23 липня 2013 р.Справа № 666/1604/13-а
Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Ратушна В.О.
Одеський апеляційний адміністративний суд, у складі колегії:
головуючого - Яковлєва О.В.,
суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,
за участю секретаря - Белогуб О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Одесі, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду м.Херсона від 09 квітня 2013 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Постановою Дніпровського районного суду м.Херсона від 09 квітня 2013 року відмовлено в задоволені позову ОСОБА_1 про визнання протиправними дій державного виконавчого органу щодо повернення виконавчих листів та про скасування постанов відповідача ВП№32575461 і ВП№32575378 від 28.12.2012 року щодо повернення виконавчих листів, у зв'язку з відсутністю майна у боржника.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нову постанову, якою позов задовольнити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини справи та зроблено необґрунтований висновок щодо правомірності таких дій державного виконавчого органу, так як останнім не виконано усіх заходів для виявлення майна боржника, що призвело до невиконання ухвалених судових рішень, чим порушено майнові права позивача.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Дніпровським районним судом м. Херсона видано позивачу виконавчі листи №2-2955/09 від 26.08.2009 року та №2-888/09 від 12.03.2009 року про стягнення з КС «Альфа-Кредит» на користь позивача боргу, в сумі 19060 грн., та з КС «Кредит-Енерго», в сумі 16188,15 грн.
Позивачем надано вищевказані листи до відділу Державної виконавчої служби для примусового виконання рішення суду, однак у зв'язку з відсутністю коштів на погашення боргу та відсутністю майна боржника на яке можливо звернути стягнення - виконавчим органом 28.12.2012 року винесено постанови про повернення виконавчих документів стягувачу.
За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо необґрунтованості позовних вимог, з яким погоджується судова колегія з огляду на наступне.
Правовідносини між позивачем та органом державної виконавчої служби з приводу виконання судових рішень врегульовано Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст.1 цього Закону - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.1 ст.11 цього ж Закону - державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Повноваження державного виконавця визначені у ч.3 цієї статті.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.47 вищевказаного Закону - виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Судовою колегією встановлено, що на виконанні у відповідача знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з КС «Альфа-Кредит» та КС «Кредит-Енерго» заборгованості на користь вкладників (а.с.48).
Державним виконавчим органом застосовано заходи, передбачені ч.3 ст.11 вищевказаного Закону, для виконання рішення суду, а саме:
- витребувано від посадових осіб даних КС документи, необхідні для встановлення майна боржників (а.с.35);
- здійснено виходи (за участю позивача, у якості свідка) до об'єктів боржників з метою фактичного виявлення майна, що підтверджено відповідним актом (а.с.43);
- надіслано подання до Прокуратури Дніпровського району м.Херсона щодо притягнення до кримінальної відповідальності відповідальних осіб КС «Кредит-Енерго», у зв'язку з невиконанням рішення суду (а.с.50).
З матеріалів справи вбачається, що виконавчим органом застосовані різні заходи щодо виконання виконавчих листів за зведеним виконавчим провадження та вказані дії виконуються з 2009 року, проте у зв'язку з відсутністю майна, на яке можливо звернути стягнення, оскаржуваними постановами державного виконавця повернуто виконавчі листи.
Посилання апелянта, що вказані дії вчинено відповідачем недобросовісно, не приймаються судом до уваги, оскільки державним виконавцем надано усі необхідні документи на підтвердження фактичного виконання своїх обов'язків.
З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що оскільки державним виконавцем здійснено відповідні заходи для виконання рішення суду, що підтверджено матеріалами справи - позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що є підставою для залишення її без задоволення.
Керуючись ст.ст.185, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду м.Херсона від 09 квітня 2013 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Судді: О.В. Яковлєв А.В. Бойко Т.М. Танасогло