ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
25 липня 2013 р. Справа № 909/764/13
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І.М.
при секретарі судового засідання Дуб'юк Т.Ю.
За участю:
представника позивача - Воронюк С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: приватного акціонерного товариства "Тернопільський молокозавод", вул. Лозовецька, 28, м. Тернопіль, 46010, код 30356917.
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1. про стягнення основного боргу в розмірі 41 438,44 грн., 4 738,98 грн. пені, 197,91 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних у розмірі 2501,47 грн., судового збору.
встановив, що приватне акціонерне товариство "Тернопільський молокозавод" звернулося до господарського суду з позовом до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення основного боргу в розмірі 42 438,44 грн., 4 738,98 грн. пені, 197,91 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних у розмірі 2501,47 грн., судового збору.
Заявою від 11.07.2013р. представник позивача зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення основного боргу на суму 1000 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач всупереч приписам ЦК України, ГК України, умовам договору № 1-9/КН поставки молочної продукції від 02.01.2011р. не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного і повного розрахунку за поставлені молокопродукти. Факт поставки товару позивач підтверджує накладними № 061718 (008973) від 19.09.2011р., № 062016 (009034) від 20.09.2011р., № 059879 (008695) від 12.09.2011р., № 060500 (008818) від 14.09.2011р.
За несвоєчасне виконання зобов'язання відповідачу нараховано річні, пеню та інфляційні.
Відповідач в судові засідання не з'являвся, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Відзиву на позов не подав, причин неявки суду не повідомив.
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Суд, враховуючи приписи ст. 75 ГПК України, зокрема право суду розглянути справу, у випадку неподання відзиву на позовну заяву, за наявними в ній матеріалами, розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, вважає, що позов слід задоволити, судові витрати стягнути з відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
При цьому суд виходив з наступного:
02.01.2011. між філією "Івано-Франківськ-молоко" ЗАТ "Тернопільський молокозавод" (надалі - постачальник) та приватним підприємцем ОСОБА_2 (надалі - Покупець) укладено договір № 1-9/КН поставки молочної продукції, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставляти (передавати у власність і доставляти ), а Покупець приймати і оплачувати Товар (п.1.1 Договору).
Відповідно до п.2.1 Договору, товаром сторони визначають молочну продукцію, найменування, вид, асортимент, кількість та інші характеристики якої відповідно до умов цього Договору заявляються Покупцем та зазначаються в документах, що оформляють поставку такого Товару.
Поставка Товару здійснюється на підставі погоджених з Постачальником заявок Покупця. Заява надається Покупцем Постачальнику не пізніше, ніж за одну добу до дати поставки.
П.2.4 Договору встановлено, що ціна кожної партії Товару визначається Постачальником та зазначається Постачальником у товарно - транспортній накладних, що оформляють поставку такого Товару.
Оплата кожної партії Товару, здійснюється в грошовій формі, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника або внесення коштів в касу Постачальника до дати поставки такого Товару, або за наявності згоди Постачальника не пізніше, ніж за 7 (сім) календарних дні від дати поставки Товару.
На виконання умов даного Договору, позивачем було передано відповідачу, відповідно до накладних, товар, який було прийнято відповідачем, що підтверджується скріпленими у двохсторонньому порядку підписами на накладних.
Однак, відповідач в супереч умовам Договору не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті товару в повному обсязі.
11.04.2013р. позивач звертався до відповідача з претензією-вимогою про сплату заборгованості, однак дана вимога залишена відповідачем без задоволення.
Статтею. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема з договорів. Зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст.ст.179, 193 ГК України.
Приписами ч.1 п.1 ст.530 ЦК України встановлено, що, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив своє зобов'язання по поверненню заборгованості, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).
Враховуючи викладене та те, що документами наявними в матеріалах справи, підтверджено, а відповідачем в свою чергу не спростовано факту часткового невиконання зобов'язання по оплаті за поставлений товар, вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 41 438,44грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Вимоги позивача в частині стягнення пені, річних і інфляційних, підлягають задоволенню виходячи з норм ЦК України та умов п. 5.1 Договору , якими передбачено право кредитора, у разі невиконання боржником зобов"янь у встановлені строки, застосувати правові наслідки .
П 5.1 Договору передбачено, що за кожний день протермінування оплати Товару Покупець сплачує Постачальникові, за вимогою останнього, пеню в розмірі чинної подвійної облікової ставки Національного банку України, що розраховується від ціни Товару, оплату якого протерміновано.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
У відповідності до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задоволити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1 на користь приватного акціонерного товариства "Тернопільський молокозавод", вул. Лозовецька, 28, м. Тернопіль, 46010, код 30356917 - 41 438,44 грн. основного боргу, 4 738,98 грн. пені, 197,91 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних у розмірі 2501,47 грн., 1720,50 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 29.07.13
Суддя Скапровська І.М.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
________________ Микитин Р. Р. 29.07.13