Провадження № 1-кп/409/59/13
26 липня 2013 року смт. Білокуракине
Білокуракинський районний суд Луганської області в складі:
головуючого судді: Полєна В.С.
при секретарі Салімон Л.В.
з участю прокурора Гнатенко Н.Я.
обвинуваченої: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Білокуракине Луганської області кримінальне провадження № 12013030440000130 стосовно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Нещеретове, Білокуракинського району Луганської області, громадянки України, заміжня, маючої на вихованні двох неповнолітніх дітей 1996 року та 1998 років народження, не працюючої, зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, в силу закону раніше не судима
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164 КК України, -
Заочним рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 12 червня 2012 року № 2/1205/237/2012 ОСОБА_1 зобов'язана сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, щомісячно почнаючи з 16.05.2012 року та до досягнення повноліття дитини. ОСОБА_1, за час знаходження виконавчого документу в відділі ДВС Білокуракинського РУЮ злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням аліментів, будучи працездатною ніде не працює, в добровільному порядку аліменти не сплачує, на обліку в Білокуракинському центрі зайнятості населення не перебуває, будь якої іншої допомоги донці не надає, і станом на 14 червня 2013 року має заборгованість по аліментним платежам на неповнолітню ОСОБА_2 на загальну суму 4690 грн. 50 коп.
Обвинувачена ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, визнала повністю, та пояснила суду, що вона згідно рішення суду повинна сплачувати аліменти на утримання доньки, але аліменти не платить, у зв'язку з тим, що вона не має роботи. Щиросердечно кається і просить суд суворо не карати, влаштується роботу та в подальшому буде сплачувати аліменти.
Представник потерпілої ОСОБА_2 директор Кремінської обласної спеціалізованої загальноосвітньої школи ОСОБА_3, в судове засідання не з'явилися, попередньо подавши до суду заяву про розгляд справи без його участі, на суворій мірі покарання обвинуваченої не наполягає.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, а також сторонам роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Вина обвинуваченої ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164 КК України, підтверджується також матеріалами, зібраними під час досудового розслідування докази, які не були об'єктом дослідження і учасники процесу не вважають за доцільне їх досліджувати, оскільки фактичні обставини скоєного, доведеність вини обвинуваченої та кваліфікація її дій учасниками процесу не оспорюються.
Оцінюючи зібрані докази, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.164 КК України - злісне ухиляння від сплати встановлених судом коштів на утримання дітей (аліментів).
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи й особу ОСОБА_1, яка має постійне місце проживання, на досудовому слідстві та в суді давала правдиві показання, розкаюється у скоєному, в силу закону раніше не судимої, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_1, суд визнає щире каяття, повне визнання провини.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_1, суд не вбачає.
На підставі викладеного суд вважає що перевиховання та виправлення обвинуваченої ОСОБА_1, можливе без ізоляції її від суспільства. І на цих підставах суд вважає за доцільне призначити покарання у вигляді громадських робіт.
У задоволенні цивільного позову представника потерпілої ОСОБА_2 на суму заборгованості по аліментним платежам відмовити, так як аліменти вже були стягнуті з обвинуваченої Білокуракинським районним судом Луганської області від 12.06.2012 року.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_1, слід залишити особисте зобов'язання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України та призначити їй міру покарання у вигляді вісімдесяти годин громадських робіт.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженій ОСОБА_1 - залишити особисте зобов'язання.
У задоволенні цивільного позову представнику потерпілої ОСОБА_2 на суму заборгованості по аліментним платежам відмовити.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Білокуракинський районний суд Луганської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.
Вирок суду у відповідності з вимогами ст. 394 ч.2 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст. 349 КПК України.
Копію вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченій.
Суддя: В.С.Полєно