Справа: № 825/582/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О.
Суддя-доповідач: Гром Л.М.
Іменем України
24 липня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді - Гром Л.М.;
суддів - Бєлової Л.В.,
Міщука М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Чернігові Чернігівської області Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Чернігівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2013 року позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 31.10.2012 № 0007481720, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 8934,00 грн. (у т.ч. за основним платежем - 7707,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1227,00 грн.).
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що працівниками податкової служби проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово - господарської діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (далі ФОП ОСОБА_3), який проживає за адресою: АДРЕСА_1, з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень, грудень 2011 року при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ "Торговий дім "Онікс" (код ЄДРПОУ 37478844) та з ТОВ "Бімар" (код ЄДРПОУ 37715371), за результатами якої складено акт перевірки від 08.10.2012 № 1975/17/НОМЕР_2 (а. с. 8 - 24).
В ході проведення перевірки ДПІ у м. Чернігові встановлено порушення п. 14.1 ст. 14, ст. 181, п. 193.1 ст. 193, п. 198,1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 7706,71 грн., в тому числі за червень 2011р. у сумі 2801,97 грн., за грудень 2011р. у сумі 4904,74 грн.
Донараховано до сплати податку на додану вартість за актом перевірки - 7706,71 грн.
На підставі акта перевірки від 08.10.2012 № 1975/17/НОМЕР_2 ДПІ у м. Чернігові було прийняте податкове повідомлення-рішення від 31.10.2012 № 0007481720, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 8934,00 грн. (у т.ч. за основним платежем - 7707,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1227,00 грн.) (а. с. 26).
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.
Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
У відповідності до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.6 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу
На підтвердження вищезазначених норм чинного законодавства та реальності вчинення господарської операції, позивачем було надано по господарських взаємовідносинах з ТОВ «Торговий дім «Онікс»: податкову накладну від 14.06.2011 № 1406 (а. с. 30), видаткову накладну від 14.06.2011 № 061403 (а. с. 29) на суму 16811,90 грн., ПДВ - 2801,97 грн. на придбання автозапчастин - 43 шт., платіжне доручення від 11.07.2011 № 207 (а. с. 71), товарно-транспортну накладну від 14.06.2012 (а. с. 31), акт списання товару від 27.07.2011 № 11 (а. с. 34).
По господарських взаємовідносинах з ТОВ «Бімар»: податкову накладну від 26.12.2011 № 2625 (а. с. 28), видаткову накладну від 26.12.2011 № 2625 (а. с. 27) на суму 29428,46 грн., ПДВ - 4904,74 грн. на придбання автошин - 7 шт., платіжне доручення від 26.12.2011 (а. с. 64), товарно-транспортну накладну від 26.12.2011 (а. с. 32), акт списання товару від 25.06.2012 № 12 (а. с. 33).
Крім того, факт передачі товару підтверджується наявною видатковою накладною де встановлено підписи відповідальних осіб (в матеріалах справи).
Вказані видаткові накладні повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.
Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, оскільки відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 31.10.2012 № 0007481720.
В свою чергу, подані позивачем докази, що містяться в матеріалах справи свідчать про реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Торговий дім «Онікс» та ТОВ «Бімар» та, відповідно про правомірність формування податкового кредиту.
За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.
Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.
Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Чернігівської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Головуючий суддя Гром Л.М.
Судді: Бєлова Л.В.
Міщук М.С.