Справа № 825/2471/13-а
24 липня 2013 року м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді - Д'якова В.І.,
при секретарі - Левченко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансінспекції у Чернігівській області про визнання дій протиправними та скасування постанови,-
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) звернувся до адміністративного суду з позовом до Управління Укртрансінспекції у Чернігівській області, в якому просить суд: визнати протиправними дії працівників Управління Укртрансінспекції у Чернігівській області по складанню акту від 10 квітня 2013 року №037387; визнати протиправною та скасувати постанову про застосування фінансових санкцій №008333 від 22 травня 2013 року начальника Управління Укртрансінспекції у Чернігівській області.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що постановою начальника управління Укртрансінспекції у Чернігівській області №008333 від 22 травня 2013 року до нього було застосовано фінансові санкції за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», в сумі 1700,00 грн. Позивач не погоджується з даною постановою, посилаючись на те, що 02.04.2012 року близько 09 год. працівниками Управління Укртрансінспекції у Чернігівській області перевірено належний ФОП ОСОБА_1, транспортний засіб МЕRСЕDЕS - ВЕNZ, д.н.з. НОМЕР_1. Вказаний транспортний засіб, під керуванням водія ОСОБА_3, здійснював перевезення пасажирів для власних потреб. Оскільки водій надав перевіряючим всі необхідні документи, для перевезення пасажирів автобусами для власних потреб, позивач вважає винесену постанову про застосування до нього фінансових санкцій №008333 від 22 травня 2013 року протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час, дату, та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав клопотання в якому просив проводити розгляд справи за відсутності його представника.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду письмові заперечення в яких просив проводити розгляд справи без його участі та відмовити в задоволенні позову. При цьому, представник відповідача посилався на правомірність оскаржуваної постанови, оскільки під час проведення перевірки належного позивачу транспортного засобу було встановлено, що при наданні послуг по перевезенню пасажирів по маршруту Чернігів-Ріпки, відповідно до запису у дорожньому листі, у водія були відсутні документи, перелік яких визначено ст. 39 Закону України «Про автомоібльний транспорт». Крім того, зазначив, що 02.04.2013 інспекторами Державної податкової служби у Чернігівській області відносно ФОП ОСОБА_1 було складено Акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювалось.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що в задоволення позову необхідно відмовити з наступних підстав.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 29.03.2005 року, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_3 (а.с.5), та надає послуги по перевезенню пасажирів.
Згідно завдання на перевірку від 01.04.2013 року № 002756 державними інспекторами Управління Укртрансінспекції у Чернігівській області проводилась рейдова перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с.24).
В результаті перевірки транспортного засобу МЕRСЕDЕS - ВЕNZ 313 СDI, д.н.з. НОМЕР_1, що належать ФОП ОСОБА_1, 02.04.2013 року складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за №037387. Згідно вказаного акту, при наданні послуг по перевезенню пасажирів по маршруту Чернігів-Ріпки, відповідно до запису у дорожньому листі, у водія відсутні документи, перелік яких визначено ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», що підтверджується актом Державної податкової служби у Чернігівській області. Водій автобусу з актом ознайомлений, від підпису та пояснень відмовився (а.с. 7, 25).
22.05.2013 року начальником Управління Укртрансінспекції у Чернігівській області Петришиним В.Г. було розглянуто справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт та, враховуючи наявність підстав, винесено постанову №008333, якою, за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», до ФОП ОСОБА_1 застосовано фінансову санкцію в сумі 1700,00 грн. (а.с. 8, 27).
Суд зазначає, що спірні правовідносини регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року № 2344 та постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті».
Частиною першою статті 5 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.
Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 (в редакції, чинній під час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 1567), органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.
Пунктом 4 Порядку визначено, що державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.
В силу пункту 14 Порядку № 1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону.
Рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи відповідно до завдання на перевірку (пункт 16 Порядку № 1567).
Згідно пункту 15 Порядку, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Пунктом 21 Порядку № 1567 передбачено, що, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Згідно пункту 22 Порядку № 1567, у разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.
Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (частина третя пункту 20 Порядку № 1567).
Статтею 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», передбачено, що автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Згідно статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України; для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка).
Документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником транспортних послуг, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України.
Документи для нерегулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до пункту 1.3 Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.05.2010 № 278 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.2010 за № 408/17703 (далі - Порядок № 278), автомобільний перевізник повинен забезпечити водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, - витягом з паспорта маршруту, який виготовляється як фотокопія паспорта, засвідчена печаткою організатора перевезень.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що належний ФОП ОСОБА_1, транспортний засіб МЕRСЕDЕS - ВЕNZ, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3, здійснював перевезення пасажирів для власних потреб, оскільки в матеріалах справи міститься Акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій №0018/25/26/22/2723121696 від 02.04.2013, складений інспекторами Державної податкової служби у Чернігівській області відносно ФОП ОСОБА_1 Вказаним Актом встановлено проведення розрахункових операцій без використання КОРО та РК, а саме: при розрахунку за проїзд по маршруту м. Чернігів-Ріпки в сумі 20 грн. розрахункова квитанція (квиток) не видавався та не відривався. КОРО не застосовувалась. Неоприбуткування готівкових коштів, а саме: при розрахунку за проїзд отримані готівкові кошти в сумі 20 грн. неоприбутковувались в КОРО. КОРО на момент перевірки відсутня (а.с. 26).
Згідно з пунктами 25-27 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.
Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
За таких обставин, суд вважає, що сукупність зафіксованих в акті перевірки порушень у сфері автомобільного законодавства позивачем не спростовані, що вказує на наявність підстав для накладення штрафних санкцій та правомірність прийнятого відповідачем рішення з даного питання.
Таким чином, начальником Укртрансінспекції у Чернігівській області Петришиним В.Г. правомірно винесено постанову №008333 від 22 травня 2013 року про застосування щодо позивача фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Також судом при розгляді справи були враховані положення частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідачем надано достатні аргументи та доводи, які свідчать про те, що управління Укртрансінспекції у Чернігівській області при винесенні постанови про застосування фінансових санкцій, діяло у відповідності до вимог чинного законодавства, тобто в межах наданих йому повноважень.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.І. Д'яков