15 липня 2013 року м. Київ К/9991/70155/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Моторного О.А.
Суддів Борисенко І.В.,
Кошіля В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.08.2012
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2012
у справі № 2а-3801/12/10
за позовом Приватного малого підприємства "СВА"
до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27.08.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2012, задоволено позовні вимоги: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.04.2012 № 0000742301.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за весь період взаємовідносин з ТОВ «Декос Альянс», складено акт перевірки №762/231/13708255 від 10.04.2012, в якому встановлено порушення, а саме: п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 140338 грн., в т.ч. в липні 2011 року на суму 13382 грн., в серпні 2011 року на суму 22079 грн., в вересні 2011 року на суму 13395 грн., в жовтні 2011 року на суму 17257 грн., в листопаді 2011 року на суму 16745 грн., в грудні 2011 року на суму 32275 грн., в січні 2012 року на суму 25205 грн.
Так, зазначеною перевіркою було встановлено, що у ТОВ «Декос Альянс» при здійсненні фінансово-господарських операцій мали місце порушення ч. 5 ст. 203, ч. 1, ч. 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України, зокрема, в момент вчинення правочинів з суб'єктами господарської діяльності, недотримувались зазначені статті.
В акті перевірки зазначено, що операції ТОВ «Декос Альянс» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, підприємство не знаходиться за юридичною адресою.
На підставі акта перевірки, податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000742301 від 23.04.2012, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 175423 грн., з яких 140338 грн. - за основним платежем; 35085 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України, виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).
Згідно зі ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Матеріали справи свідчать, що 01.07.2011 між позивачем (Орендар) та ТОВ «Декос Альянс» (Орендодавець) укладено договір № 053 на оренду обладнання для промислового використання, а саме навантажувач TOYOTA, рокла ручна, станок для різання гофрованого картону.
01.07.2011 року між позивачем (Замовник) та ТОВ «Декос Альянс» (Виконавець) укладено договір № 054 на виконання робіт по переробці сировини Замовника, а саме порізка, фарбування гофрованого картону та інше.
Факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Декос Альянс» згідно вказаних договорів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, а саме: актами приймання-передачі послуг за період з липня 2011 року по січень 2012 року та податковими накладними.
У зв'язку з цим, позивачем включено до складу податкового кредиту відповідного періоду суму податку на додану вартість в розмірі 140338 грн. за податковими накладними, отриманих від ТОВ «Декос Альянс», що відображено у реєстрах отриманих податкових накладних та включено до податкової декларації з податку на додану вартість за період з липня 2011 року по січень 2012 року.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що при отриманні податкових накладних від ТОВ «Декос Альянс», які засвідчують надання послуг, у позивача виникло право на податковий кредит з ПДВ в сумі 140338 грн. за період з липня 2011 року по січень 2012 року.
Доводи відповідача про нікчемність угод, укладених між позивачем та ТОВ «Декос Альянс» судами попередніх інстанцій правомірно не прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсним чи неукладення вказаних правочинів. Також, відповідачем в судах попередніх інстанцій не було надано належних та допустимих доказів нікчемності договорів, укладених позивачем з ТОВ «Декос Альянс», фіктивної господарської діяльності контрагента позивача, відсутність зв'язку укладених угод з господарською діяльністю позивача, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2 ст. 228 ЦКУ.
Слід зазначити, що чинне законодавство не ставить в залежність право на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби - відхилити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.08.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2012 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний
Судді(підпис) І.В. Борисенко
(підпис) В.В. Кошіль