15 липня 2013 року м. Київ К/9991/66919/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Моторного О.А.,
Суддів Борисенко І.В.,
Кошіля В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2011
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2012
у справі № 2а-1499/10/1370
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Львівобленерго"
до Державної податкової інспекції у м. Львові
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2011, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2012, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 20.11.2009 №0001082301/0/19961 №00010922301/0/19960.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
В запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу відповідача - без задоволення.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 30.06.2009, складено акт від 19.11.2009 №463/23-2/00131587, в якому встановлено порушення:
- п.1.32 ст. 1, пп.4.1.1 п.4.1 ст. 4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.1, пп.5.3.6, пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.6.1 п.5.6, пп.5.7.1 п.5.7 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 262039,00 грн.;
- п.1.7, п.1.8 ст. 1, пп.3.1.1 п.3.1 ст. 3, п.4.1 ст. 4, пп.7.2.1, пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок з податку на додану вартість на суму 78051,09 грн.
На підставі акта перевірки, відповідачем 20.11.2009 прийняті податкові повідомлення-рішення: №0001082301/0/19961, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 372821,00 грн., в тому числі 262039,00 грн. - основний платіж та 110782,10 грн. - штрафна (фінансова) санкція; №00010922301/0/19960, яким платнику податків визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 117076,64 грн., в тому числі 78051,09 грн. - основний платіж та 39025,55 грн. - штрафна (фінансова) санкція.
Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Матеріали справи свідчать, що на підставі цивільно-правових договорів з членами Спостережної Ради позивача про виконання обов'язків від 01.03.2007, особа (член Спостережної Ради) зобов'язується виконувати роботу, яка відноситься до компетенції членів Спостережної ради, а товариство зобов'язується виплачувати особі винагороду та забезпечувати інші умови праці, необхідні для виконання роботи, які передбачені чинним законодавством України та угодою сторін.
Згідно зі ст. 51 Закону України «Про акціонерні товариства», наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу.
Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), під валовими витратами виробництва та обігу розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з пп.5.6.1 п.5.6 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті, до складу валових витрат платника податку відносяться, зокрема, витрати виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян). Згідно з пп.5.7.1 п.5.7 ст.5 вказаного Закону, до складу валових витрат платника податку відносяться суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані на виплати, зазначені в підпункті 5.6.1 цієї статті, у розмірах і порядку, встановлених законом.
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що витрати на оплату праці та суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нараховані на виплати членам наглядової ради акціонерного товариства, які перебувають у трудових відносинах з цим товариством, враховуються у складі валових витрат згідно з вимогами п. 5.6 ст. 5 даного Закону.
Крім того, судами вірно враховано, що оскільки результатами діяльності наглядової ради користується акціонерне товариство, то витрати на виплату винагороди на користь члена наглядової ради, з яким укладено відповідний цивільно-правовий договір, є витратами на оплату послуг за виконання наглядовою радою функцій, визначених Законом України «Про акціонерні товариства».
Щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, то слід зазначити, що порядок його справляння та використання визначено Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування». Цей збір належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених п. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування».
Відповідно до пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат платника податку на прибуток включаються суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України «Про систему оподаткування» (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом), за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, та пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 цієї статті.
Отже, податковий облік сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, який сплачується при виплаті акціонерним товариством винагороди члену наглядової ради за цивільно-правовим договором, здійснюється відповідно до вимог вищезазначеної норми Закону про прибуток.
Щодо висновку податкового органу про заниження позивачем валових доходів від здійснення господарської діяльності з виконання робіт по виготовленню теплової енергії на умовах давальницької сировини та визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, на підставі пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», слід зазначити наступне.
З матеріалів справи вбачається, що згідно договору підряду на виконання робіт по виготовленню теплової енергії на умовах давальницької сировини №56-04-18 від 03.03.2004, підрядник (позивач) зобов'язується на свій ризик виконувати роботи за завданням замовника (Дочірнє підприємство «Енергосистема «Трускавець») по систематичному виготовленню теплової енергії згідно якісних показників та режимів, визначених положеннями цього договору, а замовник зобов'язується прийняти і вчасно оплатити вказані роботи у порядку, у строк і на умовах, визначених цим договором. Крім того, підрядник особисто виконує роботи по систематичному виготовленню теплової енергії, використовуючи при цьому своє устаткування, знаряддя праці, засоби та пристрої, агрегати, трудовий персонал і його професійні знання, навички та вміння, а замовник надає свою сировину та інші витратні матеріали, якщо інший порядок не буде погоджений сторонами додатково.
Як було вірно встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, позивачем надавались лише послуги і саме за надані послуги він отримував валовий дохід, а органом державної податкової служби при проведені перевірки були взяті до уваги вартість виготовленої теплової енергії, складовою частиною якої є вартість виконаних послуг, у зв'язку з чим, відповідач, прийшов до неправомірного висновку про отримання платником податків збитків від такої діяльності та про заниження позивачем баз оподаткування з податку на додану вартість та податку на прибуток.
Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби - відхилити.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2012 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний
Судді(підпис) І.В. Борисенко
(підпис) В.В. Кошіль