Рішення від 22.07.2013 по справі 913/1808/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

22 липня 2013 року Справа № 913/1808/13

Провадження № 15/913/1808/13

За позовом Комунального теплопостачаючого підприємства "Алчевськтеплокомуненерго", м.Алчевськ Луганської області

до Комунального підприємства "Алчевськпастранс", м.Алчевськ Луганської області

про стягнення 2067221 грн. 93 коп.

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Антонова І.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - юрисконсульт Агафонов П.О., довіреність № 651 від 15.02.2013;

від відповідача - не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договорами на постачання теплової енергії № 16/2 від 21.10.2009 та № 16/2 від 05.10.2010 у сумі 1954973 грн. 93 коп., інфляційних нарахувань у сумі 69066 грн. 05 коп., 3% річних у сумі 79644 грн. 40 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 03.07.2013 розгляд справи призначений на 22.07.2013.

Заявою про уточнення позовних вимог № 772 від 19.07.2013 позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість у сумі 1954973 грн. 93 коп., інфляційні збитки у сумі 38422 грн. 62 коп., 3% річних у сумі 73825 грн. 38 коп.

Абзацом 1 п.п.3.11 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову. У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Відповідно до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Дослідивши зміст вказаної заяви про уточнення позовних вимог № 772, суд дійшов висновку, що вона є по суті заявою про зменшення розміру позовних вимог, оскільки сума заборгованості, яку просить стягнути позивач за позовом і яка вказана в заяві, не змінилася, а розміри інфляційних втрат та 3% річних зменшилися з первісно заявленими з 69066 грн. 05 коп. до 38422 грн. 62 коп. та з 79644 грн. 40 коп. до 73825 грн. 38 коп. відповідно, тому суд приймає вказану заяву № 722 до розгляду саме як заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 16770348 місцезнаходженням відповідача є: вул.Дунауйвароська, б.3, м.Алчевськ Луганської області. На вказану адресу господарський суд і надсилав поштову кореспонденцію.

Відповідно до п.3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Згідно з ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 № 755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, не забезпечив явку представника у судове засідання, ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

Згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 22.07.2013 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

21.10.2009 між Комунальним теплопостачаючим підприємством "Алчевськтеплокомуненерго" (позивач, виконавець) та Комунальним підприємством "Алчевськпастранс" (відповідач, споживач) був укладений договір № 16/2 про надання послуг з централізованого теплопостачання, за умовами якого виконавець зобов'язався згідно "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених ПКМУ 630 від 21.07.2005, надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором (п.1.1).

Відповідно до п.1.2 договору розрахунки за послуги з централізованого опалення здійснюються відповідно затверджених Алчевським виконавчим комітетом тарифів для груп споживачів (рішення Алчевського виконавчого комітету № 934 від 13.10.2009) в розмірі: ІІ-я група - 496,52 грн. за 1Гкал. При зміні тарифів на послуги з центрального опалення, нові тарифи обов'язкові для споживача з моменту їх введення.

Згідно п.1.3 договору усі розрахунки по цьому договору виконуються на підставі платіжних документів, що їх виписує виконавець споживачеві щомісячно протягом опалювального періоду не пізніше 25 числа кожного місяця.

Відповідно до п.2.1 договору загальний зовнішній будівельний об'єм 10052,4 м3 (перелік всіх опалювальних приміщень у додатку №1 - перелік - дислокація опалювальних об'єктів споживача).

У п.3.1 договору сторони передбачили, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за надані послуги вноситься не пізніше 25 числа місяця, що настає за розрахунковим. У разі затримання надходження коштів за спожиті послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ на день здійснення платежу.

За п.4.6 договору споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Згідно п.8.1 договір укладається до 31.12.2010 і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

05.10.2010 між Комунальним теплопостачаючим підприємством "Алчевськтеплокомуненерго" (позивач, виконавець) та Комунальним підприємством "Алчевськпастранс" (відповідач, споживач) був укладений договір № 16/2 про надання послуг з централізованого теплопостачання, за умовами якого виконавець зобов'язався згідно "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених ПКМУ 630 від 21.07.2005, надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором (п.1.1).

Відповідно до п.1.2 договору розрахунки за послуги з централізованого опалення здійснюються відповідно затверджених Алчевським виконавчим комітетом тарифів для груп споживачів (рішення Алчевського виконавчого комітету № 897 від 07.10.2008, рішення № 239 від 03.03.2009) в розмірі: ІІІ-я група - 530,96 грн. за 1Гкал. При зміні тарифів на послуги з центрального опалення, нові тарифи обов'язкові для споживача з моменту їх введення.

Згідно п.1.3 договору усі розрахунки по цьому договору виконуються на підставі платіжних документів, що їх виписує виконавець споживачеві щомісячно протягом опалювального періоду не пізніше 20 числа наступного місяця.

Відповідно до п.2.1 договору загальний зовнішній будівельний об'єм 47008,40 м3 (перелік всіх опалювальних приміщень у додатку №1 - перелік - дислокація опалювальних об'єктів споживача).

У п.3.1 договору сторони передбачили, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за надані послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. У разі затримання надходження коштів за спожиті послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ на день здійснення платежу.

За п.4.6 договору споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Згідно п.8.1 договір укладається до 31.12.2011 і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

Враховуючи вказаний пункт договір від 05.10.2010 був пролонгованим в подальшому, починаючи з 2011 року.

На виконання вказаних умов договорів № 16/2 від 21.10.2009 та № 16/2 від 05.10.2010 позивач надав відповідачу послуги з поставки теплової енергії, які відповідач сплачував несвоєчасно і в неповному обсязі, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за період з 01.04.2007 по 31.05.2013 у сумі 1954973 грн. 93 коп.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1, ч.2 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Статтями 24, 25 Закону України "Про теплопостачання" передбачена обов'язковість укладення договору на постачання теплової енергії між енергопостачальником і споживачем.

Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В п.3.1 договору сторони встановили, що оплата за надані послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Факт поставки теплової енергії відповідачу підтверджений матеріалами справи, в т.ч. рахунками (а.с.65, 67, 69, 71, 73, 75, 78, 80, 82, 84, 86, 88, 90, 92, 94, 96, 98, 100, 102, 104, 106, 108, 110, 112, 114, 116, 119), актами прийому-передачі теплової енергії (а.с.66, 68, 70, 72, 74, 76-77, 79, 81, 83, 85, 87, 89, 91, 93, 95, 97, 99, 101, 103, 105, 107, 109, 111, 113, 115, 117, 118), банківськими виписками про надходження грошових коштів від відповідача за вказаними договорами (120-123), угодами про залік взаємних вимог (130, 134, 138) та актами звірення розрахунків (128, 129, 131, 132, 135, 136, 139, 140).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Відповідно до розрахунку позивача заборгованість станом на 31.05.2013 складає 1954973 грн. 93 коп., що підтверджено актом звірення розрахунків, який підписаний відповідачем станом на 18.03.2013 заборгованість складала 1794713 грн. 93 коп. (а.с.136), актом прийому передачі теплової енергії (а.с.118), угодами про взаємозалік (а.с.134, 138).

Таким чином позивачем доведено, а відповідачем не оспорено заборгованість за договорами № 16/2 від 21.10.2009 та № 16/2 від 05.10.2010 за період з 01.04.2007 по 31.05.2013 у сумі 1954973 грн. 93 коп. і в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 26.12.2009 по 31.05.2013 у сумі 73825 грн. 38 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю, оскільки розрахунок позивача зроблений відповідно до діючого законодавства, з урахуванням умов договорів № 16/2 від 21.10.2009 та № 16/2 від 05.10.2010 та даних первинних документів.

Відносно вимоги про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань за період з листопада 2009 року по лютий 2013 року у сумі 38422 грн. 62 коп. суд вважає її обґрунтованою частково в сумі 27218 грн. 11 коп., оскільки позивачем зроблений невірний їх розрахунок. Позивачем не взято до уваги умови п.3.1 договору № 16/2 від 21.10.2009 та п. 3.1 №16/2 від 05.10.2010 в частині строків оплати за надані послуги та те, що рахунок за поставлену за договором № 16/2 від 21.10.2009 теплову енергію за листопад 2009 року має бути сплачений до 25.12.2009, тобто нараховувати інфляційні нарахування за листопад місяць 2009 у позивача відсутні правові підстави. Крім того, суд бере до уваги, що позивачем заявлені до стягнення інфляційні втрати за період з листопада 2009 року по лютий 2013 року.

Обґрунтованим є наступний розрахунок:

Сума заборгованостіПеріод існування заборгованостіІндекс інфляціїІнфляційні збитки

22848,2426.12.2009-25.01.2010Січень 2010101,8411,27

64868,6126.01.2010-25.02.2010Лютий 2010101,91232,50

105540,5326.02.2010-25.03.2010Березень 2010100,9949,86

155007,7126.03.2010-25.04.2010Квітень 201099,7- 4650,02

194372,6726.04.2010-25.05.2010Травень 201099,4-1166,24

498621,1626.05.2010-29.06.2010Червень 201099,6-1994,48

478280,8030.06.2010-28.10.2010Липень 2010 -Жовтень 2010104,4521265,14

463944,3329.10.2010-11.11.2010--0

378614,3812.11.2010-14.11.2010--0

353614,3815.11.2010-20.12.2010Грудень 2010100,82828,92

372952,1321.12.2010-20.01.2011Січень 2011101,03729,52

383903,5421.01.2011-20.02.2011Лютий 2011100,93455,13

544054,6821.02.2011-27.02.2011--0

-74387,328.02.2011-20.03.2011--0

85630,9321.03.2011-20.04.2011Квітень 2011101,31113,20

248214,2421.04.2011-20.05.2011Травень 2011100,81985,71

366446,9721.05.2011-09.11.2011Червень 2011 - Жовтень 201198,80-4407,92

366429,6910.11.2011-20.11.2011--0

366446,9721.11.2011-20.12.2011Грудень 2011100,2732,89

433054,7721.12.2011-20.01.2012Січень 2012100,2866,11

597879,6921.01.2012-20.02.2012Лютий 2012100,21195,76

787189,7221.02.2012-20.03.2012Березень 2012100,32361,57

1029862,0921.03.2012-20.04.2012Квітень 2012100,00

1206964,1421.04.2012-20.05.2012Травень 201299,73620,89

1262868,3621.05.2012-20.11.2012Червень 2012-Листопад 201299,20-10077,70

1262920,2521.11.2012-20.12.2012Грудень 2012100,22525,84

1369990,7421.12.2012-20.01.2013Січень 2013100,22739,98

1552920,1321.01.2013-27.01.2013--0

1499820,5128.01.2013-20.02.2013Лютий 201399,9-1499,82

1653146,4121.02.2013-28.02.2013--0

Разом:27218,11

Відповідач позов не оспорив, доказів відсутності заборгованості не подав.

Стосовно судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.7 ст.84 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету. Водночас в абзаці 3 підпункту 5.2 пункту 5 пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказано, що про таке повернення зазначається в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті.

Розмір судового збору, сплачений позивачем у відсотковому співвідношенні до ціни позову, становить 42073 грн. 68 коп., але у зв'язку з фактичним зменшенням розміру позовних вимог на 36462 грн. 25 коп. сума судового збору зменшується пропорційно сумі позову з урахуванням вказаної заяви. Тобто, на даний час існує переплата судового збору в розмірі 729 грн. 24 коп., яка підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України.

З огляду на вищевикладене, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 729 грн. 24 коп., у зв'язку із зменшенням позивачем розміру позовних вимог, перерахований за платіжним дорученням № 5120 від 21.06.2013.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 41344 грн. 44 коп. покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Комунального теплопостачаючого підприємства „Алчевськтеплокомуненерго" до Комунального підприємства "Алчевськпастранс" задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства "Алчевськпастранс", вул.Дунауйвароська, б.3, м.Алчевськ Луганської області, ідентифікаційний код 03328020, на користь Комунального теплопостачаючого підприємства "Алчевськтеплокомуненерго", вул.Леніна, б.126, м.Алчевськ Луганської області, ідентифікаційний код 02132266, заборгованість за надані послуги з поставки теплової енергії в сумі 1954973 грн. 93 коп., 3% річних у сумі 73825 грн. 38 коп., інфляційні втрати в сумі 27218 грн. 11 коп., судовий збір у сумі 41120 грн. 35 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.В решті позову відмовити.

4. Повернути з державного бюджету України Комунальному теплопостачаючому підприємству "Алчевськтеплокомуненерго", вул.Леніна, б.126, м.Алчевськ Луганської області, ідентифікаційний код 02132266, судовий збір у сумі 729 грн. 24 коп., який сплачений за платіжним дорученням №5120 від 21.06.2013 у розмірі 42073 грн. 68 коп.

Повернення судового збору здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.07.2013.

Суддя С.В. Смола

Попередній документ
32648306
Наступний документ
32648309
Інформація про рішення:
№ рішення: 32648307
№ справи: 913/1808/13
Дата рішення: 22.07.2013
Дата публікації: 29.07.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Луганської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори