Справа № 435/4597/13-ц
Справа № 435/4597/13
24 липня 2013 року Жовтневий районний суд м. Луганська в складі:
головуючого судді Чаркіної І.Є.,
при секретарі - Зотовій І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м .Луганську цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Позивач звернувся до суду з даним позовом, на обґрунтування якого вказав, що 30.01.2006 року між ПАТ КБ „Приватбанк" та ОСОБА_2 був укладений договір споживчого кредиту № DNН4КР50600874, за умовами якого позивач надав ОСОБА_2 споживчий кредит в сумі 2912 грн. з кінцевим терміном повернення 28.07.2006 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% річних. 07.12.2012 року позивачу стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер. Станом на 20.10.2007 року за позичальником ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором існувала заборгованість у сумі 7531,48 грн., яка складається з заборгованості по кредиту - 2912 грн., заборгованості по відсоткам - 3252,43 грн., заборгованість з пені - 1367,05 грн. Відповідачка ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2, яка прийняла спадщину після смерті сина. Просять суд: стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 7531,48 грн. та понесені судові витрати у сумі 229,4 грн.
У судове засідання представник позивача - Голубов М.П. не з'явився, надав суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги, справу просив розглянути у його відсутність.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з"явилась, про дату та час розгляду справи повідомлялась належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення судової повістки. У своїй заяві від 23.07.2013 року просила відкласти розгляд справи, оскільки нею не отримано копію позовної заяви та доданих до неї документів. Разом з тим відповідачкою 01.07.2013 року подано до суду заяву, в якій вона просила суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у зв'язку з спливом терміну позовної давності.
З урахуванням викладеного, суд визнає причину неявки відповідачки до судового засідання неповажною та вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 30.01.2006 року між ПАТ КБ „Приватбанк" та ОСОБА_2 був укладений договір споживчого кредиту № DNН4КР50600874, за умовами якого позивач надав ОСОБА_2 споживчий кредит в сумі 2912 грн. з кінцевим терміном повернення 28.07.2006 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% річних. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер. Станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 за позичальником ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором існувала заборгованість у сумі 7531,48 грн., яка складається з заборгованості по кредиту - 2912 грн., заборгованості по відсоткам - 3252,43 грн., заборгованість з пені - 1367,05 грн. Відповідачка ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2, яка прийняла спадщину після смерті сина.
З позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором до ОСОБА_2, а також до ОСОБА_1 як до спадкоємця ОСОБА_2, позивач в межах строку позовної давності, тобто до 28.07.2009 року до суду не звертався.
З позовом до ОСОБА_1 позивач звернувся до суду 30.04.2013 року.
Згідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно п. 31 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" судам роз'яснено, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).
Таким чином, у суду немає підстав для задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором, оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивачем заявлені вимоги про повернення споживчого кредиту (а також заборгованості по відсоткам та пені) - строк давності якого минув 28.07.2009 року.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, підстави для стягнення судових витрат з відповідачки на користь позивача - відсутні.
На підставі ст. 257 ЦК України, керуючись ст.ст. 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
вирішив:
У задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № DNH4КР50600874 від 30.01.2006 року - відмовити у зв'язку з спливом позовної давності.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Жовтневий районний суд м. Луганська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І.Є. Чаркіна