№ справи:120/258/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Стебівко О.І.
№ провадження:22-ц/190/3787/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Харченко І. О.
"16" липня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Харченко І.О.
суддів:Любобратцевої Н.І. Філатової Є.В.
при секретарі:Почотовій Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_6 до виконкому Чорноморської селищної ради, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання недійсним рішення виконкому Чорноморської селищної ради, свідоцтва про право власності, договору купівлі-продажу,
за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 25 квітня 2013 року, -
12 лютого 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до виконкому Чорноморської селищної ради, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання недійсним рішення виконкому Чорноморської селищної ради, свідоцтва про право власності, договору купівлі-продажу. Вимоги мотивовані тим, що 05 квітня 2006 року ним був куплений комплекс будівель по АДРЕСА_1, який складається з літер: «А» - контора, «Б» - зварювальний цех, «В» - ремонтний бокс, «Г» - котельня, «Е» - червоний куток, «Ж» - павільйон, «З» - склад, «Р» - зерносховище, загальною площею 1766,7 метрів. Усі ці будови комплексу знаходяться на земельній ділянці загальною площею 18 600 метрів. У квітні 2013 року ОСОБА_8 почала зводити огорожі на земельній ділянці по АДРЕСА_1, при цьому знищила дерева та електроопори, які знаходяться на вищезазначеній земельній ділянці. Як стало відомо позивачу, у грудні 2012 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 був укладений договір купівлі-продажу будівель та споруд, а саме літер «Д, І, М, Н, П, О», загальною площею 437,6 метрів. Право власності на ці приміщення було зареєстровано за ОСОБА_7 на підставі рішення виконкому Чорноморської селищної ради. ОСОБА_8, яка є власником майна загальною площею 437,7 метрів, зайняла земельну ділянку площею 0,6495 га, тоді як на таку площу будівель повинно приходитись не більш 0,3694 га. Таким чином, відповідачі зайняли частину земельної ділянки, яка відноситься до будівель та споруд позивача. Вважає, що рішення виконкому, свідоцтво про право власності на будівлі та споруди, яке було видане на підставі цього рішення та договір купівлі-продажу повинні бути визнані недійсними. Просив визнати недійсним рішення виконавчого комітету Чорноморської селищної ради № 186 від 24 травня 2012 року «Про присвоєння об'єкту нерухомості по вулиці Індустріальній, 5 в смт Чорноморське, яке належить ОСОБА_7 окремої адреси та оформлення права власності»; визнати недійсним свідоцтво про право власності, яке було видане 25.05.2012 року, зареєстрованого в КРП «СМБРТІ м. Євпаторія» 29.05.2012 року під № 75 на нежилі приміщення по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_7; визнати недійсним договір купівлі-продажу нежилих приміщень по АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_7 і ОСОБА_8 14 грудня 2012 року за реєстровим № 1-2025.
Рішенням Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 25 квітня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_6 до виконкому Чорноморської селищної ради, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання недійсним рішення виконкому Чорноморської селищної ради, свідоцтва про право власності, договору купівлі-продажу - відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду, з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_6, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення його позову. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції при розгляді справи були встановлені не всі обставини, маючі суттєве значення по справі, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Частиною 2 статті 305 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Враховуюче вищенаведене колегія суддів вважає за можливе розгляд справи за відсутності апелянта та/або його представників, та інших не з'явившихся учасників процесу, оскільки про місце та час слухання справи вони повідомлені належним чином, що підтверджено матеріалами справи.
Заслухавши суддю-доповідача, представників відповідачів ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до статті 213 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно і законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставі своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини 1 статті 10, частини 1 статті 11 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів порушення його прав, не доведені суду їх переконливість, а також не доведені обставини, на які посилається як на підстави своїх вимог.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і визнає їх обґрунтованими та законними, оскільки вони не суперечать фактичним обставинам справи, наявним у матеріалах справи доказам та відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 05 квітня 2006 року ОСОБА_6 у ПП «Ірена-Плюс» на підставі договору купівлі-продажу був придбаний комплекс будівель по АДРЕСА_1, який складається з літер: «А» - контора, «Б» - зварювальний цех, «В» - ремонтний бокс, «Г» - котельня, «Е» - червоний куток, «Ж» - павільйон, «З» - склад, «Р» - зерносховище, загальною площею 1766,7 метрів. Увесь комплекс знаходиться на земельній ділянці загальною площею 18 600 метрів (аркуші справи 6-7 том 1).
Згідно протоколу аукціону від 04 травня 2011 року ОСОБА_7 став переможцем торгів по лоту, а саме: будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (аркуш справи 30 том 1), у зв'язку з чим між ОСОБА_7 та ВАТ «Чорноморський райагрохім» 18 травня 2011 року був укладений договір купівлі-продажу (аркуш справи 35 том 1).
Рішенням виконавчого комітету Чорноморської селищної ради № 186 від 24 травня 2012 року об'єкту нерухомості по АДРЕСА_1 присвоєна окрема адреса та оформлено право власності за ОСОБА_7 (аркуш справи 28 том 1, аркуші справи 23-24 том 2)).
Рішенням Чорноморської селищної ради № 1322 від 26.09.2012 року ОСОБА_7 та ОСОБА_6 затверджений план поділу земельної ділянки колишньої бази Чорноморської райагрохім по АДРЕСА_1 для подальшого оформлення кожним з них договору оренди землі для обслуговування будівель та споруд (аркуш справи 55 том 1). Підставою для цього була спільна заява ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (аркуш справи 112 том 2), в якій вони просили затвердити поділу між ними земельної ділянки колишньої бази Чорноморської райагрохім для подальшого оформлення договору оренди землі для обслуговування будівель та споруд, що належать їм на праві власності, відповідно до доданого плану (аркуш справи 113 том 2).
На виконання рішення селищної ради № 1322 від 26.09.2012 року відповідачем ОСОБА_7 був підписаний договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,6495 га (аркуші справи 25-107 том 2), в той час як ОСОБА_6 такий договір підписаний не був.
14 грудня 2012 року за реєстровим номером № 1-2025 між відповідачем ОСОБА_7 та відповідачкою ОСОБА_8 укладений договір купівлі-продажу нежитлових будівель, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (аркуш справи 49-52 том 1, аркуш справи 108-109 том 2).
На підставі статті 13 Цивільного кодексу України особа здійснює цивільні права у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Стаття 16 Цивільного кодексу України надає кожній особі право звернутися до суду за захистом свого особистого порушеного немайнового або майнового права та інтересу. На підставі частини 3 цієї ж статті суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частини 2-5 статті 13 цього Кодексу, тобто у разі відсутності порушеного права.
Проаналізувавши матеріали справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку відсутності належних та допустимих доказів порушення законних прав та інтересів ОСОБА_6 рішенням виконкому Чорноморської селищної ради № 186 від 24.05.2012 року, оскаржуваним договором купівлі-продажу та свідоцтвом про право власності його прав і охоронюваних законом інтересів.
Не надано ним таких доказів й суду апеляційної інстанції.
Зважаючи на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім наявним в справі доказам згідно зі статтею 212 Цивільного процесуального кодексу України і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Доводи апелянта щодо порушення порядку реєстрації права власності відповідача ОСОБА_7 на майно, придбане з аукціону, в даному випадку правового значення не мають, оскільки не порушують прав позивача на його особисту власність.
З тексту позовної заяви ОСОБА_6 вбачається, що підставою для звернення його до суду з вищевказаними вимогами були, в тому числі, і дії ОСОБА_8 по знищенню дерев та електроопори. Проте, позивачем вимог щодо усунення перешкод з боку відповідачки в користуванні власністю та земельною ділянкою не заявлялося та не обґрунтовувалося.
Правові підстави для визнання недійсними зазначених в позові правочинів (на чому наполягає апелянт) відсутні. При цьому слід зазначити, що їх наявність або відсутність ніяким чином не впливає на обсяг прав позивача стосовно його нерухомого майно.
Що стосується інших доводів апеляційної скарги щодо порушенням судом норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів вважає, що вони є необґрунтованими, зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права, висновків суду не спростовують, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Згідно зі статтею 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 303, 304, 305, 307, 308, 313-315, 324-325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.
Рішення Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 25 квітня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяті днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді:
І.О.Харченко Н.І. Любобратцева Є.В.Філатова