23 липня 2013 року Справа № 5019/1947/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого
Н. Волковицької Л. Рогач
за участю представників:
позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)
відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)
третьої особи не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролісок"
на постановувід 15.05.2013 р. Рівненського апеляційного господарського суду
у справі№ 5019/1947/12 господарського суду Рівненської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Пролісок"
до Корецької міської ради
третя особаКомунальне підприємство "Добробут" Корецької міської ради
провизнання недійсним рішення Корецької міської ради від 05.05.2011 р. № 424 та визнання недійсним державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №262685 виданий 28.12.2011 р.
У грудні 2012 року ТОВ "Пролісок" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Корецької міської ради, за участю третьої особи - КП "Добробут" Корецької міської ради про:
- визнання недійсним рішення Корецької міської ради від 05.05.2011 р. № 424 "Про передачу в постійне користування КП "Добробут" Корецької міської ради земельної ділянки для обслуговування ринку в м. Корець, вул. Київська, 78";
- визнання недійсним державного акта на право постійного користування земельною ділянкою ЯЯ № 9262685, виданого 28.12.2011 р. КП "Добробут" Корецької міської ради на земельну ділянку, розташовану у м. Корець, вул. Київська, 78.
Позовні вимоги з посиланням на норми Земельного кодексу України обґрунтовані, зокрема, порушенням під час прийняття міською радою оскаржуваного рішення, на підставі якого було видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, процедури погодження проекту землеустрою та, відповідно, порядок передання земельної ділянки в постійне користування.
У відзиві на позовну заяву Корецька міська рада просила відмовити у її задоволенні вказуючи на те, що земельна ділянка КП "Добробут" була передана за спірним рішенням міськради з дотриманням норм чинного земельного законодавства, зокрема, статті 123 Земельного кодексу України, норм Закону України "Про землеустрій" із погодженням всіх необхідних висновків та документів.
КП "Добробут" Корецької міської ради у поясненнях на позовну заяву також просила відмовити у її задоволенні з підстав, аналогічних тим, що викладені міською радою у відзиві на позов.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 26.02.2013 р. (суддя Качур А.М.) у задоволенні позову відмовлено.
Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо недоведеності та необґрунтованості позовних вимог та прийняття міською радою оскаржуваного рішення у відповідності до вимог законодавства та в межах, наданих законом, дійшовши також висновку, що рішення ради та державний акт на землю не порушує прав позивача.
За апеляційною скаргою ТОВ "Пролісок" Рівненський апеляційний господарський суд (судді: Олексюк Г.Є., Гудак А.В., Сініцина Л.М.) переглянувши рішення господарського суду Рівненської області від 26.02.2013 р. в апеляційному порядку, постановою від 15.05.2013 р. залишив його без змін з тих же підстав.
ТОВ "Пролісок" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права, зокрема, звертаючи увагу на те, що державний акт на право постійного користування земельною ділянкою ущемляє права товариства, позбавляє його можливості належно користуватися будівлею магазину, фактично виключає його з числа користувачів земельної ділянки, суперечить архітектурно - будівельним, санітарним та протипожежним вимогам.
У відзиві на касаційну скаргу Корецька міська рада просила відмовити у її задоволенні та залишити судові рішення у даній справі без змін, посилаючись на недоведеність позивачем доводів щодо невідповідності оскаржуваного рішення міської ради, на підставі якого було видано державний акт на постійне користування земельною ділянкою, порушення процедури його прийняття та порушення прав позивача, а доводи ТОВ "Пролісок" про наявність перешкод у користуванні ним магазином шляхом передання КП "Добробут" земельної ділянки спростовується, зокрема, самим окаржуваним рішенням, яким також було вирішено укласти договір про встановлення особистого сервітуту з власниками об'єкту нерухомості (будівлі) розміщеного на території ринку в м. Корець, вул. Київська, 78.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, рішенням Корецької міської ради № 424 від 05.05.2011 року "Про передачу в постійне користування КП "Добробут" Корецької міської ради земельної ділянки для обслуговування ринку в місті Корець, вул. Київська 78", затверджено проект відведення із землеустрою щодо складання державного акта на право постійного користування на земельну ділянку загальною площею 0,1518 га для обслуговування ринку в м. Корець по вул. Київська, 78 та передано вказану земельну ділянку в постійне користування комунальному підприємству за рахунок земель житлової та громадської забудови із зобов'язанням комунальне підприємство підтвердити право постійного користування на землю виготовленням державного акта.
Відповідно до пункту 3 оскаржуваного рішення міської ради від 05.05.2011 р. міська рада вирішила укласти договір особистого сервітуту із власниками об'єкту нерухомості (будівлі) розміщеного на території ринку у м. Корець, вул. Київська, 78.
На підставі вказаного рішення № 424 міської ради від 05.05.2011 р. управлінням Держкомзему у Корецькому районі, був виданий державний акт серії ЯЯ №262685, на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,1518 га, яка розташована в місті Корець, вул. Київська, 78. Цільове призначення земельної ділянки - для обслуговування ринку. Землекористувачем у державному акті вказано Комунальне підприємство "Добробут".
За приписами статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Статтями 124, 125 вказаного Кодексу встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлений статтею 123 Земельного кодексу України.
Здійснюючи судовий розгляд справи, з огляду на приписи чинного законодавства, зокрема, статті 123 Земельного кодексу України та положень Закону України "Про землеустрій", судами першої та апеляційної інстанції доводи позивача стосовно того, що оспорюване рішення міською радою було прийнято без розробленого та погодженого в порядку чинного законодавства проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування, а саме без позитивного висновку Комісії не прийняті до уваги та встановлено, що як вбачається з наявних в матеріалах справи висновку погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування КП "Добробут", а також витягу з протоколу № 7 від 04.05.2011 року засідання постійної комісії міської ради з питань земельних ресурсів та екології, на час засідання постійної комісії з питань земельних ресурсів та екології, на якому затверджувався проект відведення із землеустрою щодо передачі в постійне користування земельної ділянки для обслуговування ринку по вул. Київській,78 в м. Корець висновки про погодження проекту землеустрою всіма комісіями та службами були наявні.
При цьому, відсутність порядкового номеру висновку та дати у примірнику висновку, на що як на підставу порушення процедури посилається позивач, за наявності підписів та відтисків печаток усіх уповноважених членів комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, не впливає на дійсність такого висновку, а чинним законодавством не передбачена реєстрація такого висновку.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України та статтями 15, 16 Цивільного кодексу України визначено право на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За приписами статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Статтею 152 Земельного кодексу України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно пункту 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За приписами чинного законодавства, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду. Відсутність порушеного права встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Здійснюючи судовий розгляд справи, судом апеляційної інстанції було встановлено, що при прийнятті оспорюваного рішення від 05.05.2011 р. міською радою дотримано процедуру погодження проекту землеустрою та передання земельної ділянки в постійне користування комунальному підприємству, при цьому, з огляду на не оформлення позивачем права на користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля магазину, спірне рішення та державний акт не порушуються права позивача.
Крім того, як було встановлено судами, відповідно до пункту 3 оскаржуваного рішення міської ради від 05.05.2011 р. міська рада передаючи КП "Добробут" під розміщення ринку земельну ділянку суміжну із земельною ділянкою, на якій розміщений магазин, вирішила укласти договір особистого сервітуту із власниками об'єкту нерухомості (будівлі) розміщеного на території ринку у м. Корець, вул. Київська, 78, що спростовує доводи позивача про створення відповідачами перешкод у доступі та користуванні позивачем належним йому майном.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Враховуючи приписи законодавства та виходячи із встановлених судами обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, вважає прийняті у справі рішення та постанову такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається, а викладені у касаційній скарзі доводи заявників колегія суддів вважає непереконливими, такими, що спростовуються встановленим обставинам справи та такими, що зводяться до непогодження із судовими рішеннями у справі.
Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.05.2013 р. у справі № 5019/1947/12 та рішення господарського суду Рівненської області від 26.02.2013 р. залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя Т. Дроботова
Судді: Н. Волковицька
Л. Рогач