23 липня 2013 р.Справа № 815/1301/13-а
Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.
Одеський апеляційний адміністративний суд, у складі колегії:
головуючого - Яковлєва О.В.,
суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження, в м.Одесі, апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року, у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" до Відділу примусового виконання рішень Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року задоволено позов та визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не зняття арешту з квартири АДРЕСА_1 та зобов'язано відповідача зняти даний арешт.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Вимоги скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам у справі, так як арешт на вказану квартиру вже знято постановою виконавчого органу від 28.12.2012 року, тобто до моменту звернення позивача до суду.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що у межах виконавчого провадження №26587573, з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу №779 від 02.03.2011 року, виконавчим органом винесено постанову про арешт квартири боржника, за адресою АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_1
Одеською філією ПП «Спеціалізоване підприємство юстиції» проведено прилюдні торги, на яких дану квартиру придбано ПАТ «Банк Кіпру», що підтверджено відповідним свідоцтвом про право власності.
28.12.2011 року виконавчим органом винесено постанову про повернення виконавчого документа як частково стягнутого, проте відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - дана квартира, станом на 28.12.2012 року, знаходиться під арештом, тобто на протязі року після придбання квартири позивачем.
Не погоджуючись з вказаними обставинами - позивачем подано до суду позов із вимогами про визнання протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ в Одеській області щодо невчасного зняття арешту та зобов'язання його зняти.
За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог, з яким не погоджується судова колегія з наступних підстав.
Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення - є порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Відповідно до ч.3 ст.181 КАС України - відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про Державну виконавчу службу" - органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Судовою колегією встановлено, що позивачем оскаржено бездіяльність Відділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ в Одеській області щодо невчасного зняття арешту з придбаченої позивачем квартири та заявлено вимогу про зобов'язання відповідача зняти даний арешт.
Як зазначено вище ч.3 ст.181 КАС - відподачем у даній справі є відповідний орган державної виконавчої служби, перелік яких визначено у ст.3 вищевказаного Закону.
Таким чином, оскільки наведений перелік органів державної виконавчої служби є вичерпним, у разі подання позовної заяви до відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, суд першої інстанції, за правилами ст.52 КАС України, повинен вирішити питання щодо здійснення заміни первинного відповідача на належного, а у разі наявності заперечень позивача, залучати зазначений орган як другого відповідача, проте судом цього не зроблено, що призвело до неправильного вирішення справи.
Апеляційний суд, відповідно до вимог ст.52 КАС України, позбавлений можливості замінити відповідача у справи належним органом, або залучити його у якості другого відповідача, оскільки такими повноваженнями наділений лише суд першої інстанції, а тому це є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та відмови у задоволені позову, оскільки позов пред'явлено до неналежного відповідача.
Вказані обставини не перешкоджають повторному зверненню позивача до суду із вимогами до належного відповідача.
Такої правової позиції додержується й Вищий адміністративний суд України у своїй ухвалі від 11.06.2013 року по справі №К/9991/56588/12.
Враховуючи вищевикладене, колегія вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи допустив порушення норм матеріального та процесуального права, а тому судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.
Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області задовольнити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" до Відділу примусового виконання рішень Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Головуючий: О.В. Яковлєв
Судді: А.В. Бойко
Т.М.Танасогло