Справа № 462/3535/13-к
29 липня 2013 року Залізничний районний суд м. Львова
в складі: головуючої-судді - Гедз Б.М.
при секретарі - Рущак Т.О.
за участю прокурора -Дробіняка М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові матеріали кримінального провадження № 12013150060000705 про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, громадянина України, непрацюючого, одруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого 11.03.2010 р. Шевченківським районним судом м. Львова за ч. 3 ст. 191 КК України на 4 роки обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 29.03.2011 р. звільнення від відбування покарання з випробовуванням скасовано і направлено засудженого для відбування покарання відповідно до вироку Шевченківського районного суду м. Львова від 11.03.2010 р. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, суд,-
Обвинувачений ОСОБА_2 03 вересня 2012 року, перебуваючи на території гаражного кооперативу по АДРЕСА_3, маючи умисел на заволодіння чужим майном, шляхом обману, зловживаючи довірою ОСОБА_3, отримав від останнього в оренду будівельне риштування, що складається із металевих конструкцій площею 54 кв.м., яке мав повернути 05.09.2012 р., однак у вказаний час риштування не повернув, а відчужив його на користь третьої особи, внаслідок чого незаконно заволодів майном ОСОБА_3,, заподіявши йому майнову шкоду на суму 10 000 грн.
Обвинувачений винуватим себе визнав повністю, послідовно та в повній мірі підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, зокрема суду пояснив, що 03 вересня 2012 року отримав від ОСОБА_3 в оренду будівельне риштування, яке не повернув, оскільки продав за 1 500 грн., оскільки була потреба у коштах. Щиро розкаявся у вчиненому, просив суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив обставини вчиненого кримінального правопорушення обвинуваченим, зазначивши, що обвинувачений отримав від нього в оренду будівельне риштування, що складається із металевих конструкцій площею 54 кв.м., яке мав повернути 05.09.2012 р., однак у вказаний час риштування не повернув, телефон вимкнув, на зв?язок не виходив, ні будівельного риштування, ні грошових коштів не повернув. Просить суворо не карати, заінтересований лише у поверненні коштів.
Крім визнання вини обвинуваченим, його вина доведена зібраними матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.
Заслухавши думку учасників судового провадження, роз'яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнає фактичні обставини справи доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненому повністю доведена, а його неправомірні дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 190 КК України, оскільки він вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, що завдало шкоди потерпілому.
При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його особу, а саме те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, після постановлення вироку Шевченківським районним судом м. Львова за ч. 3 ст. 191 КК України, до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, за місцем реєстрації характеризується позитивно, матеріальна шкода не відшкодована, а також обставину, що пом'якшує покарання, до яких суд відносить щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують обвинуваченому покарання судом не встановлено.
З врахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що покарання йому слід призначити за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України шляхом часкового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 11.03.2010 р., з урахуванням постанови суду від 29.03.2011 р. і на підставі ч. 3 с. 71 КК України приєднати до основного покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків додаткове покарання, що буде достатнім і необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 4 (чотири) роки і два місяці.
На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 11 березня 2010 року і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання ОСОБА_2 у виді обмеження волі на строк чотири роки і шість місяців з позбавленням права обіймати посади, пов?язані з обслуговуванням матеріальних цінностей строком на два роки.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з часу його затримання в порядку виконання вироку.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: (підпис) Б.М.Гедз
З оригіналом згідно.
Суддя: Б.М.Гедз