24 липня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/4266/13-а
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Головка А.Б.,
при секретарі - Ковальові Д.О.,
за участю:
представника відповідача - Леус О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держземагенства у Полтавській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії, -
11 липня 2013 року ОСОБА_2 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держземагенства у Полтавській області про визнання незаконною бездіяльність щодо не розгляду у місячний термін клопотання про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовним розміром 10000 кв.м. в районі АДРЕСА_1 та не прийнятті по ній рішення визначеного законом; визнання незаконною відповідь Головного управління Держземагенства у Полтавській області від 28.05.2013 року № 3318/900; зобов'язання розглянути вказане клопотання та надати за результатом розгляду відповідне рішення визначене законом.
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначила, що при розгляді клопотання про надання дозволу на складання проекту землеустрою відповідачем порушено вимоги статті 118 Земельного кодексу України щодо порядку розгляду такого роду заяв в частині ненадання вмотивованої відмови у наданні дозволу.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, надали клопотання, у якому позов підтримали в повному обсязі та просили провести судове засідання за їхньої відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, просив відмовити в їх задоволенні. В письмових заперечення зазначав, що Головним управлінням Держземагенства у Полтавській області розглянуто клопотання ОСОБА_2 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою та за результатами його розгляду надано лист про відмову у його задоволенні. Вказав, що на даний час не розроблено механізм передачі земель та відсутній порядок їх передачі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України. У зв'язку із відсутністю у відповідача повноважень щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення відповідачем обґрунтовано та відповідно до вимог чинного законодавства України відмовлено ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступні обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 зверталась до Головного управління Держземагенства у Полтавській області та Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області із заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в районі АДРЕСА_1.
Глобинська районна державна адміністрація Полтавської області листом від 25.03.2013 року № 419/01-53 повідомила заявника про те, що частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України, в редакції, що набрала чинності з 01.01.2013 року, адміністрація позбавлена повноважень щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності.
Листом від 08.04.2013 року № М-106/1003-01 Головне управління Держземагенства у Полтавській області запропонувало ОСОБА_2 звернутись до Головного управління із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зазначивши орієнтовний розмір земельної ділянки та цільове призначення.
30.04.2013 року ОСОБА_2 звернулась до Головного управління Держземагенства у Полтавській області із заявою (клопотанням) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовним розміром 10000 кв.м. в районі АДРЕСА_1, згідно графічного матеріалу.
Листом від 28.05.2013 року № 3318/900 Головним управлінням Держземагенства у Полтавській області повідомлено ОСОБА_2 про те, що до цього часу не врегульований механізм про передачу земель державної власності сільськогосподарського призначення та не вирішено питання державної реєстрації права власності держави на земельну ділянку, у зв'язку із чим клопотання залишається без задоволення.
Позивач не погодився із зазначеною відповіддю відповідача та оскаржив її до суду.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, надаючи оцінку діям та рішенням суб'єкта владних повноважень, які є предметом оскарження, суд перевіряє чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо; добросовісно, розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у прийнятті рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Відповідно до частини 7 зазначеної статті кодексу відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
З аналізу вказаних правових норм вбачається, що Головне управління Держземагенства у Полтавській області, як орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, мало розглянути клопотання позивача у місячний строк та за результатами його розгляду надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні.
Головне управління Держземагенства у Полтавській області листом від 28.05.2013 року № 3318/900 клопотання залишено без задоволення, вказавши підставою не врегульований механізм передачі земель державної власності сільськогосподарського призначення.
Разом з тим, в статті 118 Земельного кодексу України визначено єдину підставу для відмови у наданні такого дозволу, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Заявником до клопотання додано витяг з кадастрової карти із зазначенням місця розташування земельної ділянки, однак відповідачем при розгляді клопотання місце розташування об'єкта та його відповідність вимогам законів та технічній документації не встановлювалась.
Таким чином, при розгляді клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства відповідачем порушено вимоги статті 118 Земельного кодексу України в частині визначення підстави для відмови у наданні дозволу.
Враховуючи викладене, виходячи з положень частини 2 статті 11, пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку про визнання протиправною відмову Головного управління Держземагенства у Полтавській області від 28.05.2013 року № 3318/900 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, зобов'язання Головне управління Держземагенства у Полтавській області розглянути клопотання ОСОБА_2 від 30.04.2013 року відповідно до вимог Земельного кодексу України.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Держземагенства у Полтавській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Держземагенства у Полтавській області від 28.05.2013 року № 3318/900 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Зобов'язати Головне управління Держземагенства у Полтавській області розглянути клопотання ОСОБА_2 від 30.04.2013 року відповідно до вимог Земельного кодексу України.
Стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління Держземагенства у Полтавській області на користь ОСОБА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 34,41 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 29 липня 2013 року.
Суддя А.Б. Головко