Ухвала від 25.07.2013 по справі 2а-2580/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА

25 липня 2013 року м. Київ К/800/26972/13

Суддя Вищого адміністративного суду України Штульман І.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1, як представника Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести перерахунок соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, як представник Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, 21 травня 2013 року звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2013 року разом із заявою про поновлення строку на її касаційне оскарження.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 24 травня 2013 року вищезазначену касаційну скаргу залишено без руху, оскільки така подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України, і заявник, порушуючи питання про поновлення цього строку, не додає до касаційної скарги належних доказів, які б підтвердили поважність його пропуску. Скаржникові надано тридцять днів з моменту отримання даної ухвали для усунення зазначених недоліків, а також на виконання вимог частин 4, 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України щодо надання документу про сплату судового збору та належно завіреного документу, який би підтверджував повноваження та право ОСОБА_1 на підписання даної касаційної скарги.

ОСОБА_1, як представник Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, у встановлений строк недоліки, зазначені в ухвалі, не усунув.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву (про поновлення строку на касаційне оскарження) не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Оскільки заявником у встановлений строк, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, вказані недоліки не усунуто, зокрема, не додано доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, а також не виконано вимоги частин 4, 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, то відповідно до вимог частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись частиною 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, як представника Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести перерахунок соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Штульман

Попередній документ
32637001
Наступний документ
32637003
Інформація про рішення:
№ рішення: 32637002
№ справи: 2а-2580/11
Дата рішення: 25.07.2013
Дата публікації: 29.07.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: