Справа № 755/7689/13-ц
"24" липня 2013 р. Дніпровский районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Виниченко Л.М.,
за участі секретарів Фузік Т.В., Коваленко Д.В., Бондарчук М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору, стягнення коштів та моральної шкоди,-
Позивачка звернулась до суду з позовом в якому просить розірвати договір купівлі-продажу від 27.11.2012 року укладений з ФОП ОСОБА_2 про виготовлення метало-пластикової конструкції та надання послуг по облаштуванню балкону, стягнути з відповідача кошти в сумі 14700 грн., сплачені нею за виготовлення і монтаж метало-пластикової конструкції, моральну шкоду у розмірі 15000 грн. та неустойку в сумі 441 грн.
Вимоги мотивує тим, що 27.11.2012 року з відповідачем уклала договір купівлі-продажу, предметом якого є виготовлення останнім метало-пластикових конструкцій та надання послуг по облаштуванню балкону, відповідно до умов якого вона сплатила аванс в сумі 9840 грн., решту коштів в сумі 4860 грн. сплатила після виконання монтажних робіт 14.12.2012 р., що підтверджується розпискою. Всього нею було сплачено 14700 грн.
Після отримання коштів відповідач відмовився від подальшого завершення робіт по облаштуванню балкону та усунення виявлених недоліків і підписання акту прийому-передачі виконаних робіт. Також відповідач надав недостовірну інформацію про свою продукцію та послуги і не надав сертифікату якості продукції, ліцензії на виконання робіт, накладних, належної специфікації на метало-пластикову конструкцію і даху балкону, кошторису на виготовлення конструкцій та їх монтажу і облаштування, платіжних документів, чим позбавив її права в подальшому пред»являти виробнику (продавцю) вимогу про безоплатне усунення недоліків товару та на гарантійне обслуговування.
Крім того, у специфікації на виготовлення метало-пластикових конструкцій не вказано кількість профілів рами та склопакету, що впливає на ціноутворення продукту, також деякі позиції у специфікації відрізняються від розмірів в натурі.
При проведення замірів балкону ФОП ОСОБА_2 були допущені суттєві помилки, замір по висоті вівся не від підлоги балкону, а від цементного плінтусу, який в багатьох місцях був зруйнований та мав різну висоту. Після монтажу між метало-пластиковою конструкцією та підлогою утворились неприпустимі щілини до 5 см., що знижує експлуатаційні дані конструкції як за міцністю, так і за вологостійкістю, теплоізоляційними якостями і звукоізоляцією. Через щілини у перекритті на балкон потрапляє сніг та дощ, що утворює незручності, для усунення яких їй необхідно проводити додаткові роботи по підняттю рівня підлоги і додаткової ізоляції та звукоізоляції зазору, що потребує непередбачених додаткових витрат. Встановлення масивної конструкції на зруйнований плінтус та її кріплення в процесі експлуатації може загрожувати життю членів її сім»ї та інших людей.
На її прохання відповідач відмовився усунути недоліки та підписати акт прийому-передачі виробу. Також ФОП ОСОБА_2 проігнорував її письмову претензію яку надіслала поштою 24.12.2012 р.
Відповідачем порушені норми Закону України «Про захист прав споживачів» та її права, як споживача, що є підставою для відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Через відмову відповідача усунути недоліки та надати необхідні документи для завершення умов договору, тривалу переписку і телефонні розмови з відповідачем з даного питання вона зазнала нервувань, що вплинуло на її моральний стан, змушена була витрачати час на відвідування юристів, не могла продовжувати запланований ремонт квартири, що спричинило вимушені зміни у життєвих стосунках. Заподіяну їй відповідачем моральну шкоду оцінює у розмірі 15 000 грн.
В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позов та викладені у заяві обставини.
Відповідач та представник відповідача проти задоволення позову заперечували, посилаючись на безпідставність вимог.
Відповідач при цьому пояснив, що спочатку позивачка за укладеним з нею договором зробила замовлення на метало-пластикову конструкцію на балкон на суцільні склопакети, які були виготовлені за її замовленням за специфікацією від 27.11.2012 р., в подальшому повідомила, що це її не влаштовує, тому на вимогу позивачки через її погрози судом та розірвання договору він, щоб уникнути конфлікту, за свої кошти переробив замовлення за іншою специфікацією, оскільки вікна вже були виготовлені; вироби ОСОБА_1 привезли 08.12.2012 року та встановлювали дві дні. До середини січня 2013 р. претензій від позивачки не було, а в подальшому почала телефонувати та вимагати виконати роботи про які у них домовленості не було, а саме закрити шов та поставити вікно рівно від підлоги, що зробити технологічно не можливо, так як перекоситься конструкція, яка виставляється по рівню, та не буде працювати, вікна не відкриватимуться; на плінтус конструкція не встановлювалась. Він хотів підписати акт виконаних робіт при зустрічі з нею в січні 2013 року, проте позивачка відмовилась, готовий акт підписати зараз. При першій оплаті квитанція позивачці видавалась, при остаточному розрахунку гроші він не приймав, так як на той час хворів. Монтаж і облаштування метало-пластикових конструкцій на балконі позивачки за укладеним з нею договором виконано якісно, в строк і з якісних матеріалів, улаштування конструкції, враховуючи її масивність, зроблене підсилене на монтажні пластини та на анкерні болти, піна використовувалась морозостійка, всі заміри конструкції та технічні умови при її встановлені дотримані.
Суд, вислухавши сторін, їхніх представників, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Між сторонами 27 листопада 2012 р. був укладений договір купівлі-продажу, відповідно якого продавець Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 продає, а покупець ОСОБА_1 купує метало-пластикові конструкції та послуги по облаштуванню балкона, вартість яких визначена у розмірі 13872 грн.; вироби продаються у власність покупця за адресою АДРЕСА_1 (надалі по тексту - договір, а.с. 7).
На виконання умов договору позивачка сплатила передплату у розмірі 9840 грн., решту суми сплатила 14.12.2012 р. після установлення метало-пластикових конструкцій коштами 600 дол. США, які отримав під розписку працівник відповідача (а.с. 8). Факт оплати коштів позивачкою за укладеним договором в судовому засіданні визнано відповідачем.
Відповідно до п. п. 5.1, 6.1 договору, продавець гарантує відповідність виконаного замовлення згідно додатків, затверджених покупцем, які являються невід»ємною частиною даного договору. Вид і конфігурація віконних та дверних систем, які продає продавець, визначаються виключно покупцем.
Позивачка зробила замовлення на виготовлення метало-пластикових конструкцій, згідно специфікації до замовлення № 112\0 від 27.11.2012 р., строк виконання яких визначався 04.12.2012 р. (а.с. 38, 39).
В подальшому на її вимогу було змінено конфігурацію замовлення та складено іншу специфікацію до замовлення № 112\0 від 04.12.2012 р. із зазначенням дати виконання 08.12.2012 р., в якій вказуються найменування виробів, їхні розміри, кількість та вартість, при цьому в специфікації міститься підпис позивачки про те, що вона згодна з розмірами, комплектацією та умовами угоди (а.с. 36, 37).
За заявленими вимогами позивачка, посилаючись на ст. ст. 4, 6, 8, 10, 15, 17, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», просить розірвати договір, укладений з ФОП ОСОБА_2, у зв»язку з тим, що відповідач неякісно та не в повному обсязі виконав умови спірного правочину, на її усні та письмові претензії не усунув недоліки, не виконав ізоляцію та звукоізоляцію зазорів, не підписав акт прийому-передачі, надав недостовірну інформацію про продукцію та послуги, не надав сертифікату якості продукції, ліцензії на виконання робіт, накладних, специфікації на метало-пластикову конструкцію і даху балкону, кошторису на виготовлення конструкцій та їх монтажу і облаштування, платіжних документів, невірно зробив заміри балкону, встановив виріб неналежної якості.
Вказані обставини відповідачем заперечуються, він пояснив, що роботи за укладеним з ОСОБА_1 договором ліцензуванню не підлягають; виконання робіт, які вимагає позивачка, не передбачені умовами договору; проведені роботи і встановлені ним вироби є належної якості, на підтвердження чого надав копію сертифіката відповідності на віконні та дверні блоки з полівінілхлоридних профілів.
Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
За умовами договору не передбачено обов»язок відповідача надати позивачці вищезазначені документи. Разом з тим, ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» також визначено, що продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.
Отже, документи щодо якості продукції, якщо це не передбачено договором, надаються продавцем на вимогу споживача.
Крім того, посилання позивачки щодо ненадання документів, а також на не підписання відповідачем акту виконаних робіт не є підставами для розірвання договору.
Як зазначено вище, за умовами договору відповідач зобов»язувався продати метало-пластикові конструкції та послуги по облаштуванню балкона.
Пунктами 6.3, 6.4 договору визначено, що в результаті демонтажу конструкції, яка належить заміні, відбувається порушення відкосів віконного пройому. Роботу по відновленню відкосів продавець не виконує. Продавець не здійснює підготовчі та кінцеві штукатурні роботи.
На виконання умов договору відповідачем на балконі позивачки були встановлені метало-пластикові конструкції та наявні при цьому щілини задуті «піною».
Отже, враховуючи зазначене, договором не передбачено виконання штукатурних робіт по затиранню швів.
Згідно частини 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.
Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості визначено ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; чи вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
Отже, за вимогами закону, розірвання договору та у зв»язку у цим повернення сплачених коштів за вироби можливо лише у разі наявності істотних недоліків товару, які виникли з вини продавця (виконавця) товару.
Проте на підвердження вимог позивачкою суду не надано будь-яких доказів щодо неналежної якості встановленої відповідачем метало-пластикової конструкції та наявних у ній істотних недоліків.
Від оплати проведення будівельно-технічної експертизи, як того вимагає ч. 1 ст. 86 ЦПК України, позивачка відмовилась, посилаючись на те, що таку експертизу має оплачувати відповідач.
Враховуюючи зазначене, позов в частині вимог про розірвання договору задоволенню не підлягає, так як не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні.
Позивачка також просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі 441 грн., згідно положень ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», якою передбачена сплата споживачеві виконавцем пені у разі прострочення виконання зобов»язання.
Пунктом 2.2 договору визначено, що закінчення виконання робіт в термін 10 робочих днів, при цьому також зазначено, що термін закінчення робіт може бути збільшений в разі виникнення необхідності в додатковій кормплектації замовлення для повного або у відсутності повної комплектації по замовленню на складі продавця про що підрядник повідомляє покупця у ході виконання замовлення по телефону або в інший спосіб.
Як зазначено вище, за замовленнями позивачки складалось дві спеціфікації до замовлення, остання з яких 04.12.2012 р. (а.с. 36). Метало-пластикова конструкція була встановлена позивачці 14.12.2012 року, отже, умови договору щодо виконання послуг не порушені.
У зв»язку з цим підстави для стягнення з відповідача пені відсутні.
Також не підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди, так як не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 611, 662, 651, 655, 901 ЦК України, ст. ст. 6, 8 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 10, 11, 60, 86, 88, 169, 208, 212-215, 218 ЦПК України суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору, стягнення коштів та моральної шкоди відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя