Справа № 127/7209/13-ц
24.07.2013 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Дернової В.В., за участю секретаря Тронт М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в інтересах якого діє ОСОБА_1, третя особа: Служба у справах дітей Вінницької міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації, -
Публічне акціонерне товариство КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації та відповідно до уточнених позовних вимог просило в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № VIW3GK05491613 від 31.08.2007 року в розмірі 579 196,39 грн., що еквівалентно 72 490,16 доларів США, звернути стягнення на предмет іпотеки (на підставі Договору іпотеки квартири від 31.08.2007 року), а саме: на квартиру № 40, загальною площею 64,8 кв.м, житловою площею 37,2 кв.м, розташовану по АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на праві власності відповідно до Договору купівлі-продажу від 31.08.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 5268, шляхом продажу зазначеного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством КБ «ПРИВАТБАНК» з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з правом отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених нормативно-правовими актами дій, необхідних для продажу предмету іпотеки; виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстрації, а також стягнути судовий збір.
На обґрунтування позовних вимог позивач повідомив, що між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» був укладений Кредитний договір № VIW3GK05491613 від 31.08.2007 року, згідно якого ОСОБА_1 отримала грошові кошти (кредит) у розмірі 60 000 доларів США на строк з 31 серпня 2007 року до 29 серпня 2027 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 10,08 % річних (щомісяця). Крім того, п.п. 4.1, 4.2 Кредитного договору передбачено сплату неустойки. При цьому, п. 2.3.3 Кредитного договору передбачено, що Банк на власний розсуд має право зажадати від Позичальника дострокового повернення кредиту та платежів по ньому у разі, зокрема, порушення Позичальником зобов'язань, передбачених умовами даного Договору. Однак, зобов'язання відповідно до умов Кредитного договору та Графіку ОСОБА_1 не виконувала, внаслідок чого станом на 14.02.2013 року утворилась заборгованість, яка становить 72 490,16 доларів США, що еквівалентно 579 196,39 грн., з яких: 58 781,19 доларів США - заборгованість за кредитом; 6 838,67 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 200 доларів США - заборгованість по комісії; 2 188,59 доларів США - пеня; 31,29 доларів США - штраф (фіксована частина); 3 450,42 доларів США - штраф (процентна складова). В якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № VIW3GK05491613 від 31.08.2007 року між ОСОБА_1 («Іпотекодавець») та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» («Іпотекодержатель») було укладено Договір іпотеки квартири від 31.08.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованим в реєстрі за № 5283, предметом якого є квартира № 40, загальною площею 64,8 кв. м, житловою площею 37,2 кв. м, розташована по АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на праві власності відповідно до Договору купівлі-продажу від 31.08.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 5268, а також було видано Заставну серії ПБ № 010881. Таким чином, згідно Договору іпотеки квартири від 31.08.2007 року звернення стягнення та реалізація предмету іпотеки здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства та умов цього Договору. Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з позовом.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 5 липня 2013 року року було залучено до участі у справі як співвідповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в інтересах якого діє ОСОБА_1, та як третю особу Службу у справах дітей Вінницької міської ради.
Представник позивача за довіреністю Молодецький О.С. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, та просив їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується оголошеннями у пресі (газета «Вінниччина», 31 травня 2013 року № 42 та 12 липня 2013 року № 54), а тому суд вважає за необхідне провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти такого порядку розгляду справи.
Представник третьої особи - Служби у справах дітей Вінницької міської ради - у судове засідання не з'явився.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов частково обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.1054,1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно положень ч.1 ст. 546 ЦК України та ст. 549 ЦК України, виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою чи іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» був укладений Кредитний договір № VIW3GK05491613 від 31.08.2007 року, згідно якого ОСОБА_1 отримала грошові кошти (кредит) у розмірі 60 000 доларів США на строк з 31 серпня 2007 року до 29 серпня 2027 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 10,08 % річних (щомісяця). Крім того, п.п. 4.1, 4.2 Кредитного договору передбачено сплату неустойки. При цьому, п. 2.3.3 Кредитного договору передбачено, що Банк на власний розсуд має право зажадати від Позичальника дострокового повернення кредиту та платежів по ньому у разі, зокрема, порушення Позичальником зобов'язань, передбачених умовами даного Договору.
Однак, зобов'язання відповідно до умов Кредитного договору та Графіку ОСОБА_1 не виконувала, внаслідок чого станом на 14.02.2013 року утворилась заборгованість, яка становить 72 490,16 доларів США, що еквівалентно 579 196,39 грн., з яких: 58 781,19 доларів США - заборгованість за кредитом; 6 838,67 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 200 доларів США - заборгованість по комісії; 2 188,59 доларів США - пеня; 31,29 доларів США - штраф (фіксована частина); 3 450,42 доларів США - штраф (процентна складова).
При цьому, відповідно до п. 3.6 Постанови Правління НБУ від 10.05.2007 року № 168, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року за № 541/13808, «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо), а тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 1200 доларів США задоволенню не підлягають.
В якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № VIW3GK05491613 від 31.08.2007 року між ОСОБА_1 («Іпотекодавець») та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» («Іпотекодержатель») було укладено Договір іпотеки квартири від 31.08.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованим в реєстрі за № 5283, предметом якого є квартира № 40, загальною площею 64,8 кв. м, житловою площею 37,2 кв. м, розташована по АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на праві власності відповідно до Договору купівлі-продажу від 31.08.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 5268, а також було видано Заставну серії ПБ № 010881.
Таким чином, згідно Договору іпотеки квартири від 31.08.2007 року звернення стягнення та реалізація предмету іпотеки здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства та умов цього Договору.
Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави; за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором бо законом; Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 591 ЦК України, реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом; порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.
Згідно ч. 2 ст. 592 ЦК України, заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет застави у випадках встановлених договором.
Відповідно до змісту п.16.9. Договору іпотеки квартири від 31.08.2007 року та згідно ст. 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання; якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону;звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно ст. 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ч. 5 ст. 38 Закону України «Про іпотеку», дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.
Згідно ст. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації; одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей; виселення проводиться у порядку, встановленому законом.
Згідно ст. 109 ЖК УРСР, громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення; звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом.
При цьому, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» було дотримано вимоги ст. ст. 35, 40 Закону України «Про іпотеку» щодо попередження про виселення, що підтверджується Повідомленням № 30.1.0.0/2-375 від 20.11.2012 року, Реєстром відправленої кореспонденції, квитанцією № 4569 від 22.01.2013 року, роздруківкою з офіційного сайту «Укрпошти» (www.ukrposhta.com).
Як вбачається з Довідки з місця проживання про склад сім'ї та реєстрацію ТОВ «Бокуд» від 28.05.2013 року № 1146, у квартирі АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Іпотекодержатель ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» набув правових підстав для реалізації свого права звернути стягнення на предмет іпотеки, а тому позов у цій частині та у частині виселення відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з житлового приміщення підлягає задоволенню.
Разом з тим, згідно положень ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, а тому винесення судом рішення про зняття з реєстрації місця проживання особи за наявності рішення про виселення не є необхідним, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства КБ «ПРИВАТБАНК» судовий збір у розмірі 3441 грн. та стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства КБ «ПРИВАТБАНК» судовий збір у розмірі 114,70 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст.ст. 526, 527, 530, 536, 546, 549, 589-592, 610-611, 625, 629, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. 109 ЖК УРСР, ст.ст. 7, 12, 33, 35, 38-40 Закону України «Про іпотеку», ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», Постанови Правління НБУ від 10.05.2007 року № 168, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року за № 541/13808, «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», суд, -
Позов задовольнити частково.
В рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № VIW3GK05491613 від 31.08.2007 року в розмірі 569 822,25 грн., що еквівалентно 71 290,16 доларів США, звернути стягнення на предмет іпотеки (на підставі Договору іпотеки квартири від 31.08.2007 року), а саме: на квартиру № 40, загальною площею 64,8 кв. м, житловою площею 37,2 кв. м, розташовану по АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на праві власності відповідно до Договору купівлі-продажу від 31.08.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 5268, шляхом продажу зазначеного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством КБ «ПРИВАТБАНК» з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з правом отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених нормативно-правовими актами дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.
Виселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, з квартири АДРЕСА_1.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства КБ «ПРИВАТБАНК» судовий збір у розмірі 3441 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства КБ «ПРИВАТБАНК» судовий збір у розмірі 114,70 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний термін з дня його проголошення.
Суддя