15 липня 2013 року м. Київ К/9991/72681/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Моторного О.А.
Суддів Борисенко І.В.,
Кошіля В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13.03.2012
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2012
у справі № 0670/11586/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран-Сервіс"
до Малинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області
про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.03.2012, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2012, задоволено позовні вимоги: скасовано податкове повідомлення-рішення Малинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області від 14.11.2011 № 0001262340 з мотивів протиправності його прийняття.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
В поданих запереченнях на касаційну скаргу, позивач просив залишити оскаржувані рішення без змін, скаргу - без задоволення.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної відповідачем невиїзної документальної перевірки позивача з питань правових відносин з ПП «Пртнер Україна» за липень 2011 року, складений акт перевірки від 12.10.2011 № 175/23-10/34082463, в якому встановлено порушення позивачем:
- пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту у липні 2011 року у сумі 278 553,33 грн.;
- п. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного Кодексу України, а саме ненадання ПП «Партнер Україна» товарів платнику податків ТОВ «Юнігран-Сервіс» , що свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків.
На підставі акта перевірки, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001262340 від 14.11.2011, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2011 року у розмірі 278 553,33 грн.
Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України, виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).
Матеріали справи свідчать, що на підставі договору купівлі-продажу від 04.01.2011 № 67/02-11, укладеного між позивачем (покупець) та ПП «Партнер Україна» (продавець), Продавець зобов'язувався передати у власність Покупця мінеральне добриво - аміачну селітру, а Покупець зобов'язувався прийняти товар та оплатити його вартість. Фактична кількість товару визначається і підтверджується видатковими та залізничними накладними.
Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, а саме це: видаткові, податкові, залізничні та товарно-транспортні накладні, а також, платіжні документи.
Слід зазначити, що відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 04.03.2008, основним видом діяльності позивача є виробництво вибухових речовин, сировиною яких є аміачна селітра. Отже, придбання аміачної селітри відповідає меті господарської діяльності позивача.
ПП «Партнер Україна», згідно сертифікату № 114-16-229-299/3, є офіційним регіональним дилером ВАТ «Азот», яке є виробником придбаної позивачем аміачної селітри, щодо реалізації аміачних добрив.
Крім того, встановлено, що для здійснення своєї господарської діяльності ПП «Партнер Україна» має необхідні приміщення та необоротні активи, що підтверджується договором купівлі-продажу майна обласної комунальної власності від 02.10.2007, договором купівлі-продажу державного майна від 10.05.2007 та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 10.
Таким чином, як було вірно встановлено судами, на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів, позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту за липень 2011 року суму податку на додану вартість в розмірі 278 553,33 грн. В акті перевірки не зазначено, що податкові накладні оформлені всупереч вимогам законодавства.
Доводи відповідача про нікчемність угоди, укладеної між позивачем та ПП «Партнер Україна», судами попередніх інстанцій правомірно не прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсним чи неукладення вказаного правочину. Також, відповідачем в судах попередніх інстанцій не було надано належних та допустимих доказів нікчемності договору, укладеного позивачем з ПП «Партнер Україна», фіктивної господарської діяльності контрагента позивача, безтоварності господарської операції, відсутність зв'язку укладеної угоди з господарською діяльністю позивача, а також, що укладений правочин порушує публічний порядок відповідно до ч.2 ст. 228 ЦКУ.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби - відхилити.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13.03.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2012 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний
Судді(підпис) І.В. Борисенко
(підпис) В.В. Кошіль