Справа № 121/4150/13-ц
2/121/1666/13
24 липня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим
у складі головуючого судді - Кайро І.А., при секретарі Шевчук Н.О., за участю помічника прокурора м. Ялта Багратян К.З. , представника позивача ОСОБА_2, 3-ої особи ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Ялти цивільну справу за позовом органу опеки та піклування виконавчого комітету Ялтинської міської ради в інтересах малолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , 3-і особи прокуратура м. Ялти, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів,
орган опіки та піклування виконавчого комітету Ялтинської міської ради звернувся до суду в інтересах малолітніх - ОСОБА_7, ОСОБА_8 з позовною заявою до ОСОБА_9 у якій просить суд позбавити ОСОБА_9 батьківських прав відносно малолітніх дітей - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2; стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітніх ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 364 гривень на кожну дитину, але не менше 30% прожиткового мінімуму доходів громадян, встановленого на дитину відповідного віку, починаючі з часу подання позову та до часу повноліття кожної з дитини.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_9 має малолітніх дітей - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, і ухиляється тривалий час від виконання передбачених законодавством обов'язків по вихованню та утриманню малолітніх дітей. Малолітні діти не проживають разом з матір'ю, а знаходяться з бабусею за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до довідки з ЯПНД міської лікарні № 1 від 23 жовтня 2012 року відповідач знаходилась на обліку в психоневрологічному диспансері з діагнозом: психічна та поведінкові розлади в результаті вживання канабіоідів. Малолітні діти знаходяться на диспансерному обліку в лікарні, виконанням рекомендацій лікаря та створенням для дітей здорових життєвих умов займається бабуся. Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов проживання малолітніх дітей з бабусею - ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1, встановлено, що санітарно-гігієнічні умови проживання дітей задовільні. Мати дітей самоусунулась від їх виховання та утримання, матеріальної допомоги не надає, мешкає окремо, здоров'ям дочок не цікавиться. ОСОБА_9 веде аморальний образ життя, вживає спиртні напої, використовує за нецільовим призначенням соціальну допомогу на утримання малолітніх дітей. Крім того, ОСОБА_9 вироком суду від 09 серпня 2012 року засуджена до 5 років позбавлення волі за ч. 1 ст. 121 КК України, із застосуванням ст. 75 КК України - іспитовий строк 3 роки, а 26 грудня 2012 року притягалась до адміністративної відповідальності за неналежне виконання своїх батьківських обов'язків за ст. 184 КУпАП, що підтверджує її ухилення від виконання батьківських обов'язків відносно дочок з лютого 2009 року по дійсний час. Орган опіки та піклування вважає доцільним позбавлення відповідача батьківських прав щодо малолітніх дітей.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з тих самих підстав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи сповіщений у встановленому порядку, причин неявки суду не надав.
Третя особа в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, третьої особи та прокурора, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтв про народження (а.с.15,16) ОСОБА_7, народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Ялта, ОСОБА_8, народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 Матір'ю дітей вказана - ОСОБА_9.
Відповідно до актів обстеження житлово-побутових умов від 12 жовтня 2012 року, 31 жовтня 2012 року (а.с.20,26) обстежити житлово-побутові умови за адресою: АДРЕСА_2, не представилось можливим, оскільки по зазначеній адресі двері ніхто не відкрив. Зі слів сусідів ОСОБА_9 проживає за зазначеній адресі без малолітніх дітей - ОСОБА_8, ОСОБА_7.
Актом обстеження № 118 від 31 жовтня 2012 року (а.с.27), зафіксовано обстеження житлово-побутових умов проживання малолітній дітей ОСОБА_8, ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 разом з бабусею -ОСОБА_10- умови проживання задовільні, мати дітей не займається вихованням малолітніх дітей та самоусунулась протягом 4 років, допомоги не надає, мешкає окремо, здоров'ям дочок не цікавиться.
Крім того, відповідно до листа-відповіді Ялтинської дитячої лікарні № 316 від 14 березня 2013 року (а.с.39) встановлено, що фізичний стан малолітніх - ОСОБА_11 та ОСОБА_7 задовільний, виконанням рекомендацій лікаря, створенням для дітей здорових життєвих умов займається бабуся - ОСОБА_10. Мати дітей - ОСОБА_9 вже давно вихованням, доглядом за дітьми не займається.
Відповідно до характеристик малолітніх - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з місць навчання - Ялтинської загальноосвітньої школи І ступеня № 13 (а.с.50) та Центру дитячої та юнацької творчості (а.с.51), вихованням дітей займається бабуся - ОСОБА_10, мати ж дітей - ОСОБА_9 вихованням, освітою та забезпеченням дітей не займається.
Постановою Ялтинського міського суду АРК від 06 грудня 2012 року (а.с.38) ОСОБА_9 притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП та на неї накладено стягнення у виді попередження.
Вироком Ялтинського міського суду АРК від 09 серпня 2012 року (а.с.42-44), ОСОБА_9 засуджена за ч. 1 ст. 121 КК України та їй призначене покарання у виді 5 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 75 КК Країни, ОСОБА_9 звільнена від призначеного покарання з призначенням іспитового строку в три роки.
При цьому, ОСОБА_9 на обліку з протитуберкульозному відділенні міської лікарні № 1, в шкірно-венерологічному відділенні не перебуває і не перебувала, що підтверджено копіями довідок (а.с.40,41). За місцем проживання скарг та заяв на ОСОБА_9 не надходило, що підтверджено копією характеристики № 219К від 14 березня 2013 року (а.с.49),
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплені у ст. 52 Конституції України та ст. 150 Сімейного Кодексу України, так ч.2,3 вказаної статті зазначає, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до роз'яснень пункту 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Між тим, згідно з висновку Служби у справах дітей Ялтинської міської ради від 20 травня 2013 року (а.с.9-12) зі сторони ОСОБА_9 відсутній прояв батьківської уваги та турботи по відношенню до малолітніх дочок, байдужість до умов їх проживання, відстороненість від їх виховання, освіти, розвитку та утримання, що дозволяє зробити висновок про ухилення ОСОБА_9 від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню, розвитку та утриманню малолітніх дітей. Висновком перевірки є наявність всіх підстав щодо позбавлення ОСОБА_9 батьківських прав щодо малолітніх - ОСОБА_7 та ОСОБА_8.
Крім того, відповідно до рішення комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Ялтинської міської ради від 20 березня 2013 року № к-33/13 (а.с.54, вирішено клопотати перед судом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_9 щодо її малолітніх дочок - ОСОБА_8 та ОСОБА_7.
Суд вирішуючи дану справу приймає до уваги ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини, за якою, Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини та ч. 4 ст. 27 Конвенції про права дитини, за якою, Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками або іншими особами, які відповідають за дитину як всередині Держави-учасниці, так і за кордоном.
Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30 березня 2007 року, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
На підставі викладеного суд дійшов до висновку, що оскільки позбавлення особи батьківських прав щодо своїх дітей є виключною мірою, та те, що ОСОБА_9 незважаючи на невиконання ОСОБА_9 батьківські обов'язки щодо виховання та розвитку його малолітніх дочок, і враховуючі що малолітні діти мешкають разом з бабусею, достатньої морально та психологічно розвиваються та виховуються, та виходячи з принципу захисту прав та інтересів малолітньої дитини суд не знаходить достатніх підстав для позбавлення ОСОБА_9 батьківських прав.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу його матері, батька та (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
При цьому, оскільки судом не встановлено факту неутримання ОСОБА_9 своїх малолітніх дітей, суд не знаходить підстав для стягнення з неї аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 10, 60, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 150, 164,180, 184 Сімейного Кодексу України,
Позовну заяву органу опеки та піклування виконавчого комітету Ялтинської міської ради в інтересах малолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , 3-і особи прокуратура м. Ялти, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Апеляційному суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд АРК в порядку та строки передбачені ст.ст. 294-296 ЦПК України.
Суддя: