Справа №784/2417/13 18.07.2013 18.07.2013 18.07.2013
Провадження №22-ц/784/2106/13
Категорія 57 Головуючий у 1-ї інстанції Бібік М.В.
Доповідач в апеляційній інстанції Мурлигіна О.Я.
Іменем України
18 липня 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Данилової О.О.,
суддів: Коломієць В.В., Мурлигіної О.Я.
при секретарі: Яценко Л.В.,
за участю: представника відповідачки - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_3
на рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 9 серпня 2007 року
за позовом
ОСОБА_4
до ОСОБА_3
про звернення стягнення на земельну ділянку,
У липні 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на земельну ділянку шляхом припинення права власності на неї та визнання права власності на спірну земельну ділянку за позивачем.
В обґрунтування позову зазначав, що за мировою угодою укладеною 19 липня 2007 року між сторонами, ОСОБА_3 в рахунок свого боргу за договором позики в сумі 25000 грн. передала належну їй земельну ділянку площею 9,14 га сільськогосподарського призначення. Між тим, відповідачка умови мирової угоди не виконує. У зв'язку з чим, є підстави для звернення стягнення на земельну ділянку в рахунок заборгованості за договором позики, припинення на неї права власності та визнання права власності за позивачем.
Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 9 серпня 2007 року позов задоволено. Звернуто стягнення на земельну ділянку площею 9,14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Баратівської сільської ради Новобузького району, що належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі державного акту серії Р2 № 566268 від 7 лютого 2002 року, зареєстрованого за № 3663. Припинено її право власності на цю земельну ділянку та визнано право власності на земельну ділянку за ОСОБА_4 право власності на цю ж земельну ділянку. Також встановлено порядок виконання рішення суду шляхом заборони компетентним органам відмовляти у виготовлені нового державного акту на ім'я ОСОБА_4
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Одночасно апелянтка просила здійснити поворот виконання рішення суду, шляхом припинення права власності ОСОБА_4 із визнанням права власності на спірну земельну ділянку за нею.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 належала на праві власності земельна ділянка площею 9,14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Баратівської сільської ради Новобузького району
Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 19 липня 2007 року визнана мирова угода, укладена представником позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_3, за якою остання передала ОСОБА_4 в рахунок погашення боргу земельну ділянку.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, як кредитор за позиковим зобов'язанням, довів відсутність у відповідачки іншого майна, що є підставою для звернення стягнення на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, припинення права власності на земельну ділянку та визнання права власності на неї за кредитором.
Проте, з такими висновками погодитися не можна, оскільки суд дійшов до них внаслідок неналежного дослідження всіх обставин справи, неправильного застосування норм процесуального і матеріального права.
Так, до спірної земельної ділянки у відповідності до пункту 15 розділу Х «Перехідних положень» ЗК України встановлені обмеження в частині здійснення власником розпоряджень відносно належного йому майна. За законом, не може здійснюватися перехід права власності за рішенням суду на такі земельні ділянки та земельні частки (паї), щодо яких існує заборона на їх відчуження (крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб). Не допускається також зміна їх цільового призначення.
Окрім цього, за змістом ч. 2 ст. 139 ЗК України неприпустимим є звернення стягнення на земельні ділянки за рішенням суду в разі невиконання боржником зобов'язань за договором позики та іншими зобов'язаннями з одночасним припиненням на них права власності боржника і визнання права власності за кредитором.
Таким чином, суд незаконно звернув стягнення на земельну ділянку фактично на виконання вказаної мирової угоди.
За такого колегія суддів вважає, що рішення суду у відповідності до п.п. 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України необхідно скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Ухвалюючи рішення колегія суддів вважає, що немає підстав для повороту виконання рішення у спосіб визначений відповідачкою.
Згідно зі ст. 88 ЦПК України, з позивача на користь відповідачки підлягає стягненню 124 грн. 05 коп. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 9 серпня 2007 року скасувати і ухвалити нове.
У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про звернення стягнення на земельну ділянку, припинення та визнання права власності - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 124 грн. 05 коп. судових витрат.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: