Справа № 466/4862/13-к
29 липня 2013 року
Шевченківський районний суд м. Львова
В складі:
Головуючої - судді Баєвої О.І.
при секретарі Плечій Л.З.
з участю: прокурора Мотрука Н.В.
обвинуваченого ОСОБА_1
захисника обвинуваченого ОСОБА_2
потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові матеріали кримінального провадження про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Курськ Російської Федерації, українця, громадянина України, з вищою освітою, приватного підприємця, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, -
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України
18 серпня 2012 року ОСОБА_1 близько 05.40 год., керуючи автомобілем марки «Мітсубіші Аутлендер» д.н.з. НОМЕР_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, будучи зупиненим для перевірки документів на перехресті пр. В. Чорновола - Під Дубом в м. Львові потерпілими - інспекторами ДПС ДАІ при ЛМУ ГУМВС України у Львівській області Фатичем М.В. та Батицьким М.Б., достовірно розуміючи, що перед ним знаходиться працівники міліції, які були у форменному одязі та при виконанні службових обов'язків, з метою уникнення адміністративної відповідальності, не реагуючи на законні вимоги потерпілих почав від них втікати. В подальшому, будучи затриманим потерпілими обвинувачений почав наносити їм удари, вдарив потерпілого ОСОБА_3 в область тулуба та голови і вкусив за палець, виривався, тим самим вчиняючи активну фізичну протидію законним вимогам працівників міліції.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №88 від 16.01.2013 року у потерпілого ОСОБА_3 виявлено: синець на тулубі справа, садно на 2-му пальці лівої кісті. Синець утворився від дії тупого предмета, міг виникнути від удару рукою. Садно утворилось від дії предмета з обмеженою поверхнею, могло виникнути від ріжучого краю коронки зуба 18 серпня 2012 року та відносяться до легкого тілесного ушкодження.
Відтак, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України - як особа, яка своїми умисними діями вчинила опір працівникам правоохоронного органу під час виконання ними своїх службових обов'язків та заподіяла працівникові правоохоронного органу тілесні ушкодження.
В судовому засіданні в розпорядження суду поступила угода про примирення між потерпілими та обвинуваченим від 29 липня 2013 року, укладена між потерпілими ОСОБА_3, ОСОБА_4 з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_1 з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469, 471 КПК України, за умовами якої сторони погодились на повне визнання своєї винуватості ОСОБА_1 та призначення йому покарання за ч. 2 ст. 342 КК України - штраф в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за ч. 2 ст. 345 КК України з застосуванням ст. 69 КК України - штраф в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (три тисячі чотириста гривень) в доход держави.
Потерпілі підтверджують ту обставину, що жодних претензій до обвинуваченого не мають.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 підтримавши угоду, повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України та пояснив, що він повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом, відтак просить затвердити угоду, так як реально може виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання, зокрема сплатити суму штрафу в розмірі 3400 грн.
Потерпілі в судовому засіданні просили затвердити угоду про примирення та пояснили, що на них не чинився будь-який тиск при підписанні угоди. Жодних претензій до обвинуваченого не мають.
Заслухавши думку сторін судового провадження, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України.
На підставі наведеного вище суд вважає, що слід затвердити угоду про примирення між потерпілою та обвинуваченою з тих підстав, що така відповідає вимогам ст.472 КПК України, обвинувачений в судовому засіданні визнав себе винуватим за ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України та просив затвердити вказану угоду. Крім того, ОСОБА_1 та потерпілим роз'яснено вимоги ст.ст. 473, 474, 476 КПК України.
Суд прийшов до переконання, що обвинувачений реально може виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання, встановив, що укладення угоди є добровільним, покарання призначене із застосуванням ст. 69 КК України відповідає матеріалам кримінального провадження.
Підстав для відмови у затвердженні угоди про примирення між потерпілими та обвинуваченим суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 472,474,475 КПК України, суд, -
затвердити угоду про примирення між потерпілими та обвинуваченим від 29 липня 2013 року, укладену між потерпілими ОСОБА_3, ОСОБА_4 з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_1 з іншого боку, на підставі ст.ст. 468,469,471 КПК України, за умовами якої сторони погодились на повне визнання своєї винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України та призначення покарання за ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України із застосуванням ст. 69, 70 КК України у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (три тисячі чотириста гривень).
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України та призначити покарання:
- за ч. 2 ст. 342 КК України - штраф в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в доход держави;
- за ч. 2 ст. 345 КК України з застосуванням ст. 69 КК України - штраф в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в доход держави.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (три тисячі чотириста гривень) в доход держави.
Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова з підстав, передбачених ст.394 КПК України.
СуддяО. І. Баєва