Номер справи 623/2089/13-к
Номер провадження 1-кп/623/135/2013
24 липня 2013 року Ізюмський міськрайонним суд Харківської області
в складі: головуючого - судді Винниченко П.П.,
при секретарі Бобриш М.С.,
з участю: прокурора Євстігнєєвої С.В.,
захисника ОСОБА_1,
обвинуваченого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюм Харківської області кримінальне провадження № 12013220320000599 від 14.03.2013 року про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ізюм, Харківської області, громадянина України, з освітою 5 класів, інваліда третьої групи, не працюючого, не одруженого, судимого: 1) 23.09.2003 р. Ізюмським міськрайонним судом Харківської обл. за ст. 185 ч. 3 КК України, до 3 років позбавлення свободи, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік; 2) 24.06.2004 р. Ізюмським міськрайонним судом Харківської обл. за ст.ст. 309 ч. 1, 307 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення свободи; 3) 22.07.2010 р. Ізюмським міським судом Харківської обл. за ст. 309 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнився по УДЗ 2.02.2012 р. на не відбутий термін покарання 6 місяців 24 дні; 4) 10.12.2012 р. Ізюмським міськрайонним судом Харківської обл. за ст. 309 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення свободи, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 р., який зареєстрований та проживає з матір"ю за адресою: АДРЕСА_1, картка платника податків № НОМЕР_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_2, в ніч на 11 березня 2013 року, близько 20 години, знаходячись на неогородженій території будинку АДРЕСА_2, переслідуючи корисливу мету - наживу, таємно викрав металевий швелер, довжиною 1, 5 м, шириною та висотою 40 мм, вартістю 363 грн., чотири алюмінієвих труби, довжиною 1, 2 м, діаметром 1, 4 см, вартістю 20, 4 грн. за одну трубу, на загальну суму 81, 6 грн., алюмінієвий казанок, ємністю 2 л, вартістю 56 грн., спортивну металеву гирю, вагою 24 кг, вартістю 270 грн., які належали ОСОБА_3, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на суму 770, 6 грн.
14 березня 2013 року, близько 22 години, ОСОБА_2, повторно, переслідуючи корисливу мету - наживу, проник на територію будинку АДРЕСА_3, звідки таємно викрав чавунну ванну, вітчизняного виробництва, ємністю 150 л, вартістю 300 грн., крім того, зірвавши навісний замок проник в сарай, розташований на території вищевказаного домоволодіння, звідки таємно викрав самовар радянського виробництва, ємкістю 3 л, вартістю 150 грн., який належав ОСОБА_4, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 450 грн.
В ніч з 17 на 18 березня 2013 року, біля 23 години, ОСОБА_2, повторно, переслідуючи корисливу мету - наживу, шляхом пошкодження стіни проник в сарай, розташований на території будинку АДРЕСА_4, звідки таємно викрав три алюмінієвих казанка, ємністю 10 л, вартістю 109 грн. за один казанок, на загальну суму 327 грн., 1 котелок з чорного металу, ємністю 5 л, вартістю 75 грн. та алюмінієву каструлю, ємністю 2 л, вартістю 28 грн., які належали ОСОБА_5, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на суму 430 грн.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2, свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України визнав повністю, покаявся, підтвердив обставини вчинених ним злочинів.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає, останньому роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України доведена повністю.
Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 - таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна, кваліфікуючими ознаками якого являється - повторність, проникнення у сховище.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом"якшують та обтяжують його покарання.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесені: ч. 1 ст. 185 КК України - до злочину середньої тяжкості, ч. 3 ст. 185 КК України - до тяжкого злочину.
Обвинувачений ОСОБА_2 раніше судимий, свою вину у вчиненні злочинів, предбачених ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України визнав повністю, за місцем проживання характеризується позитивно.
При призначенні покарання ОСОБА_2, відповідно до ст. 66 КК України, суд враховує, що він щиро розкаюється у вчиненні злочинів, активно сприяв розкриттю злочинів, добровільно відшкодував завдану шкоду потерпілим, є інвалідом, що є обставинами, які пом'якшують покарання.
Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд визнає скоєння злочину повторно та вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Цивільний позов по справі потерпілими не заявлений.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 скоїв злочини в період іспитового строку, до призначеного покарання, частково, повинна бути приєднана невідбута частина покарання за викроком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10 грудня 2012 року.
На підставі викладеного, з врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого, обставин, які пом"якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити покарання в межах санкції обвинувачення, з застосуванням вимог ст. 70, 71 КК України.
Судові витрати по справі відсутні.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винним та призначити покарання
- за ч. 1 ст. 185 КК України - 1 рік позбавлення волі;
- за ч. 3 ст. 185 КК України - 3 роки позбавлення волі;
Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинання менш сурового покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10 грудня.2012 року в виді 6 місяців позбавлення волі, остаточно призначити покарання в виді 3 (трьох) років і 6 (шести ) місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили залишити особисте зобов"язання.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту затримання після набрання вироком законної сили.
Речовий доказ: самовар залишити потерпілому ОСОБА_4, згідно розписки.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонним суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: підпис. Вірно. Вирок не набрав чинності.
Суддя П.П.Винниченко
Секретар: