24 липня 2013 року Справа № 8/5025/1402/12
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого: суддів:Черкащенка М.М., Нєсвєтової Н.М., Студенця В.І. (доповідач),
за участю представників сторін позивача - Лутошкін І.О.; відповідача - Бугай Д.В.;
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізький маслоекстракційний завод"
на постанову Рівненського апеляційного господарського суду
від14.05.2013
у справі № 8/5025/1402/12
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Криворізький маслоекстракційний завод"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод"
простягнення 453 861,91 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Криворізький маслоекстракційний завод" (далі - ТОВ "Криворізький маслоекстракційний завод") звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" (далі - ТОВ "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод") про стягнення 391 821,20 грн. заборгованості за поставлений товар, 4 658 грн. пені, 58 225,91 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами на підставі укладеного між сторонами у справі договору поставки № 190912-1 від 19.09.2012.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 20.12.2012 порушено провадження у справі № 8/5025/1402/12 за позовом ТОВ "Криворізький маслоекстракційний завод" до ТОВ "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" про стягнення 391 821,20 грн. заборгованості, 4 658 грн. пені, 58 225,91 грн. процентів.
До прийняття рішення у справі ТОВ "Криворізький маслоекстракційний завод" подало заяву про зменшення розміру позовних вимог, якою зменшено розмір заявленої до стягнення заборгованості за поставлений товар з 391 821,20 грн. до 390 978 грн.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 04.03.2013 (суддя Смаровоз М.В.) позов задоволено. Суд стягнув з ТОВ "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" на користь ТОВ "Криворізький маслоекстракційний завод" 390 978 грн. заборгованості за поставлений товар, 4658 грн. пені, 58 225,91 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Грязнов В.В., судді Савченко Г.І., Мельник О.В.) апеляційну скаргу ТОВ "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" задоволено частково, рішення господарського суду Хмельницької області від 04.03.2013 скасовано в частині стягнення 58 225 грн. 91 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами і викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: "Позов задовольнити частково. Стягнути з ТОВ "Кам'янець-Подільський комбікор-мовий завод" на користь ТОВ "Криворізький маслоекстракційний завод" 390 978 грн. заборгованості по розрахунках, 4 658 грн. пені. В задоволенні решти позовних вимог відмовити."
Не погоджуючись з постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.05.2013, ТОВ "Криворізький маслоекстракційний завод" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати в частині відмови в стягненні 58 225,91 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та невідповідністю викладених у ній висновків обставинам справи, що призвело до прийняття неправильного рішення та залишити рішення господарського суду Хмельницької області від 04.03.2013 без змін.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.07.2013 касаційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 24.07.2013.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Господарськими судами встановлено, що між ТОВ "Криворізький маслоекстракційний завод" (продавець) та ТОВ "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" (покупець) 19.09.2012 укладено договір поставки № 190912-1 (далі - договір), відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених даним договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити шрот соняшниковий ( п.1.1. договору).
Згідно п. 2.1. договору кількість товару, який поставляється відповідно до договору, визначається сторонами у додатку до договору, в якому зазначені кількісні і якісні характеристики товару, які повинні укладатися сторонами на кожну партію товару та є невід'ємною частиною від дати їх підписання сторонами.
Пунктом 3.1. договору сторонами погоджено, що поставка здійснюється на умовах "СРТ" правил Інкотермс - 2010, а саме постачальник зобов'язаний замовити і оплати поставку товару до покупця згідно умов договору.
Відповідно до п. 3.2. договору строк поставки кожної окремої партії товару погоджується сторонами у специфікаціях (які додано до договору).
Згідно п. 3.4. договору відпуск товару здійснюється за видатковими накладними.
Датою поставки товару вважається дата підписання покупцем видаткової накладної або товарно-транспортної накладної постачальника на поставку товару, що проводиться після розвантаження в місці призначення. Поставка товару здійснюється залізничним або автомобільним транспортом (п. 3.6. договору).
Відповідно до п. 3.15. договору у випадку вивантаження товару на склад покупця, претензії по якості та кількості не приймаються, а товар вважається прийнятий в належній якості та кількості.
Згідно п. 4.1. договору ціна за одиницю товару, загальна вартість товару, що поставляється, строки поставки, кількість поставки, зазначається сторонами у специфікаціях до договору.
Розрахунки за поставлений згідно договору товар здійснюються шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок постачальника протягом 2 банківських днів з дати отримання рахунка на оплату партії товару, визначеної в специфікації (факсом або електронною поштою) або з дати поставки товару (п. 4.4. договору).
Згідно п. 6.1. договору за невиконання або неналежне виконання інших зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену чинним законодавством України.
Пунктом 6.4. договору сторонами визначено, що у випадку прострочення оплати або не повної оплати товару в строки, зазначені у договорі, покупець зобов'язується на вимогу постачальника сплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення платежу від вартості неоплаченого або частково неоплаченого товару за кожен день прострочення оплати, але не більше 5% від суми простроченого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 6.6. договору за невиконання грошових зобов'язань, крім визначених умовами договору, сторона, що прострочила, сплачує іншій стороні проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 0,5 % від вартості невиконаного зобов'язання за кожен день такого прострочення.
Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2012 (п. 12.2 договору).
Згідно з п. 12.6. договору сторони погодили, що факсимільні копії даного договору, специфікації та інші документи, передані на виконання умов даного договору за допомогою факсимільного апарату, мають силу оригіналу до моменту обміну сторонами оригіналами. Специфікації та інші документи, отримані у спосіб, визначений п. 12.6. договору, мають таку саму юридичну силу, як і оригінал.
При підписанні та виконанні даного договору допускається використання факсимільного відтворення підписів за допомогою засобів механічного копіювання у відповідності до ч. 3 ст. 207 ЦК України (п. 12.9 договору).
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст. 525, 526 ЦК України).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору через представника Хабовського Е.Б., який діяв на підставі довіреності №424 від 29.10.2012, згідно видаткових накладних №86 від 31.10.2012, №101 від 02.11.2012, №112 від 04.11.2012, №121 від 06.11.2012 ТОВ "Криворізький маслоекстракційний завод" передало, а ТОВ "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" прийняло товар (шрот соняшника) на загальну суму 390 978 грн.
ТОВ "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" зобов'язання з оплати поставленого товару не виконало, у зв'язку з чим, як встановлено судами, виникла заборгованість у розмірі 390 978 грн.
Звертаючись з позовом ТОВ "Криворізький маслоекстракційний завод" просило суд на підставі п. 6.4 договору за період з 02.11.2012 по 05.12.2012 стягнути пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, сума якої складає 4 658 грн.
Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У випадку прострочення оплати або не повної оплати товару в строки, зазначені у договорі, покупець зобов'язується на вимогу постачальника сплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення платежу від вартості неоплаченого або частково неоплаченого товару за кожен день прострочення оплати, але не більше 5% від суми простроченого грошового зобов'язання (п. 6.4. договору).
Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Враховуючи наведене колегія суддів погоджується з доводами судів щодо наявності правових підстав для стягнення 4 658 грн. пені.
Також, ТОВ "Криворізький маслоекстракційний завод" звертаючись з позовом просило суд стягнути з ТОВ "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" на підставі п. 6.6 договору 58 225,91 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами протягом 02.11.2012 - 05.12.2012.
Суд першої інстанції задовольняючи позов в частині стягнення 58 225,91 грн. процентів виходив з того, що ТОВ "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" не виконало належним чином свої зобов'язання, визначені умовами укладеного між сторонами у справі договору № 190912-1 від 19.09.2012.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення 58 225,91 грн. процентів, суд апеляційної інстанції зазначив, що за своєю правовою природою "проценти", передбачені п.6.6 договору такими не є, оскільки встановлюються і нараховуються не за рік, а за день, тому підпадають під визначення неустойки, а саме - пені, згідно ст. 549 ЦК України.
Разом з тим, висновки суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ "Криворізький маслоекстракційний завод" щодо стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами колегія суддів вважає необґрунтованими з таких підстав.
Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 3 ст. 692 ЦК України передбачено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Пунктом 6.6. договору встановлено, що за невиконання грошових зобов'язань, крім визначених умовами договору, сторона, що прострочила, сплачує іншій стороні проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 0,5 % від вартості невиконаного зобов'язання за кожен день такого прострочення.
Отже, оскільки проценти за користування чужими грошовими коштами є платою саме за користування ними, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання, то передбачені договором проценти не є неустойкою (штрафом, пенею), а є саме процентами за користування чужими грошовими коштами.
З огляду на викладене, постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 в частині відмови в стягненні 58 225,91 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Хмельницької області від 04.03.2013 в цій частині залишенню в силі.
Касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги, згідно ст. 111-9 ГПК України має право, зокрема: залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.
Згідно ч. 1 ст. 111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судовий збір за розгляд касаційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на ТОВ "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод".
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізький маслоекстракційний завод" задовольнити частково.
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 в частині відмови в стягненні 58 225,91 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами скасувати, а рішення господарського суду Хмельницької області від 04.03.2013 в цій частині у справі № 8/5025/1402/12 залишити в силі.
В іншій частині постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 та рішення господарського суду Хмельницької області від 04.03.2013 у справі № 8/5025/1402/12 залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" (32325, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський район, с. Гуменці, вул. Вербецьке шосе, 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізький маслоекстракційний завод" (50106, м. Дніпропетровськ, вул. Коломойцівська, 3) 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. судового збору за розгляд касаційної скарги у справі № 8/5025/1402/12.
Видачу наказу доручити господарському суду Хмельницької області.
Головуючий - суддя Черкащенко М.М.
Судді: Нєсвєтова Н.М.
Студенець В.І.