83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.07.2013р. Справа № 905/3555/13
Господарський суд Донецької області у складі судді Захарченко Г.В. при секретарі судового засідання Зеленевій Т.М. розглянув в судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Індустрія», м.Харків
до відповідача Приватного акціонерного товариства «Донецькгірмаш», м.Донецьк
про стягнення 1 078 751,98грн.
за участю представників:
від позивача: Романаускас В. (за довір.)
від відповідача: не з'явився
Суть справи:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПК Індустрія», звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Донецькгірмаш», м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 1078751,98грн., з якої основний борг в сумі 982 872,29грн.; 3% річних в сумі 48851,80грн.; пеня в сумі 47027,89грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати за послуги адвоката в сумі 4000,00грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо повної оплати отриманого товару за договором №0103/2/ДГМ-117-11 від 01.03.11р.
Ухвалою від 21.05.13р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/3555/13.
03.06.13р. позивач надав клопотання, в якому просив проводити повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.
05.06.13р. відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначив, що на його думку при укладенні спірного договору між сторонами не було досягнуто всіх істотних умов, а саме щодо ціни та предмету позову, а також заперечив проти нарахування штрафних санкцій у зв'язку з тим, що сторонами не узгоджені специфікації до договору. Крім того, відповідач повідомив, що за даними бухгалтерського обліку ПАТ «ДГМ» заборгованість за видатковою накладною №ІН-0001110 від 12.12.12р. не значиться.
18.06.13р. позивач надав заяву про збільшення позовних вимог (уточнення позову), в якій просив стягнути з відповідача основний борг в сумі 982872,29грн.; 3% річних в сумі 48150,87грн.; пеню в сумі 50801,31грн. та судові витрати за послуги адвоката в сумі 4000,00грн.
18.06.13р. позивач надав додаткові пояснення на відзив, в яких зазначив, що поведінка сторін засвідчує їх волю до настання відповідних правових наслідків, що свідчить про наявність факту укладання правочину на поставку товару.
19.06.13р. позивач надав заяву про забезпечення позову, в якій просив суд вжити заходів по забезпеченню позову шляхом накладання арешту на грошові кошти, що належать ПАТ «Донецькгірмаш».
10.07.13р. відповідач надав клопотання, в якому просив перенести слухання по справі на іншу дату у зв'язку з відсутністю можливості у відповідача направити свого представника в судове засідання 10.07.13р.
16.07.13р. позивач надав заяву про уточнення позову, в якій просив стягнути з відповідача основний борг в сумі 982872,29грн.; 3% річних в сумі 48150,87грн.; пеню в сумі 49178,21грн. та судові витрати за послуги адвоката в сумі 4000,00грн. З даної заяви вбачається, що позивачем фактично зменшений розмір позовних вимог. Справа розглядається з урахуванням вказаної заяви позивача.
22.17.13р. позивач надав обґрунтування до заяви про забезпечення позову та просив вжити заходів по забезпеченню позову шляхом накладання арешту на грошові кошти, що належать відповідачу.
Представник позивача в судовому засіданні 22.07.13р. підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином (рекомендованим листом з повідомленням).
Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Встановив:
01.03.11р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПК Індустрія» (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Донецькгірмаш» (покупець) укладений договір №0103/2/ДГМ-117-11, згідно умов якого постачальник зобов'язується передати в обумовлені даним договором строки покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти зазначений товар та оплатити погоджену суму (п.1.1 договору).
Кількість, ціна та асортимент товару визначається специфікаціями, що є складовими та невід'ємними частинами даного договору (п.1.2 договору)
Датою поставки вважається дата календарного штемпеля станції призначення, що зазначена в залізничній накладній (квитанції) або дата іншого товаротранспортного документа, якщо інше не передбачено базисними умовами поставки (п.3.4 договору).
Порядок оплати: протягом 60 календарних днів з моменту поставки кожної конкретної узгодженої партії товару (п.4.3 договору).
Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.12р., а в частині погашення зобов'язань - до повного та належного виконання зазначених зобов'язань (п.8.2 договору).
Договір №0103/2/ДГМ-117-11 від 01.03.11р. підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.
Як вбачається з договору №0103/2/ДГМ-117-11 від 01.03.11р. та видаткових накладних до договору кодом ЄДРПОУ Відкритого акціонерного товариства «Донецькгірмаш» є №05763702.
Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.05.13р. за кодом №05763702 значиться Публічне акціонерне товариство «Донецькгірмаш».
Отже, Публічне акціонерне товариство «Донецькгірмаш» є належним відповідачем у даній справі.
Оцінивши договір, з якого виникли права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм §3 глави 54 Цивільного кодексу України та §1 глави 30 Господарського Кодексу України.
Відповідно ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В видаткових накладних сторони погодили вид товару, що поставляється, його кількість та ціну.
До того ж, в зазначених видаткових накладних мається посилання на договір №0103/2/ДГМ-117-11 від 01.03.11р.
На кожний факт отримання товару відповідачем оформлювалася довіреність. У всіх довіреностях зазначено, що цінності передаються саме за спірним договором №0103/2/ДГМ-117-11 від 01.03.11р.
Отже, сторонами погоджено всі істотні умови договору №0103/2/ДГМ-117-11 від 01.03.11р., відсутні докази визнання його у встановленому порядку недійсним. З наведеного суд робить висновок, що вищевказаний договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Постачальником належним чином оформлені та виставлені покупцю рахунки на оплату.
На підставі видаткових накладних постачальником за період з 22.04.11р. по 17.02.12р. за видатковими накладними №2204001 від 22.04.11р., №1808006 від 18.08.11р., №1609008 від 16.09.11р., №2609009 від 26.09.11р., №1810003 від 18.10.11р., №2010006 від 20.10.11р., №0811001 від 08.11.11р., №2411002 від 24.11.11р., №2911004 від 29.11.11р., №0612011 від 06.12.11р., №1412008 від 14.12.11р., №1612001 від 16.12.11р., №3012002 від 30.12.11р., №30.12.001 від 30.12.11р., №1001001 від 10.01.12р., №1601010 від 16.01.12р., №0302009 від 03.02.12р., №1702018 від 17.02.12р. поставлено, а покупцем отримано товар на загальну суму 1816097,61грн., а також за накладною №1110 від 12.12.12р. - на суму 37000,00грн., що підтверджується підписом уповноваженого представника покупця на вищевказаних накладних та довіреностями на отримання цінностей.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами договору №0103/2/ДГМ-117-11 від 01.03.11р. поставлений товар мав бути оплачений протягом 60 днів з дати поставки.
Відповідачем за період з 15.04.11р. по 06.03.12р. була здійснена часткова оплата заборгованості за спірним договором на загальну суму 349560,01грн., що підтверджується випискою по рахунку ТОВ «ПК Індустрія». Відповідно до банківської виписки 24.10.12р. відповідач здійснив частковий розрахунок за отриманий товар за договором №0103/2/ДГМ-117-11 від 01.03.11р. на суму 30000,00грн.
Між сторонами підписаний акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого станом на 01.12.11р. заборгованість ПАТ «Донецькгірмаш» перед ТОВ «ПК Індустрія» становить 732632,55грн.
01.03.12р. сторони підписали акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого заборгованість ПАТ «Донецькгірмаш» перед ТОВ «ПК Індустрія» становить 1428337,59грн.
28.05.12р. позивач надіслав відповідачу претензію №2305001 від 23.05.12р., в якій вимагав погасити заборгованість за поставлений товар в розмірі 1600989,89грн. з урахуванням штрафних санкцій та перерахувати дану суму на розрахунковий рахунок позивача протягом 10 днів від дня отримання претензії.
Відповідно до розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №264 від 27.08.12р., відповідачем зменшено податкові зобов'язання на загальну суму повернутого товару 8200,01грн. з ПДВ, датою коригування вказано 18.08.11р., причиною коригування є повернення товару, а саме: підшипника 2097752М (8482200000) у кількості 2шт. за ціною 3416,37грн. В матеріалах справи міститься видаткова накладна №244м від 20.07.11р., за якою відповідно до договору №ДГМ-117-11 від 01.03.11р. відповідачем позивачу повернуті вказані підшипники.
30.09.12. Товариство з обмеженою відповідальністю «ПК Індустрія» (сторона 1) та Публічне акціонерне товариство «Донецькгірмаш» (сторона 2) уклали угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до п.1 якої сторони, що мають один до одного зустрічні однорідні вимоги, строк яких настав, дійшли згоди на підставі ст.601 ЦК про зарахування однорідних вимог, що випливають: з відносин за договором №0103/2/ДГМ-117-11 від 01.03.11р., за яким сторона 1 є кредитором, а сторона 2 є боржником та за яким станом на 30.09.12р. заборгованість боржника становить 1458337,59грн.; з відносин, що випливають з договору №65-2012-П від 25.07.12р., за яким сторона 2 є кредитором, а сторона 1 є боржником та за яким станом на 30.09.12р. заборгованість боржника становить 282033,97грн.
Відповідно до п.2 угоди зобов'язання за вищевказаними договорами припиняються в обсязі 282573,43грн. Після проведення акту про зарахування зустрічних однорідних вимог, заборгованість ПАТ «ДГМ» за поставку підшипників згідно договору №0103/2/ДГМ-117-11 від 01.03.11р. складатиме 1176303,62грн. (п.3 угоди).
31.10.12. Товариство з обмеженою відповідальністю «ПК Індустрія» (сторона 1) та Публічне акціонерне товариство «Донецькгірмаш» (сторона 2) уклали угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до п.1 якої сторони, що мають один до одного зустрічні однорідні вимоги, строк яких настав, дійшли згоди на підставі ст.601 ЦК про зарахування однорідних вимог, що випливають: з відносин за договором №0103/2/ДГМ-117-11 від 01.03.11р., за яким сторона 1 є кредитором, а сторона 2 є боржником та за яким станом на 31.10.12р. заборгованість боржника становить 1446303,62грн.; з відносин, що випливають з договору №65-2012-П від 25.07.12р., за яким сторона 2 є кредитором, а сторона 1 є боржником та за яким станом на 31.10.12р. заборгованість боржника становить 200431,33грн.
Відповідно до п.2 угоди зобов'язання за вищевказаними договорами припиняються в обсязі 200431,33грн., оскільки зустрічні вимоги є рівними. В момент підписання даної угоди, заборгованість ПАТ «ДГМ» за поставку підшипників згідно договору №0103/2/ДГМ-117-11 від 01.03.11р. складатиме 945872,29грн. (п.3 угоди).
Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.09.12р. та від 31.10.12р. підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.
Після проведення заліку зустрічних вимог підставі видаткової накладної №1110 від 12.12.12р. постачальником поставлено, а покупцем отримано товар на загальну суму 37000,00грн., що підтверджується підписом уповноваженого представника покупця на вищевказаній накладній та довіреністю на отримання цінностей.
Відповідач у відзиві на позов зазначив, що сторонами при укладенні договору не підписані специфікації до договору у зв'язку з чим не погоджені всі істотні умови, а саме щодо найменування, кількості та ціни товару. На цих же підставах відповідач заперечує проти задоволення вимог про стягнення пені та 3% річних.
За приписами ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як і погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
За приписом ст.638 Цивільного кодексу України, ст.180 ГК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
При цьому, за змістом п.3 ст.180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Дослідивши додані до матеріалів справи документи, судом встановлено, що на виконання спірного договору відповідачем було прийнято поставлений товар та здійснювалась його оплата, що підтверджується копіями виписки по рахунку та банківської виписки.
Між тим, всі домовленості відносно істотних умов за спірним договором сторони обумовили письмово в видаткових накладних і будь-яких доказів навмисного відхилення сторін від таких домовленостей суду не представлено.
Факт виконання сторонами своїх взаємних зобов'язань вказує на достатність узгоджених умов для повного і належного врегулювання сторонами правовідносин за спірним договором.
Суб'єкти господарських правовідносин вступають у зобов'язання для того, щоб досягти певної мети. Основною метою договору купівлі-продажу є передача права власності на товар від продавця до покупця.
В даному випадку позивач здійснив свій обов'язок з поставки товару належної якості, який був прийнятий відповідачем без зауважень та заперечень. Відповідачем здійснювалися оплати із посиланням в призначенні платежу на спірний договір та проводився залік вимог за спірним договором.
Отже, передбачені правочином наслідки наступили, а сторони досягли мети, визначеної договором.
Посилання відповідача на те, що за даними бухгалтерського обліку ПАТ «Донецькгірмаш» заборгованість за видатковою накладною №ІН-0001110 від 12.12.12р. не значиться, а товар не заприбуткований на складі, жодним чином не спростовують факту отримання товару за вищезазначеною накладною та не звільняють відповідача від зобов'язання оплатити отриманий товар. Факт передачі товару за вказаною накладною підтверджений належними доказами та відповідачем не спростований.
Матеріалами справи підтверджена наявність заборгованості ПАТ «Донецькгірмаш» перед ТОВ «ПК Індустрія» за спірним договором в сумі 982872,29грн.
За весь час розгляду справи відповідач доказів оплати вказаної суми боргу суду не надав.
За приписом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За висновками суду, свої зобов'язання щодо повної сплати позивачу грошових коштів за поставлену продукцію у встановлений строк відповідач не виконав, у зв'язку з чим на теперішній час заборгованість відповідача перед позивачем становить 982872,29грн.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
В силу ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно п.5.3 договору за порушення строків оплати покупець сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Відповідно до вимог п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 49178,21грн., що нараховувалась на суму заборгованості по кожній накладній окремо (крім накладної №1110 від 12.12.12р.) з урахуванням строку позовної давності та здійснений в межах 6-місячного строку, встановленого п.6 ст.232 ГК України.
На заборгованість за накладною №1110 від 12.12.12р. пеня нараховувалась з першого дня прострочення по 17.05.13р.
Згідно ст.625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 48150,87грн., що нараховувались на суму заборгованості по кожній накладній окремо за період з 22.06.11р. по 17.05.13р.
Під час розгляду справи №905/3555/13 судом встановлений факт невиконання у встановлений строк зобов'язань щодо своєчасної оплати наданих позивачем послуг, з чого суд дійшов висновку про правомірне нарахування позивачем пені та 3% річних.
Перевіривши зроблений позивачем розрахунок 3% річних, суд вважає його арифметично вірним, а вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.
Як встановлено судом, розрахунок суми пені є арифметично невірним, таким, що не відповідає діючому законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.
За розрахунком суду підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення пені в сумі 48056,65
В обґрунтування позовних вимог про стягнення витрат на послуги адвоката позивач зазначає, що для забезпечення представництва в господарському суді за даним позовом позивачем було укладено договір №87 від 14.12.12р. про надання адвокатських послуг з ТОВ «Правовий центр «Альфа-Омега».
Згідно п.1.1 вказаного договору виконавець (ТОВ «Правовий центр «Альфа-Омега») на платній основі надає замовнику (ТОВ «ПК Індустрія») адвокатські послуги.
Під адвокатськими послугами сторони розуміють платне надання виконавцем наступних послуг: розробка і підготовка необхідних документів для участі в судовому процесі суду першої інстанції замовника у якості позивача у господарському суді Донецької області за позовом ТОВ «ПК Індустрія» до ПАТ «Донецькгірмаш» про стягнення заборгованості; представництво інтересів ТОВ «ПК Індустрія» у господарському суді Донецької області за позовом ТОВ «ПК Індустрія» до ПАТ «Донецькгірмаш» про стягнення заборгованості (п.1.2 договору).
Згідно п.3.1 договору вартість послуг складає 4000,00грн.
Замовник зобов'язаний оплатити надані послуги протягом 5 днів з часу укладення даного договору (п.3.2 договору).
Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.
В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Відповідно до платіжного доручення №790 від 17.12.12р. ТОВ «ПК Індустрія» здійснило оплату в сумі 4000,00грн. на користь ТОВ «Правовий центр «Альфа-Омега». Призначенням платежу вказано - «оплата за адвокатські послуги зг. дог. №87 від 14.12.12р.».
Позивач в поясненнях зазначає, що розробка та підготовка документів для участі в судовому процесі була доручена Карпінській Ганні Леонідівні, яка була прийнята на посаду юриста, помічника адвоката Корецької Лириси Вікторівни.
Відповідно до наказу директора ТОВ «Правовий центр «Альфа-Омега» №120/1 від 04.06.13р. Карпінській Ганні Леонідівні, помічнику адвоката Корецької Лириси Вікторівни, доручено здійснювати представництво інтересів ТОВ «ПК Індустрія» в господарському суді Донецької області.
Як вбачається з матеріалів справи, представництво інтересів позивача здійснювали: Карпінська Г.Л. - в судових засіданнях 05.06.13р., 19.06.13р. та 10.07.13р., Романаускас В. - в судовому засіданні 22.07.13р.
Довіреністю від 01.04.13р. Карпінську Г.Л. і Романаускаса В. уповноважено представляти ТОВ «ПК Індустрія» в господарських судах, з правом укладати, підписувати подавати заяви, клопотання, листи, запити, скарги від імені ТОВ «ПК Індустрія», отримувати документи, копії документів, витяги, інші документи, пов'язані з діяльністю ТОВ «ПК Індустрія». Зазначена довіреність підписана директором ТОВ «ПК Індустрія».
Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".
Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до п.6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.13р. відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвокатів, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.
За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.
Відповідна позиція також висловлена Конституційним Судом України в рішенні від 11.07.13р. по справі №1-4/2013 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 59 Конституції України, частини першої статті 44 Господарського процесуального кодексу України (справа про відшкодування витрат на юридичні послуги у господарському судочинстві).
Будь-яких доказів того, що особи, які представляли інтереси позивача в судових засіданнях та здійснювали підготовку документів, є адвокатами в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» позивачем не надані. Представник Карпінська Г.Л. в судовому засіданні підтвердила, що вона не є адвокатом.
З огляду на вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні вимог про стягнення з відповідача «судових витрат за послуги адвоката».
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Беручи до уваги викладене і враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені і відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 982872,29грн.; 3% річних в сумі 48150,87грн.; пені в сумі 48056,65грн.
Щодо заяви позивача про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти, що належать ПАТ «Донецькгірмаш», суд зазначає наступне:
Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Заявлену вимогу про забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що відповідач відмовляється добровільно виконати покладений на нього обов'язок щодо повернення суми боргу протягом тривалого часу. Позивач зазначає, що наявність численних проваджень в господарському суд Донецької області, де ПАТ «Донецькгірмаш» є відповідачам у справах про стягнення заборгованості, свідчить про недобросовісність виконання своїх зобов'язань перед кредиторами та відсутність наміру або можливості оплачувати отримані товарно-матеріальні цінності. У зв'язку з викладеним, ТОВ «ПК Індустрія» припускає, що ПАТ «Донецькгірмаш» не може виконати свої договірні зобов'язання через суттєвий брак коштів та просить вжити заходів по забезпеченню позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. До предмета доказування в такому випадку входить ймовірність припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути на момент виконання рішення. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини такого звернення, та довести адекватність засобу забезпечення позову.
Надані позивачем рішення по інших справах про стягнення заборгованості з ПАТ «Донецькгірмаш» не є доказом відсутності у відповідача коштів для погашення заборгованості за рішенням по даній справі. До того ж суду не відомо стан виконання інших рішень про стягнення заборгованості з відповідача на даний час.
Отже, позивачем не доведено, що невжиття заходів до забезпечення позову, може утруднити виконання рішення, а також не підтверджено імовірність того, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або зникнути на момент виконання рішення.
На підставі вищевикладеного суд відмовляє в задоволенні заяви від 14.06.13р. про забезпечення позову.
При поданні позову позивач сплатив судовий збір в розмірі 22022,46грн., тоді як за подачу позову на суму 1080201,37грн. розмір судового збору складає 21604,03грн.
Згідно ст.7 Закону України «Про судовий збір» переплачена сума судового збору підлягає поверненню позивачу.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст.124 Конституції України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 525, 526, 530, 549, 601, 610, 612, 625, 627, 638, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 180, 193, 232, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 22, 33-35, 28, 43, 44, 48, 49, 66, 67, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Індустрія», м.Харків до Приватного акціонерного товариства «Донецькгірмаш», м.Донецьк про стягнення 1080201,37грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Донецькгірмаш» (83005, м.Донецьк, вул.Івана Ткаченка, 189; ЄДРПОУ 05763702) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Індустрія» (61052, м.Харків, пров.Сімферопольський, б.6, літера Д-1, ЄДРПОУ 37363627) основний борг в сумі 982872,29грн.; 3% річних в сумі 48150,87грн.; пеню в сумі 48056,65грн.; витрати по сплаті судового збору в сумі 21581,60грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ПК Індустрія» (61052, м.Харків, пров.Сімферопольський, б.6, літера Д-1, ЄДРПОУ 37363627) з державного бюджету України судовий збір в сумі 418,43грн.
В судовому засіданні 22.07.13р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 26.07.13р.
Суддя Г.В. Захарченко