відповідності до пп. 2.8.7.1 п. 2.8.7 Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д. 1.1-1-2000), затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 року №174 до глави 1 «Підготовки території будівництва» включається кошти на роботи і витрати, пов'язані з відведенням та освоєнням території, що забудовується. До цих робіт і витрат належать відведення земельної ділянки, видача архітектурно-планувального завдання і червоних ліній забудови, а також витрати, пов'язані з отриманням, у разі потреби, прав тимчасового користування ділянкою для організації будівельного майданчика і платою за користування цією ділянкою - кошти визначаються кошторисним розрахунком на окремий вид витрат.
Отже витрати понесені позивачем на оренду земельної ділянки по пров. Лабораторному, 6 у Печерському районі міста Києва є поточними витратами позивача на будівництво об'єкту, відшкодування яких відповідач має здійснювати згідно з угодою №60 від 21.04.2003 року та додатковою угодою №5-19/3-6 від 03.11.2005 року.
Твердження скаржника про відсутність у нього зобов'язань за угодою №60 від 21.04.2003 року та додатковою угодою №5-19/3-6 від 03.11.2005 року у зв'язку з закінченням будівництва об'єкту та здачу його в експлуатацію судова колегія не приймає до уваги за безпідставністю, оскільки матеріалами справи не підтверджується виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Будова-центр-1» зобов'язань з будівництва об'єкта по пров. Лабораторному, 6 у Печерському районі міста Києва в повному обсязі.
Окрім того, твердження відповідача про те, що позивачем не здійснювались витрати на оренду земельної ділянки судова колегія вважає безпідставними, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 22 Бюджетного кодексу України СБУ є головним розпорядником бюджетних коштів. При цьому, Національна академія СБУ є розпорядником коштів нижчого рівня.
Частиною восьмою статті 20 Бюджетного кодексу, України визначено, що головний розпорядник бюджетних коштів розробляє та протягом 45 днів з дня набрання чинності законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) затверджує спільно з Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом) паспорт бюджетної програми.
До повноважень головного розпорядника бюджетних коштів також належить питання затвердження кошторисів розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством.
Слід зазначити, що управління бюджетними коштами в Україні здійснюється на основі програмно-цільового методу (стаття 1 Бюджетного кодексу України).
Згідно із частиною четвертою статті 10 Бюджетного кодексу України видатки бюджету класифікуються за економічною характеристикою операцій, що здійснюються при їх проведенні (економічна класифікація видатків бюджету).
За економічною класифікацією видатків бюджету видатки бюджету поділяються на поточні та капітальні.
Так, у період здійснення Національною академією СБУ видатків на оплату оренди за користування земельними ділянками по пров. Лабораторному, 6 в Печерському районі м. Києва чинною була Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Державного казначейства України від 25.11.2008 року №495 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.01.2009 року за №79/16095).
Зокрема, даною Інструкцією було передбачено, що за КЕКВ 1134 «Оплата послуг (крім комунальних)» здійснюються видатки на оренду приміщень (у тому числі гаражів, складів тощо) як для довгострокового, так і короткострокового користування, орендну плату за земельні ділянки, надані в тимчасове користування на умовах оренди власниками цих ділянок, плату орендатора за користування земельною ділянкою, на якій розташоване орендне приміщення.
Виділення Національній академії СБУ 400 000,00 грн., з метою здійснення видатків на оплату оренди за користування земельними ділянками по пров. Лабораторному, 6 у Печерському районі м. Києва, здійснено головним розпорядником бюджетних коштів - СБУ (резолюція Голови СБУ Хорошковського В.І. до рапорту начальника Департаменту господарського забезпечення СБУ від 09.03.2011 року №19/8-664 щодо розподілу видатків по КПКВ 6521010 «Забезпечення заходів у сфері безпеки держави та функціонування органів системи Служби безпеки України»). Вказаний розподіл бюджетних коштів відображено у кошторисі на 2011 рік (витяг з номеру 21/1/1-46К).
Як вбачається з матеріалів справи виділення Національній академії СБУ 300 000,00 грн. з метою здійснення орендної плати за користування земельною ділянкою по пров. Лабораторному, 6 у Печерському районі м. Києва погоджено відповідно до резолюції першого заступника Голови СБУ Шатковського П.М. до доповідної записки начальника Департаменту господарського забезпечення СБУ від 30.03.2012 року №19/2-1431. Вказаний розподіл бюджетних коштів відображено у кошторисі на 2012 рік (витяг з номеру 21/1/1-53К).
Національну академію СБУ за загальним фондом державного бюджету в період з 01.07.2008 року по 01.06.2012 року за КЕКВ 1134 «Оплата послуг (крім комунальних)» Службою безпеки України було профінансовано в обсязі 1 528 350,00 грн., з яких 1 047 227,90 грн. склали видатки саме по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою по пров. Лабораторному, 6 у Печерському районі м. Києва.
Отже, Службою безпеки України, як головним розпорядником бюджетних коштів, здійснюються видатки по сплаті орендної плати за користування земельними ділянками, що перебувають в користуванні СБУ та її регіональних органів, закладів, установ, в тому числі і Національної академії СБУ.
Нормами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна давність випадку не сплила, а тому відсутні підстави для відмови у позові відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України, оскільки, виходячи з періоду понесення Службою безпеки України витрат на орендну земельної ділянки по пров. Лабораторному, 6 у Печерському районі міста Києва, відшкодування яких за угодою №60 від 21.04.2003 року та додатковою угодою №5-19/3-6 від 03.11.2005 року покладено на відповідача.
Таким чином приймаючи до уваги, що витрати позивача на оплату оренди землі на загальну суму 1 047 227,90 грн. документально підтверджуються та беручи до уваги зобов'язання відповідача за угодою №60 від 21.04.2003 року і додатковою угодою №5-19/3-6 від 03.11.2005 року, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку про правомірність задоволення місцевим господарським судом позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 1 047 227, 90 грн.
Відповідно до вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Нормами статті 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Будова-центр-1» не надано докази та належним чином не доведено правомірність вимог апеляційної скарги про часткове скасування рішення місцевого господарського суду від 08.04.2013 року.
Щодо інших доводів апеляційної скарги, колегія суддів не бере їх до уваги, оскільки прийшла висновку про їх необґрунтованість. Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.
З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2013 року прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи, а також у зв'язку із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, і є таким що відповідає нормам закону.
Зважаючи на те, що доводи відповідача законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2013 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-центр-1» - без задоволення.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-центр-1» на рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2013 року у справі №5011-51/9840-2012 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2013 року у справі №5011-51/9840-2012 залишити без змін.
3. Матеріали справи №5011-51/9840-2012 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Майданевич А.Г.
Судді Лобань О.І.
Федорчук Р.В.