ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
23 липня 2013 року Справа № 913/1680/13
Провадження №3/913/1680/13
За позовом Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» в особі філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи» ПАТ «Укртранснафта», м. Кременчук Полтавської області,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ,
про стягнення 8407 грн. 59 коп.
суддя Секірський А.В.
секретар судового засідання Якунін О.В.
У засіданні брали участь:
від позивача - Шевчук Д.Б., юрисконсульт юридично-договірного відділу, довіреність № 123 від 25.12.2012;
від відповідача - Павлюченко І.В., заступник директора з правової роботи, довіреність № 706 від 05.11.2012,
Суть спору: Публічним акціонерним товариством «Укртранснафта» в особі філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи» ПАТ «Укртранснафта» (далі - позивач) заявлено вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (далі - відповідач) заборгованості за договорами про спільне використання технологічних електричних мереж №ДСВ/37 від 15.12.2009 та №ДСВ/155 від 29.12.2009 в розмірі 8407,59 грн., з яких: 8100,00 грн. - основний борг, 256,32 грн. - пеня, 51,27 грн. - 3% річних.
Позовні вимоги з посиланням на норми статей 526, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) обґрунтовані порушенням відповідачем умов вказаних договорів по розрахунках за надані послуги.
Відповідач відзивом на позовну заяву від 08.07.2013 б/н позовні вимоги відхилив, посилаючись на недоведеність останнім факту вручення рахунків на оплату послуг, а тому він вважає, що у позивача відсуне право щодо нарахування основної суми боргу, пені та річних.
Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши присутніх в судовому засіданні представників позивача та відповідача, суд встановив такі фактичні обставини.
Між сторонами у справі були укладені договори №ДСВ/37 від 15.12.2009 та №ДСВ/155 від 29.12.2009 про спільне використання технологічних електричних мереж, відповідно до умов пункту 1.1 яких, Власник зобов'язується надавати послуги з утримання технологічних електричних мереж спільного використання для забезпечення технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії в точки приєднання електроустановок Користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач, а Користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг Власника з утримання технологічних електричних мереж спільного використання відповідно до умов договору (а.с. 14-18; 25-29).
Відповідно до п. 7.3 договорів оплата послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок власника мереж на підставі рахунку, виставленого власником користувачу. Власник виставляє рахунок після підписання сторонами Акту про обсяг переданої електричної енергії та Акту прийому-здачі наданих послуг. Користувач сплачує рахунок протягом десяти днів, починаючи з дня його отримання від власника.
Факт виконання позивачем умов договорів у повному обсязі підтверджується щомісячними актами прийому-здачі наданих послуг за період з січня 2013 року по квітень 2013 року, а саме:
За договором №ДСВ/37 від 15.12.2009:
- акт прийму-здачі наданих послуг за січень 2013 на суму 1012,00 грн. (а.с 34);
- акт прийму-здачі наданих послуг за лютий 2013 на суму 1012,00 грн. (а.с 38);
- акт прийму-здачі наданих послуг за березень 2013 на суму 1013,00 грн. (а.с 42);
- акт прийму-здачі наданих послуг за квітень 2013 на суму 1013,00 грн. (а.с 61);
За договором №ДСВ/155 від 29.12.2009:
- акт прийму-здачі наданих послуг за січень 2013 на суму 1013,00 грн. (а.с 36);
- акт прийму-здачі наданих послуг за лютий 2013 на суму 1013,00 грн. (а.с 40);
- акт прийму-здачі наданих послуг за березень 2013 на суму 1012,00 грн. (а.с 44);
- акт прийму-здачі наданих послуг за квітень 2013 на суму 1012,00 грн.
Відповідні акти підписані повноважними представниками сторін без доповнень та зауважень.
На підставі підписаних актів прийому-здачі наданих послуг, позивачем було виставлено наступні рахунки: №32 від 31.01.2013 (а.с. 35), №33 від 31.01.2013 (а.с. 37), №60 від 28.02.2013 (а.с. 39), №61 від 28.02.2013 (а.с. 41), №97 від 28.03.2013 (а.с. 43), №98 від 28.03.2013 (а.с. 45), №125 від 30.04.2013 (а.с. 46), №126 від 30.04.2013 (а.с. 47).
Виставлені позивачем рахунки відповідачу своєчасно та у повному обсязі сплачені не були, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість за січень - квітень 2013 року у сумі 8100,00 грн., яка заявлена до стягнення позивачем за даним позовом.
Відповідно до п.п. 8.2.1 договорів за внесення платежів, передбачених п.4.1 Договорів, з порушенням терміну, визначеного п. 7.3., користувач сплачує власнику пеню у розмірі 0,1% але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми прострочення платежу, за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. На суму пені Власник виписує окремий рахунок.
На підставі вищевикладеного відповідачу нараховано та заявлено до стягнення пеню у сумі 256,32 грн.
Крім того, відповідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 51,27 грн.
Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.
У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Приписами статті 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.
Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт надання позивачем послуг відповідачеві, а також наявність заборгованості відповідача за отримані послуги у розмірі 8100,00 грн.
Отримання від позивача послуг протягом січня - квітня 2013 року у зазначеній сумі підтверджено актами приймання-здачі робіт, які відповідачем підписані без доповнень та зауважень, а тому позовні вимоги у цієї частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо заявлених позовних вимог відносно стягнення з відповідача пені та річних, то у їх задоволенні слід відмовити, з огляду на наступне.
Умовами укладених сторонами договорів (п.8.2.1) передбачено, що відповідальність у вигляді пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань наступає лише у разі порушення термінів оплати.
Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України право нарахування 3% річних виникає лише у разі прострочення виконання грошового зобов'язання.
Пунктом 7.3 договорів сторони домовились, щодо терміну оплати послуг - протягом десяти днів, з дня отримання рахунку від власника, тобто право позивача щодо нарахування пені та річних виникає лише після спливу цього терміну.
З пояснень позивача та наданих ним матеріалів не вбачається належних доказів вручення рахунків відповідачеві, а тому неможливо встановити початок порушення останнім терміну оплати послуг, внаслідок чого підстави для нарахування пені та річних за порушення термінів оплати відсутні.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими частково та підлягають задоволенню лише у частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 8100,00 грн. з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статями 33, 34, 43, 44, 49, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», 91021, м. Луганськ, кв. Гайового, 35-А, код 31443937, на користь Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» в особі філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи» ПАТ «Укртранснафта», 39605, м. Кременчук Полтавської області, вул. Перемоги, 32/5, код 26113233, заборгованість за договорами №ДСВ/37 від 15.12.2009 та №ДСВ/155 від 29.12.2009 про спільне використання технологічних електричних мереж за період з січня по квітень 2013 року в розмірі 8100 грн. 00 коп. (вісім тисяч сто гривень 00 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі 1720 грн. 50 коп. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок), видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позову відмовити.
В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 29.07.2013.
Суддя А.В. Секірський