Справа №274/3225/13-ц
Провадження№ 4-с/0274/11/13
25.07.2013 року . Бердичівський міськрайонний суд в складі : головуючого-судді Хавронюк О.Л., з участю секретаря -Лободи В.Л.,представника скаржника -ОСОБА_1, державного виконавця -Шатило Ю.В., представників заінтересованих осіб - ОСОБА_2,ОСОБА_3,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бердичеві скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на дії державного виконавця ,
27.02.2013 року до Бердичівського міськрайонного суду надійшла зазначена скарга, в якій скаржник зазначив , що 25.12.2012 року постановою державного виконавця відділу ДВС Бердичівського міськрайонного управління юстиції Шатило Ю.В. повернуто виконавчий лист стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження"(далі по тексту -Закону).Така постанова є незаконною, підстави для повернення виконавчого листа чітко зазначені в ст.47 Закону , майно боржника- предмет іпотеки є в наявності. Скаржник просить постанову скасувати, відновити виконавче провадження та зобов"язати державного виконавця провести всі виконавчі дії, передбачені Законом та Інструкцією з організації примусового виконання рішень від 2.04.2012 року(далі по тексту Інструкції).
Представник скаржника в судовому засіданні доводи скарги підтримав. Зазначив, що орган опіки і піклування, яким є виконком Бердичівської міської ради, рішення за зверненням виконавця про надання дозволу на реалізацію предмета іпотеки не надавав, а звернення до служби у справах дітей суперечить вимогам ст.56 ЦК України ,ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування".
Державний виконавець Шатило Ю.В.щодо задоволення скарги заперечила. Ствердила, що її дії відповідали вимогам чинного законодавства,постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом " 2-265/11 від 15.09.2011 року про звернення стягнення на предмет іпотеки було винесено 16.05.2012 року.25.05.2012 року на підставі п.4.5.9 Інструкції було направлено лист в Бердичівський міськвиконком з проханням надати дозвіл на реалізацію житлового будинку, належного ОСОБА_5,оскільки в ньому проживає малолітня дитина.22.06.2012 року державним виконавцем отримано лист про відмову в наданні дозволу на реалізацію житлового будинку. 23.11.2012 року ухвалою Бердичівського міськрайонного суду відмовлено в задоволенні подання відділу ДВС Бердичівського міськрайонного суду про встановлення, зміну способу та порядку виконання рішення суду .Зважаючи на вимоги виконавчого листа про зверення стягнення на конкретне нерухоме майно , відсутність дозволу на реалізацію цього майна , відсутність рішення суду про зміну способу і порядку виконання рішення, державним виконавцем було повернуто виконавчий лист, роз"яснено право на його повторне пред"явлення до виконання в строк до 26.12.2013 року.
Представник ОСОБА_5 -боржника за виконавчим документом щодо задоволення скарги заперечив. Ствердив, що дії державного виконавця відповідали вимогам чинного законодавства,права неповнолітньої дитини на користування житлом не були порушені, а стягувач не позбавлений можливості повторно пред"явити виконавчий лист .
Представник органу опіки і піклування щодо задоволення скарги заперчила. Вказала, що виконання рішення порушило б права дитини, про що надіслано лист державному виконавцю .
Вивчивши матеріали скарги, заслухавши пояснення представника скаржника ,заперечення представника державної виконавчої служби,думку заінтересованих осіб суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 383 ЦПК України визначено право особи, яка є учасником виконавчого провадження, звернутись до суду із скаргою, якщо особа вважає, що рішенням, дією, бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення , порушено права чи свободи .
Згідно ч. 2 ст. 384 ЦПК України, скарга подається до суду, який видав виконавчий документ. Відповідно до ст. 387 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
З матеріалів, доданих до скарги,вбачається,що виконавчий лист був виданий Бердичівським міськрайонним судом 5.12.20011 року , за яким постановлено звернути стягнення на предмет іпотеки -житловий будинок АДРЕСА_1, в рахунок задоволення вимог ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_5 за кредитним договором від 28.11.2007 року (а.с.9).
Постановою від 16.05.2012 року відкрито виконавче провадження за вказаним вище виконавчим листом(а.с.20).
Під час проведення виконавчих дій державним виконавцем було встановлено, що по АДРЕСА_1 зареєстрований неповнолітній ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.21 - 23).
Підпунктом 4.5.9 пункту 4.5 Інструкції встановлено, що у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають неповнолітні, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, державний виконавець звертається до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Якщо судом не встановлено (змінено) спосіб і порядок виконання, державний виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження".
Листом від 22.05.2012р. №19/5627 відділ ДВС клопотав про надання дозволу на реалізацію житлового будинку АДРЕСА_1, право користування яким має неповнолітня дитина - ОСОБА_6 (а.с.39).
Згідно відповіді начальника Служби у справах дітей Виконкому Бердичівської міської ради від 19.06.2012 року № 701 було повідомлено, що вказана служба вважає, що виконання рішення суду призведе до порушення житлових прав малолітнього ОСОБА_6 (а.с.26).
Згідно зі статтею 56 Цивільного кодексу України, органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Пунктами 3,67 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р. № 866, визначено, що безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей. Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина надається виконавчим органом міської, районної в місті ради за поданням служби у справах дітей. Службою такого подання органу опіки і піклування не направлено,зважаючи на порушення житлових прав малолітнього ОСОБА_6 , про що свідчить лист (а.с. 26)
На виконання вимог п.п. 4.5.9 Інструкції, при виконанні виконавчого листа № 2-265 мало місце звернення із поданням до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області про встановлення чи зміну способу та порядку виконання рішення суду.Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 09.11.2012р. у задоволенні вказаного подання було відмовлено (а.с.25).
Постановою від 25.12.2012 року повернуто виконавчий лист стягувачу - Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк", з посиланням на пункт 2 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с.8).Відповідно до п.2 ч.1 ст.47 Закону виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Статтею 2 Закону встановлено, що правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.
Отже , державний виконавець Шатило Ю.В. при винесенні постанови, яка оскаржується, діяла у відповідності до статті 2, пункту 2 частини першої статті 47 Закону та підпункту 4.5.9 пункту 4.5 Інструкції. Державним виконавчем здійснено виконавчі дії в межах наданих повноважень та у відповідності до вимог Закону. Діями державного виконавця під час виконання судового рішення ,не порушено права чи свободи скаржника, доводи скарги є безпідставними.
Крім того, скаржник не позбавлений права повторно пред'явити до виконання виконавчий лист у справі №2-265/11 , про що постановою державного виконавця надано роз"яснення.
Керуючись статтями 383 - 387 Цивільного процесуального кодексу України,
В задоволенні скарги публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на дії державного виконавця відмовити за безпідставністю .
Ухвала може бути оскаржена в Апеляційний суд Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.
Суддя :