Красилівський районний суд Хмельницької області
Справа № 677/343/13-а
17.07.2013 м.Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області в складі: головуючої судді Чорної Л.М.,
при секретарі Нахильчук С.Ф.
з участю адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Лагодинецької сільської ради, третьої особи: ОСОБА_4, про визнання протиправними та скасування рішень сільської ради,
в обґрунтування заявленого позову позивачка посилається на те, що починаючи з 1971 року за її бабусею ОСОБА_5 рахувалася земельна ділянка площею 0,33 га., що підтверджується випискою з погосподарської книги №5 за 1971-1973р.р. Дана земельна ділянка включала в себе дві окремо розміщені земельні ділянки: перша за адресою АДРЕСА_1 площею 0, 22 га., в тому числі ріллі-0,14 га. та 0,08 га під будівлями, згідно акту обміру присадибної земельної ділянки від 10.05.1996 року. Друга земельна ділянка знаходилася по АДРЕСА_2 орієнтованою площею 0,13га. Її бабця, ОСОБА_5, мама ОСОБА_6 та вона постійно разом обробляли дані земельні ділянки, сіяли та збирали з них урожай. Рішенням 17 сесії Лагодинецької сільської ради від 03.07.2012 року №8 їй надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 лише на 0,2420 га.
На підставі даного рішення вона виготовила державний акт на право власності на землю. Із заявою про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 вона не зверталася, так як не мала коштів. Коли вона звернулася в с.Лагодинці щодо приватизації земельної ділянки по АДРЕСА_2 то з відповіді Лагодинецької сільської ради від 12.11.2012 року №144 вона дізналася, що дану земельну ділянку приватизувала ОСОБА_4 на підставі рішення десятої сесії Лагодинецької сільської ради від 10.11.2011 року №6 про надання дозволу в на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2, площею 0,13 га.
На підставі викладеного просить визнати протиправним та скасувати рішення десятої сесії Лагодинецької сільської ради Красилівського району від 10.11.2011 року № 6 "про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку» за адресою АДРЕСА_2 площею 0,13 га. та рішення сімнадцятої сесії Лагодинецької сільської ради «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_4».
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги і просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що позивачка була особисто присутня на засіданні 10 сесії Лагодинецької сільської ради і пояснювала, що земельну ділянку по АДРЕСА_2 вона не встигла обробити в 2011р., окрім того їй погано до неї добиратись і вона просить надати їй іншу земельну ділянку в більш зручному місці. На користування вказаною земельною ділянкою подала заяву ОСОБА_4 і сесія прийняла рішення про надання дозволу для ОСОБА_4 на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів , що посвідчують право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2.
Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, суду пояснила, що земельну ділянку по АДРЕСА_2 позивачка останні роки не обробляла, бур»яни розростались на її земельну ділянку, тому вона написала заяву про виділення спірної земельної ділянки їй , проти чого позивачка на засіданні сесії не заперечувала.
Заслухавши пояснення позивачки, представника відповідача, третю особу, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд находить позов не підлягаючим задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що згідно договору дарування від 17.02.2009р. укладеним між ОСОБА_7 і ОСОБА_3, остання є власником житлового будинку по АДРЕСА_1. Земельна ділянка для обслуговування вказаного будинку та ведення селянського господарства залишалась не приватизованою. Заяву на приватизацію вказаної земельної ділянки позивачка подала лише 4 травня 2012р., в якій зазначила також про земельну ділянку по АДРЕСА_2 , якою користується більше 15 років.
Однак, як встановлено в судовому засіданні , земельна ділянка по АДРЕСА_2 площею 0,13 га находилась в тимчасовому користувалась матері позивачки ОСОБА_7 згідно рішення №51 від 24 травня 1996р. терміном на 1 рік. Відомостей про те, вказана земельна ділянка передавалась вказаній особі в постійне користування відсутня по сільській раді .
Також згідно з випискою з погосподарської книги №5 за 1971-1973 р.р. з 1971 року за ОСОБА_5 рахувалася земельна ділянка площею 0,33 га.
Відповідно до відповіді Лагодинецької сільської ради від 23.11.2012 року №14 за ОСОБА_5 рахувалася земельна ділянка в 1986 році -0,35 га., в 1987році -0,36 га., в 1988 році -0,36 га., в 1988 році-0,36 га.,в 1989 році -0,36 га, в 1990 році -0,36 га. Згідно записів в земельно-кадастровій книзі та погосподарській книзі №1 за 2006-2010 роки за померлою ОСОБА_7 рахувалось 0,35 га.: під будівлями 0,08 га., ріллі 0,27 га.
Враховуючи дані записи в погосподарських книгах зазначена земельна ділянка перебувала у користуванні ОСОБА_5, а не у її власності.
Статтею 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним Кодексом України.
Заяву про передачу спірної земельної ділянки у власність позивачка подала лише в травні 2012р.., як спадкоємиця ОСОБА_5 , а третя особа ОСОБА_4 із заявою про передачу їй у користування земельної ділянки по АДРЕСА_2 звернулась до сільської ради ще 08.11.2011р.
Згідно рішення десятої сесії Лагодинецької сільської ради шостого скликання від 10.11.2011р., на засіданні якої приймала участь і позивачка, ОСОБА_4 було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів , що посвідчують право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2 площею 0,13га для ведення особистого селянського господарства , проти чого позивачка не заперечувала, що стверджується наданим суду протоколом засідання сесії, та не заперечується самою позивачкою, яка лише після того як оглянула нову земельну ділянку, яку їй запропонували в грудні 2011р., не погодилась із прийнятим рішенням сесії.
Вказані обставини підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9
Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При таких обставинах позивачка мала б звергнутись до суду в 2012р., а позов фактично пред»явлено до суду в 2013р., то б то строки позовної давності пропущені.
На підставі наведеного суд находить позовні вимоги позивачки не підлягаючими задоволенню.
Керуючись ст.ст. 69,70,77,79,138, 143, 151, 158-164 КАС України України, ст. 116, 158 ЗК України,суд ,
В задоволенні позову ОСОБА_3 до Лагодинецької сільської ради, третьої особи: ОСОБА_4, про визнання протиправними та скасування рішень сільської ради відмовити.
На постанова може бути подана апеляційна скарга до Вінницького адміністративного апеляційного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.
Повний текст постанови виготовлений 23.07.2013р.
Суддя: Л. М. ЧОРНА