Справа № 1718/1-2/11
25 червня 2013 року Сарненський районний суд Рівненської області
під головуванням судді ВЛАСИК Н.М.
при секретареві ВОЗНЮК М.В.
з участю прокурора БАРБАШОВОЇ О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сарни кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця села Мале Вербче Сарненського району Рівненської області, з середньою освітою , одруженого , раніше не судимого ,
в скоєнні злочинів , передбачених ч. 3 ст. 140 , ч. 1 ст. 101 КК України ( 1960 року ) , -
21 травня 1998 року близько 17 години ОСОБА_1 з метою заволодіння майном належним ОСОБА_2, прийшов до будинку останнього ,який знаходиться в с. Одринки Сарненського району Рівненської області , де шляхом зриву дощок і виставлення рами вікна проник в будинок і викрав : 2 чоловічі сорочки вартістю 12 грн. за одну , 1 рулетку довжиною 3 метри вартістю 2 грн. 30 коп. , 1рулетку довжиною 3 м. вартістю 6 грн., 2 авторучки вартістю 1 грн. 40 коп. за одну , 2 блокноти вартістю 1 грн. 20 коп. , 4 пачки лез виробництва Індії , вартістю 1 грн. 20 коп. за пачку , всього на суму 42 грн. 30 коп. , чим завдав шкоди потерпілому на вказану суму . Викраденим розпорядився на власний розсуд .
Продовжуючи злочинні дії , ОСОБА_1, 14 вересня 1998 року біля 1 години , шляхом зриву дощок і виставлення вікна з будинку ОСОБА_2 , що в с. Одринки Сарненського району , шляхом зриву дощок та виставлення вікна , проник в будинок , звідки ви крав : 2 полотняні господарські мішки по ціні 2 грн. 50 коп.. за оди н , 20 кг цукру по ціні 1 грн. 50 коп. , 24 пачки прального порошку « Універсал» по ціні 1 грн. 50 коп. за пачку, 10 кусків мила господарського , з яких 7 шт. вагою по 250 грн. по ціні 75 коп., за кусок та 3 шт. вагою по 100 грн. по ціні 30 коп. , 5 пачок мила туалетного , з яких 2 шт. «Салева» по ціні 1 грн. за пачку та 2 шт. «АУИ» по ціні 80 коп. та 1 шт. « Діана» по ціні 60 коп., 1 кг. вермішелі по ціні 1 грн. 10 коп., всього на суму 84 грн. 45 коп. Викрадене поклав у два мішка та віднісши в с. Грушівка Сарненського району , продав жителям вказаного села , гроші використав на власні потреби .
Крім того , 09 вересня 1998 року біля 18 години ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в будинку ОСОБА_3 по АДРЕСА_1, затіяв сварку з останнім , яка переросла в бійку. Під час бійки , яка виникла на ґрунті особистих неприязних стосунків , ОСОБА_1 взяв зі стола ніж та наніс ним удар ОСОБА_3 в грудну клітку , спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у виді проникаючого поранення грудної клітки , черевної порожнини з пораненням діафрагми шлунку , які згідно висновку судово-медичної експертизи №426 від 24. 09.1998 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень , як небезпечних для життя в момент його заподіяння . Після цього , вибігши з будинку , ОСОБА_1 викинув ніж в колодязь .
Підсудний ОСОБА_1 в судове засідання не з»явився. Після оголошення розшуку ОСОБА_1 було встановлено , що він перебуваючи на території Російської Федерації , вчини в злочин , за який був засуджений та відбував покарання в місцях позбавлення волі Малоярославському районі Калужської області по 2013 рік. Сарненським районним судом неодноразово вносились клопотання про видачу ОСОБА_1 згідно умов Європейської Конвенції про видачу правопорушників ( 1957 року) , однак у видачі ОСОБА_1 було відмовлено у відповідності до ст.. ст. 1, 2, 10 Конвенції .
Приймаючи до уваги вказані обставини, суд розглядає справу за відсутності підсудного на підставі ст.. 262 КК України , оскільки ОСОБА_1 перебуває за межами України і ухиляється від явки до суду.
Суд , вислухавши пояснення потерпілого ОСОБА_2, дослідивши письмові докази у справі , приходить до висновку , що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінуємих йому злочинів доказана зібраними у справі доказами , які перевірені в ході судового слідства і визнанні достовірними .
Факт вчинення крадіжок з будинку ОСОБА_2 21 травня та 14 вересня 1998 року не заперечувався самим ОСОБА_1 під час досудового слідства. Обвинувачений під час допиту 23. 09. 1998 року послідовно та детально пояснив про обставини вчинення крадіжок , як проникнув в будинок потерпілого через вікно , які саме речі він викрав і як продав викрадений цукор та миючі засоби . Також підсудний підтвердив факт сварки та бійки з ОСОБА_3 в будинку останнього 09 вересня 1998 року , під час якої він наніс потерпілому удар ножем в живіт та те , що ножа викинув в колодязь на подвір»ї ОСОБА_3
Так , з показань потерпілого ОСОБА_2 вбачається , що на праві власності у нього в с. Одринки є будинок , який в 1998 році він відремонтував і пристосував під житло . В житлі він зберігав своє майно , яке 21. 05. 1998 року було викрадено шляхом виставлення вікна та проникнення в приміщення . Були викрадені його дві сорочки , дві рулетки , леза , два блокнота та дві авторучки . Було встановлено , що крадіжку скоїв ОСОБА_1, але останній викраденого йому не повернув , натомість 14.09.1998 року повторно проникнув в його будинок в с. Одринки звідки викрав 20 кг. цукру , 1 кг. вермішелі та велику кількість миючих засобів - прального порошку та мила , всього на суму 84 грн.45 коп . Шкода , завдана майновим інтересам на час скоєння крадіжки була для потерпілого значною . Завдані збитки підсудним потерпілому не відшкодовані .
Обставини , на які посилається потерпілий ОСОБА_2 , також підтверджуються протоколом огляду місця події , а саме будинку в с. Одринки , який належить потерпілому , в ході якого було виявлено вікно , забите дошками ( а.с. 8-9).
В ході відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_1 показав і розказав , як двічі проникав в будинок ОСОБА_2, відбивши дошки та знявши раму з вікна ( а.с 35-36). Також під час відтворення обстановки та обставин події від 04.11.1998 року ОСОБА_1 показав та розказав , скільки цукру він викрав з будинку ОСОБА_2 ( а.с 37).
Свідок ОСОБА_6 в ході досудового слідства підтвердила факт принесення додому в кінці травня 1998 року її чоловіком ОСОБА_1 двох чоловічих сорочок , про які він сказав , що купив їх . Також вказала , що 09. 09. 1998 року від брата ОСОБА_11 дізналась про те , що ОСОБА_1 вдарив ножем її брата ОСОБА_3( а.с.27).
Свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на досудовому слідстві показали , що в вересні 1998 року купували у ОСОБА_1 цукор та мило . Про те , що ці товари крадені не знали , оскільки ОСОБА_1 сказав, що був на заробітках і заробив це ( а.с. 28-29, 31, 34).
Вартість викраденого ОСОБА_1 майна у ОСОБА_2 встановлена на підставі довідок , виданих Степанським споживчим товариством станом на 21. 05. 1998 року та станом на 14. 09. 1998 року ( ас. 13-15) .
Таким чином , суд приходить до висновку , що вина ОСОБА_1 в таємному викраденні індивідуального майна громадян , що завдало значної шкоди потерпілому з проникненням в житло , є доведеною повністю , дії підсудного в цій частині кваліфіковані вірно . Разом з тим , суд ,приймаючи до уваги те , що злочин , передбачений ч. 3 ст. 140 КК України ОСОБА_1 був вчинений у 1998 році за що ч. 3 ст.140 КК України в редакції 1960 року передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років , а в 2001 році набрав чинності новий кримінальний кодекс України , який передбачає покарання за скоєння такого злочину у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років , знаходить необхідним перекваліфікувати дії ОСОБА_1 в цій частині з ч. 3 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року ) на ч. 3 ст. 185 КК України ( в редакції 2001 року ) оскільки відповідальність за новим кримінальним кодексом пом»якшена .
Потерпілий ОСОБА_3 своєю заявою підтримав показання , які дав під час досудового слідства , в ході якого підтвердив факт сварки , яку вчини у його будинку 09. 09. 1998 року ОСОБА_1 і яка переросла в бійку. Потерпілий пояснив , що під час бійки він тримав ОСОБА_1 коли відчув удар в живіт , від якого впав на підлогу і втратив свідомість . В подальшому був доставлений в лікарню з ножовим пораненням (а.с.45-46) .
Під час відтворення обстановки і обставин події від 23. 09. 1998 року з участю ОСОБА_1 було оглянуте господарство потерпілого ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 . В ході відтворення ОСОБА_1 показав та розказав яким чином під час бійки в будинку ОСОБА_3 наніс останньому удар ножем , якого взяв зі столу і куди викинув ножа після цього . Під час огляду в колодязі на подвір»ї господарства було виявлено і вилучено ніж , який залучено до матеріалів справи як речовий доказ ( а.с 52-54).
Згідно висновку криміналістичної експертизи № 99 від 30. 10. 1998 року ніж , вилучений при відтворенні обстановки і обставин події з участю ОСОБА_1 являється господарсько - битовим ножем , виготовленим саморобним способом з довжиною клинка 125 мм ( а.с 72-73) .
Як вбачається з висновку експерта № 426 від 24 вересня 1998 року у ОСОБА_3 були виявлені тілесні ушкодження у виді проникаючого поранення грудної клітки , черевної порожнини з ушкодженням діафрагми , шлунку. З вказаними ушкодженнями потерпілий був госпіталізований у хірургічне відділення Сарненської ЦРЛ 09. 09. 1998 року . Вказане пошкодження виникло від дії гострого колюче - ріжучого предмета , можливо ножа наданого експерту , строк заподіяння даного пошкодження може відповідати на 09 вересня 1998 року і відноситься до категорії тяжких тілесних пошкоджень , як небезпечне для життя в момент його заподіяння. Виходячи з локалізації пошкодження експерт вважає . що потерпілий в момент заподіяння йому тілесного пошкодження знаходився у вертикальному або близькому до нього положенні і був обернутий лівою передньо - боковою поверхнею до нападавшого ( а.с 67-68) .
Оцінивши докази в їх сукупності , суд приходить до висновку , що вина ОСОБА_1 в спричиненні потерпілому тяжких тілесних ушкоджень , небезпечних для життя в момент заподіяння , є доказаною повністю , дії підсудного в цій частині кваліфіковані за ч. 1 ст. 101 КК України вірно.
При призначенні покарання підсудному суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених ОСОБА_1 злочинів , які відповідно до ст. 12 КК України класифікований як тяжкі злочини , дані про особу винного , який характеризується за місцем проживання позитивно .
Обставинами , що пом'якшують покарання підсудного , є щире каяття в скоєному та активне сприяння розкриттю злочину під час досудового слідства .
Обставиною , що обтяжує покарання підсудного , є скоєння злочину , передбаченого ч. 1 ст. 101 КК України в стані алкогольного сп»яніння . .
Враховуючи встановлене , дані про особу підсудного , обставини , що пом'якшують та обтяжують його покарання , уникнення ОСОБА_1 від судового розгляду справи , невідшкодування завданої злочином шкоди , суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання підсудному , необхідного та достатнього для його виправлення та перевиховання , а також для попередження нових злочинів у виді позбавлення волі .
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, , -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 101 КК України ( в редакції 1960 року ) та ч. 3 ст. 185 КК України ( в редакції 2001 року ) і призначити йому покарання :
За ч. 1 ст. 101 ( 1960 року ) - 4 роки позбавлення волі ;
За ч. 3 ст. 185 КК України ( 2001 року) - 3 роки позбавлення волі .
Остаточне покарання ОСОБА_1 призначити на підставі ст.. 42 КК України ( в редакції 1960 року ) шляхом часткового складання призначених покарань - 4 роки 6 місяців позбавлення волі в кримінально - виконавчій установі.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну сили щодо ОСОБА_1 залишити таким , що обраний йому постановою Сарненського районного суду 10 березня 1999 року - тримання під вартою .
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 15 діб з часу його проголошення до апеляційного суду Рівненської області через Сарненський районний суд .
Суддя підпис копія вірно
Суддя Сарненського
районного суду Власик Н.М.