Справа № 403/15300/12
Провадження № 2/200/1031/13
30 квітня 2013 року Бабушкінський районний суд
м. Дніпропетровська
у складі:
головуючого судді - Циганкова В.О.,
при секретарі - Сабій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,-
Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 04.10.2010 р. вона надала у борг ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 15 000, 00 (п'ятнадцять тисяч) доларів США, що є еквівалентом 119 850, 00 (сто дев'ятнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят) гривень за офіційним курсом валют Національного банку України, встановленим на 04.12.2012 року (курс 7,99 грн. за 1 долар США) у строк до 04.12.2010 року з виплатою 2,5% за кожний місяць користування грошима, утім, відповідач не виконав зобов'язання, ухиляється від повернення суми боргу, на теперішній час зобов'язання по поверненню взятих у борг коштів не виконане.
Предмет позову становить вимога про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу в розмірі 212 459, 10 грн., з урахуванням інфляційних витрат.
У судове засідання, в якому ухвалено судове рішення, позивач не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, в якій просила суд задовольнити поданий позов.
Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення); за ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У судове засідання відповідач, який був належним чином повідомлений про розгляд справи, не з'явилася, причини неявки суду не повідомила та не надала заяви про розгляд справи за її відсутності, не скористався правом надання заперечень проти позову, у зв'язку з чим суд у порядку ч. 1 ст. 224 ЦПК України за згодою позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.
Врахував заяву позивача та дослідив докази в межах заявлених вимог згідно ст. 11 ЦПК України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для ухвалення про задоволення позову повністю, виходячи з наступного.
Згідно зі змістом ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості; на виконання ч. 1 ст. 1047 цього Кодексу договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Як було встановлено судом у цій справі, 04.10.2010 року позивач надала у борг ОСОБА_2 15 000, 00 (п'ятнадцять тисяч) доларів США, що є еквівалентом 119 850, 00 (сто дев'ятнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят) гривень за офіційним курсом валют Національного банку України, встановленим на 04.12.2012 року (курс 7,99 грн. за 1 долар США) у строк до 04.12.2010 року з виплатою 2,5% за кожний місяць користування грошима, утім, відповідач не виконала зобов'язання; не зважаючи на вимогу позивача, зобов'язання з боку відповідача не виконано. Виникнення між сторонами у цій справі зобов'язання підтверджується договором, укладеним в простій письмовій формі, 04.10.2010 р.
Станом на 04 грудня 2012 року, сума боргу з урахуванням 2,5% користування грошовими коштами за кожний місяць прострочення становить 197 752,50 (сто дев'яносто сім тисяч сімсот п'ятдесят дві гривні п'ятдесят копійок), з яких:
- 119 850,00 (сто дев'ятнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят) гривень - борг;
- 77 902,50 (сімдесят сім тисяч дев'ятсот дві гривні п'ятдесят копійок) - проценти за 26 місяців користування коштами (04.10.2010 року по 04.12.2012 року).
Три відсотка річних від простроченої суми за 793 дня (з 04.10.2010 року по 04.12.2012 року) становить 7 811,60 грн. (сім тисяч вісімсот одинадцять гривень шістдесят копійок):
119 850,00 грн. х 3% х 793 : 365 : 100.
Сума боргу ОСОБА_2 з урахуванням індексу інфляції станом на 04.12.2012 року складає 6 895,00 грн. (шість тисяч вісімсот дев'яносто п'ять гривень):
- за 2010 рік - 1202,22 грн. (одна тисяча двісті дві гривні двадцять дві копійки):
119 850,00 грн. (сума боргу) х 1,005 (індекс інфляції за жовтень 2010 року) х 1,003 (індекс інфляції за листопад 2010 року) х 1,002 (індекс інфляції за грудень 2010 р) = 121 052,22 - 119 850,00 = 1 202,22 грн.
- за 2011 рік - 5 568,40 грн. (п'ять тисяч п'ятсот шістдесят вісім гривень сорок копійок):
121 052,22 х 1,046 (індекс інфляції за 2011 рік) = 126 620,62 - 121 052,22 = 5 568,40 грн.;
- за 2012 рік - 124,46 (сто двадцять чотири гривні сорок шість копійок):
126 620,62 х 1,002 (індекс інфляції за січень 2012 року) х 1,002 (індекс інфляції за лютий 2012 року) х 1,003 (індекс інфляції за березень 2012 року) х 1,00 (індекс інфляції за квітень 2012 року) х 0,997 (індекс інфляції за травень 2012 року) х 0,997 (індекс інфляції за червень 2012 року) = 126745,08 - 126620,62 = 124,46 грн.
Таким чином, загальна сума, що підлягає стягненню з відповідачки - ОСОБА_2 становить 212 459, 10 грн. (двісті дванадцять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять гривень десять копійок):
197 752,50 + 7 811,60 + 6 895,00
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); за ч. 1 ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно частини першої статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; підстави припинення зобов'язання передбачені статтями 599 - 601, 604 - 609 ЦК України, зокрема за статтею 559 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57-60 ЦПК України; відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. За розгляду справи позивач, на переконання суду, довів ті обставини, на які посилався як на підставу своїх вимог, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57-59 ЦПК України, та, розглядаючи цивільну справу, судом відповідно до закону були встановлені факти та відповідні правовідносини. Як було встановлено судом, факт отримання відповідачем за цим позовом грошових коштів в розмірі 15 000, 00 (п'ятнадцять тисяч) доларів США, що є еквівалентом 119 850, 00 (сто дев'ятнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят) гривень за офіційним курсом валют Національного банку України, встановленим на 04.12.2012 року (курс 7,99 грн. за 1 долар США) у строк до 04.12.2010 року з виплатою 2,5% за кожний місяць користування грошима від позичальника підтверджуються відповідним письмовим доказом - договором.
Таким чином, беручи до уваги те, що відповідач порушив зобов'язання за договором позики, допустивши його невиконання, для суду вбачаються правові підстави для поновлення порушених прав позивача в обраний останнім спосіб, а саме для присудження стягнення грошової суми із особи, яка допустила порушення виконання боргового зобов'язання за договором позики.
Приймаючи у даній справі рішення, суд також виходить з того, що відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Оскільки, Конвенція та практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права на виконання ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" поняття «власність» у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод тлумачиться дуже широко, адже воно охоплює цілу низку інтересів економічного характеру та, згідно з рішеннями Суду визнавалося таким, що підпадає під захист статті 1 Першого протоколу рухоме і нерухоме майно, матеріальні та нематеріальні блага, зокрема акції, патенти, відшкодування згідно з рішенням арбітражу, право на пенсію, право землевласника на оренду плату, економічні права, пов'язані з веденням підприємницької діяльності, право займатися професійною діяльністю, правомірні очікування щодо певного стану речей у майбутньому, право вимоги.
Отже, зважаючи на наведене, у тому числі на широкий зміст статті 1 Першого протоколу, порушене право власності позивача підлягає захисту та поновленню у зазначеній в цьому рішенні спосіб.
Питання про розподіл судових витрат вирішено у відповідності до приписів ст.ст. 88 та 215 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 11, 15, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215, 224, 226 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 ( інн НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (інн НОМЕР_2) суму боргу за договором позики від 04 жовтня 2010 року з урахуванням індексу інфляції в розмірі 212 459 (двісті дванадцять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять) гривень 10 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 ( інн НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (інн НОМЕР_2) судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 2 130 (дві тисячі сто тридцять) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України: рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.О. Циганков