Справа № 1601/9434/2012
23.07.2013 року м.Кременчук
Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:
головуючого судді - Андрієць Д.Д.
за участю секретаря - Маренич О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, -
ОСОБА_1 звернулася до Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Ухвалою суду від 31.10.2012 року об'єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
ОСОБА_1 з урахуванням уточнених позовних вимог просила поділити спільне майно набуте нею з відповідачем під час шлюбу наступним чином: виділити їй, ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 та приміщення вбудованого магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_4; виділити ОСОБА_2 приміщення вбудованого магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_5; частини будівель і споруд промбази за адресою: АДРЕСА_6, об'єкт незавершеного будівництва з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_7. Стягнути з ОСОБА_2 на її користь 250547 грн., як компенсацію різниці вартості отриманих часток майна.
ОСОБА_2 просив поділити спільне майно, набуте під час шлюбу, - об'єкт незавершеного будівництва з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_7 залишити у власності ОСОБА_1, стягнувши на його користь вартість 1/2 частини цього майна. Визнати за ним право власності на: квартиру АДРЕСА_1; приміщення вбудованого магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_5; приміщення вбудованого магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_4; частини будівель і споруд промбази за адресою: АДРЕСА_6. В задоволенні позову ОСОБА_1 просив відмовити.
Позивач за первісним позовом - відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити. Зазначила, що перелічене в позовній заяві майно є їх спільною сумісною власністю набутою під час шлюбу. Надала суду письмові пояснення, у яких вказала, що під час шлюбу вони з ОСОБА_2 не отримували у позику грошові кошти від батьків відповідача. Розписки про отримання коштів надані суду вважає способом ухилення відповідача від поділу майна. В задоволенні зустрічного позову просила відмовити.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звертав увагу суду на те, що ОСОБА_1 займалася підприємницькою діяльністю, тим самим здійснювала власний внесок у бюджет сім'ї. Спірне майно є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки було придбано ОСОБА_2 за спільні кошти подружжя. Вважає, що ОСОБА_2 не надано доказів на підтвердження того, що його батьки мали кошти в тих розмірах, які зазначені в розписках, наданих суду.
Відповідач за первісним позовом - позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 просив задовольнити позовні вимоги його зустрічного позову. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просив відмовити. Пояснив, що із майна переліченого в позові ОСОБА_1, у період шлюбу ними було спільно придбано лише об'єкт незавершеного будівництва з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_7. З урахуванням того, що дана нерухомість межує з будинком батьків ОСОБА_1, просив залишити її у власності ОСОБА_1, стягнувши з неї на його користь грошову компенсацію. Вважає, що інше нерухоме майно не підлягає поділу, оскільки було придбано ним за власні кошти, отримані у позику від батьків. Про укладення договорів позики він не ставив до відома ОСОБА_1, оскільки обов'язки за цими договорами мав намір виконувати самостійно.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав зустрічну позовну заяву. Заперечував проти задоволення уточнених позовних вимог ОСОБА_1 Зазначив, що надані суду для огляду оригінали розписок ОСОБА_2 про отримання коштів від ОСОБА_5 та ОСОБА_2 є письмовими доказами, які підтверджують те, що нерухоме майно - квартира АДРЕСА_1; приміщення вбудованого магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_5; приміщення вбудованого магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_4; частина будівель і споруд промбази за адресою: АДРЕСА_6, було придбано не за спільні кошти подружжя, а за кошти отримані у позику, оскільки суми отриманих у борг коштів відповідають вартості придбаного ОСОБА_2 майна. Надані суду письмові докази не були спростовані позивачем за первинним позовом.
Свідок ОСОБА_5 підтвердила суду той факт, що 11.11.2003 року вона надала у борг своєму сину ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 17760 грн. для придбання приміщення вбудованого магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_4. 14.11.2008 року вона надала у позику ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 783000 грн. для придбання квартири в м.Києві. Крім того, разом із сином вона їздила оглядати вказану квартиру перед її придбанням.
Свідок ОСОБА_2 підтвердив суду, що 05.06.2001 року та 07.04.2009 року він надав у позику своєму сину ОСОБА_2 18338 грн. для придбання квартири під магазин по АДРЕСА_5 та 83734 грн. для придбання частини будівель і споруд промбази що розташована по АДРЕСА_6.
Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_2 пояснили, що при отриманні коштів ОСОБА_2 були написані відповідні розписки у яких він зазначив термін повернення коштів. На даний час свої зобов'язання за договорами позики ОСОБА_2 не виконав. Також на прохання ОСОБА_2 вони не повідомляли ОСОБА_1 про надання йому у позику коштів, оскільки він позичав кошти без її відома і мав намір повертати їх самостійно.
Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що з 12.03.1999 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1, яке видане Палацом шлюбів м.Кременчука виконавчого комітету Кременчуцької міської ради народних депутатів, актовий запис № 181.
Рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука від 17.05.2011 року шлюб між сторонами розірвано.
Згідно договору купівлі-продажу серії АЕА № 647137 від 05.06.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_6, ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 квартиру АДРЕСА_3. Вартість квартири за вказаним договором складала 18338 грн.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 11.11.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_6, ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_9 приміщення вбудованого магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_4. Продаж вчинено за 17760грн.
24.04.2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_2 купив об'єкт незавершеного будівництва з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_7 та земельну ділянку, площею 1000 кв.м. по АДРЕСА_7, кадастровий № 5310436100:06:001:0266, цільове призначення якої: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Загальна вартість вказаного нерухомого майна становила 88607 грн. Даний договір був посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_11
На підставі договору купівлі-продажу від 14.11.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_12, ОСОБА_2 придбав у власність в ОСОБА_13 квартиру по АДРЕСА_8. Вартість квартири становила 783000 грн.
З відомостей Київського міського бюро технічної інвентаризації № 30281 (И-2012) від 15.08.2012 року вбачається, що відбулася зміна назви бульвару на якому розташоване вказане нерухоме майно - на АДРЕСА_8.
07.04.2009 року між ОСОБА_15 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі продажу частини будівель і споруд промбази за адресою: АДРЕСА_6 вартістю 83734 грн. Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_16
Відповідно до ст. 22 КЗпШС Української РСР, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.
Верховний суд України в п.п. 23-24 Постанови Пленуму від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснив, що при вирішенні спорів між подружжям про майно, необхідно з'ясувати джерело і час його придбання, а також роз'яснив, що не належить до спільної сумісної власності майно набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному із подружжя особисто.
Аналогічні роз'яснення були надані в п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.1998 року № 16 з наступними змінами «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України».
Пунктом 3 частини 1 статті 57 СК України визначено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
Частиною 3 статті 368 ЦК України передбачено, що майно набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Статтями 69, 70 СК України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
На обґрунтування позовних вимог за зустрічним позовом та спростування позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до матеріалів справи були долучені копії розписок про отримання ним грошових коштів на придбання наступних об'єктів нерухомості: кв.АДРЕСА_1; приміщення вбудованого магазину промислових товарів по АДРЕСА_5; приміщення вбудованого магазину промислових товарів по АДРЕСА_4; частини будівель і споруд промбази по АДРЕСА_6.
Зі змісту розписки від 11.11.2003 року вбачається що ОСОБА_5 надала у борг ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 17760 грн. на придбання приміщення вбудованого магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_4, що відповідає вартості даного об'єкту відповідно до договору купівлі-продажу від 11.11.2003 року.
З розписки від 14.11.2008 року вбачається, що ОСОБА_5 надала у борг ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 783000 грн. на придбання квартири в м.Києві. Сума зазначених в розписці коштів відповідає вартості квартири АДРЕСА_1 на момент її придбання.
В розписках від 05.06.2001 року та 07.04.2009 року зазначено, що ОСОБА_2 надав у борг ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 18338 грн. для придбання квартири по АДРЕСА_5 з метою її переобладнання у магазин та 83734 грн. та для придбання частини будівель і споруд промбази по АДРЕСА_6 відповідно, що відповідає вартості даних об'єктів відповідно до договорів купівлі-продажу від 05.06.2001 року та від 07.04.2009 року.
Допитані в судовому засіданні свідки підтвердили факт передачі в борг ОСОБА_2 грошових коштів на придбання вказаних в розписках об'єктів. Оригінали розписок були надані свідками суду для дослідження в судовому засіданні.
Таким чином, розмір отриманих ОСОБА_2 грошових коштів згідно розписок від 05.06.2001 року, 11.11.2003 року, 14.11.2008 року та 07.04.2009 року дорівнює вартості об'єктів нерухомості, на придбання яких, відповідно до розписок, запозичувались кошти.
Вказане підтверджується копіями наступних правовстановлюючих документів: договору купівлі-продажу серії АЕА № 647137 від 05.06.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_6, договору купівлі-продажу від 11.11.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_6, договору купівлі-продажу від 14.11.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_12 та договору купівлі-продажу від 07.04.2009 року, який посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_16
Зазначені обставини свідчать про те, що приміщення вбудованого магазину промислових товарів по АДРЕСА_5; приміщення вбудованого магазину промислових товарів по АДРЕСА_4; квартира АДРЕСА_1 та частина будівель і споруд промбази по АДРЕСА_6 є особистою приватною власністю ОСОБА_2, придбаною ним за кошти, які належали йому особисто і не підлягає поділу як спільне майно подружжя.
До вказаного висновку суд приходить з урахуванням того, що при укладанні договорів позики від 05.06.2001 року, 11.11.2003 року, 14.11.2008 року та 07.04.2009 року ОСОБА_2 діяв без згоди дружини та мав намір виконувати їх самостійно. ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердила той факт, що ОСОБА_2 не повідомляв її про укладання зазначених договорів позики.
Встановлені судом і підтверджені письмовими доказами обставини не були спростовані позивачем за первісним позовом.
За таких обставин, спільною сумісною власністю сторін є лише об'єкт незавершеного будівництва з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_7 та земельна ділянка по АДРЕСА_7, цільове призначення якої: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), які набуті подружжям у період шлюбу на підставі договору купівлі-продажу від 24.04.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_11
При поділі даного майна подружжя, суд виходив із того, що частки майна дружини та чоловіка є рівними, в зв'язку з чим суд вважає, що кожній із сторін має бути виділено по 1/2 його частині.
Суд не вбачає підстав, передбачених ст. 365 ЦК України, для припинення за ОСОБА_2 права на 1/2 частину об'єкту незавершеного будівництва з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_7 та земельної ділянки по АДРЕСА_7 та стягнення на його користь з ОСОБА_1 вартості цієї частки.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Суд здійснює поділ спільного майна подружжя - об'єкту незавершеного будівництва з господарськими будівлями та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_7 та визнає за кожною із сторін право власності на 1/2 частину вказаного майна.
Квартиру АДРЕСА_1, приміщення вбудованого магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_5, приміщення вбудованого магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_4, частину будівель і споруд промбази за адресою: АДРЕСА_6, що в цілому складається зі складу літ. Б, приміщеннь № 8 та № 3 складу літ.Б1 суд визнає особистою приватною власністю ОСОБА_2
Керуючись ст. ст. 14, 57 - 60, 208, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задовольнити частково.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя - задовольнити частково.
Поділити набуте ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за час шлюбу майно, що є спільною сумісною власністю подружжя - об'єкт незавершеного будівництва з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_7 та земельну ділянку, площею 1000 кв.м. по АДРЕСА_7, кадастровий № 5310436100:06:001:0266, цільове призначення якої: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Передати ОСОБА_2 та визнати за ним право власності на 1/2 частину об'єкту незавершеного будівництва з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_7.
Передати ОСОБА_1 та визнати за нею право власності на 1/2 частину об'єкту незавершеного будівництва з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_7.
Передати ОСОБА_2 та визнати за ним право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 1000 кв.м. по АДРЕСА_7, кадастровий № 5310436100:06:001:0266, цільове призначення якої: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Передати ОСОБА_1 та визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 1000 кв.м. по АДРЕСА_7, кадастровий № 5310436100:06:001:0266, цільове призначення якої: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Визнати особистою приватною власністю ОСОБА_2 наступне нерухоме майно:
- квартиру АДРЕСА_1;
- приміщення вбудованого магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_5;
- приміщення вбудованого магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_4;
- частини будівель і споруд промбази за адресою: АДРЕСА_6, що в цілому складається зі складу літ. Б, приміщеннь № 8 та № 3 складу літ.Б1.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд міста Кременчука шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.