Справа № 583/2566/13-ц
2/583/920/13
26 липня 2013 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді - Кудіна А.М.
з участю секретаря с/з - Якубович В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка в приміщенні Охтирського міськрайонного суду Сумської області цивільну справу за позовом
ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, -
ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до відповідачки про визнання її такою, що втратила право на користування житлом у зв'язку з відсутністю у неї права на проживання в її домоволодінні, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом НОМЕР_2 від 18.11.2005 р. їй на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_1. В цьому будинку зареєстрована відповідачка по справі ОСОБА_3, яка з вересня 2010 р. і по даний час жодного дня в ньому не проживає. В зв'язку з цим позивачка і звернулася з даним позовом в суд, яким просить визнати відповідачку такою, що втратила право на користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1
В судове засідання позивачка ОСОБА_2 не з'явилася, подала заяву, в якій просить справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримала.
Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, подала заяву, в якій просить справу розглянути без її участі, позов визнала повністю, не заперечувала проти його задоволення.
Виходячи з наведеного, вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне провести розгляд даної справи без участі сторін та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка є власником будинку АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом НОМЕР_3 від 18.11.2005 р. (а.с. 6).
Відповідно до ст. ст. 316-317, 319, 321-322 ЦК України правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, яке він зобов'язаний утримувати. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, його право власності є непорушним і ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст. 150 Житлового кодексу УРСР (далі - ЖК УРСР) громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Відповідно до положень ст. 156 ЖК УРСР члени сім'ї власника житлового будинку, які проживають разом з ним в будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку. Припинення сімейних відносин з власником будинку не позбавляє їх права користуватися займаним приміщенням. Таке право вони втрачають лише в разі вибуття на інше постійне місце проживання і припинення внаслідок цього сімейних стосунків з власником. Дана позиція підтверджується також і Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 10 червня 2009 р., відповідно до якої члени сім'ї власника житлового будинку втрачають право користування займаним приміщенням лише в разі вибуття на інше місце проживання і припинення внаслідок цього сімейних стосунків з власником.
В 2000 р. син позивачки одружився з відповідачкою, від шлюбу мають двох малолітніх дітей. В 2010 році шлюб було розірвано і з того часу у спірному будинку не проживає.
Основоположні принципи здійснення правомочностей власника сформульовані у статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04 листопада 1950 року), що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог статті 9 Конституції України. Так, згідно статті 1 Першого Протоколу кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
У постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 року зазначено, що вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; стаття 405 ЦК). Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши водночас одну із таких вимог:
1) про позбавлення права власності на житлове приміщення;
2) про позбавлення права користування житловим приміщенням;
3) про визнання особи безвісно відсутньою;
4) про оголошення фізичної особи померлою.
Судом встановлено, що відповідачка з дозволу позивача була зареєстрована у спірному будинку в 17.08.2000 р. і на той час сторони дійсно були зв'язані сімейними стосунками. Однак з вересня 2010 р. в спірному будинку відповідачка не проживає, а вибула на постійне місце проживання в будинок АДРЕСА_2. Крім того, у вересні 2010 р. шлюбні стосунки між відповідачкою та сином позивачки було розірвано, з чого випливає, що позивачка ОСОБА_2 не зв'язана з нею сімейними стосунками, а сама відповідачка вибула в інше постійне місце проживання, в зв'язку з чим є всі законні підстави для визнання її такою, що втратила право користуватися спірним будинком.
З урахуванням всіх цих обставин суд вважає за необхідне позов ОСОБА_2 задовольнити і визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням у будинку АДРЕСА_1.
Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 114,70 грн., сплаченого позивачем при подачі позову в суд.
На підставі викладеного, ст.ст. 71, 72, 150, 156 ЖК УРСР, Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04 листопада 1950 року), ст. 9, 13 Конституції України, Ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 10.06.2009 р., керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 169, 197, 212-215 ЦПК України, -
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, такою, що втратила право користування житловим приміщенням у будинку АДРЕСА_1
Дане рішення є підставою для зняття ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати по справі в розмірі 114 грн. 70 коп.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області А.М. Кудін
Повний текст рішення виготовлено 29.07.2013 року