24 липня 2013 року Справа № 15/80-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коваленка В.М. - головуючого(доповідач у справі),
Короткевича О.Є.,
Хандуріна М.І.,
розглянувши касаційну скаргуліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк"- Раєвського К.Є., м. Київ
на постанову та ухвалувід 24.04.2013 р. Рівненського апеляційного господарського суду від 22.02.2013 р. господарського суду Вінницької області
у справі№ 15/80-10 господарського суду Вінницької області
за заявою боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Українська інструментальна компанія", м. Вінниця
провизнання банкрутом
ліквідаторарбітражний керуючий Василик В.В.
голова комітету кредиторів ТОВ "ТД Армоізол", м. Київ
в судовому засіданні взяв участь представник:
ліквідатора ТОВ "Укрпромбанк"- Раєвського К.Є.Тарасенко Н.В., довір.,
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 17.08.2010 року порушено провадження у справі № 15/80-10 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інструментальна компанія" (далі - Боржник, Товариство) за заявою останнього в порядку норм ч. 4 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року внесених змін, далі - Закон про банкрутство).
Постановою господарського суду Вінницької області від 18.05.2012 року Товариство визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, припинені повноваження керуючого санацією - арбітражного керуючого Василика В.В. та останнього призначено ліквідатором Боржника із зобов'язанням виконати дії та заходи у ліквідаційній процедурі, передбачені нормами Закону про банкрутство.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 22.02.2013 року (суддя -Т.І. Лабунська) відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (далі-Банк) в задоволенні скарги на дії ліквідатора Товариства Василика В.В., ухвалено прийняти до відома проміжний звіт ліквідатора від 08.02.2013 року про виконану роботу, розгляд справи відкладений, а арбітражного керуючого (ліквідатора) Василика В.В. зобов'язано надати суду всі письмові докази в підтвердження витрат арбітражного керуючого.
Не погодившись із цією ухвалою суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 22.02.2013 року, припинити повноваження ліквідатора Товариства Василика В.В. та призначити новим ліквідатором боржника Єгоренкова К.О.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.04.2013 року (головуючий суддя - Демидюк О.О., судді: Савченко Г.І., Бригинець Л.М.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Вінницької області від 22.02.2013 року - без змін.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями попередніх інстанцій, товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" в особі ліквідатора Раєвського К.Є. звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати як ухвалу господарського суду Вінницької області від 22.02.2013 року, так і постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.04.2013 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги Банку, а саме припинити повноваження ліквідатора Товариства - Василика В.В. та призначити новим ліквідатором Боржника Єгоренкова К.О.
Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема ст.ст. 3-1, 26, 30, 31 Закону про банкрутство, а також норм процесуального права.
Заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відхиляючи скаргу Банку на дії ліквідатора Боржника, місцевий суд встановив, що з моменту призначення ліквідатора ним було проведено три засідання комітету кредиторів, на яких розглядались, у тому числі і звіти ліквідатора про виконану ним роботу у справі: щодо схвалення правочинів у межах ліквідаційної процедури, оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора, - а також щодо погодження порядку продажу майна Товариства, складу та строків його придбання. При цьому суд вказав, що на цих зборах був присутній представник Банку, а скасування всіх обтяжень щодо розпорядження майном Товариства є передбаченим законом наслідком визнання останнього банкрутом. До того ж під час здійснення продажу майна Боржника пріоритетним є застосування норм Закону про банкрутство, ліквідатор не зобов'язаний надавати звіт кожному кредиторові окремо, а в справі наявні проміжні звіти ліквідатора. Апеляційним судом вказані висновки були підтримані у повному обсязі.
Заперечуючи такі висновки судів, заявник вказує на те, що ліквідатор до здійснення продажу заставного майна має узгодити порядок продажу та інші умови із Банком, як заставодержателем, а за результатами проведеної щодо ліквідатора Боржника перевірки були виявлені порушення норм законодавства, а тому дії цього арбітражного керуючого в процесі ліквідаційної процедури у даній справі є протиправними.
Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із наведеними запереченнями, оскільки вони викладені без врахування встановлених судами обставин справи, з невірним тлумаченням норм законодавства та порушенням норм ГПК України.
Так, є неналежним посилання в касаційній скарзі на отримання 04.03.2013 року листа Головного управління юстиції у Вінницькій області від 26.02.2013 року за наслідками позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим Василиком В.В. ліцензійних умов (матеріали оскарження, а.с. 44), оскільки, виходячи з дати прийняття місцевим судом оскаржуваної ухвали - 22.02.2013 року, а також вказаних дат згаданого листа та його отримання Банком, відповідні аргументи останнього з посиланням на такий лист суперечать нормам ст.ст. 101, 1117 ГПК України, оскільки виникнення нових обставин та нових доказів у справі не є підставою для скасування прийнятого за відсутністю таких доказів судового рішення, так як таким доказам в силу визначених обставин та їх відсутністю у справі на момент винесення судового рішення не могла бути надана правова оцінка цим судом.
Також є невірним твердження скаржника про пріоритетність у застосуванні норм Закону України "Про іпотеку" під час здійснення продажу переданого Банку у заставу майна Боржника, оскільки у разі застосування до такого боржника процедур банкрутства, що передбачені нормами Закону про банкрутство, формування ліквідаційної маси, погодження порядку продажу майна Боржника, здійснення його продажу здійснюються із застосовуються саме норм Закону про банкрутство, які під час проведення відповідних процедур є спеціальними, а тому і підлягають пріоритетному застосуванню.
До того ж, як встановили суди, Банк брав участь у проведених після визнання останнього банкрутом засіданнях комітету кредиторів, коли розглядались та вирішувались відповідні питання, у тому числі стосовно реалізації майна Боржника, а представник Банку на таких засіданнях проти вирішення цих питань не заперечував.
Крім викладеного слід зазначити, що інші доводи судів, у тому числі щодо надання ліквідатором у справі проміжних звітів щодо ходу ліквідаційної процедури Товариства та щодо здійснення погодження продажу майна Боржника у відповідності до норм законодавства - ст.ст. 26, 29, 30 Закону про банкрутство, скаржником не спростовані.
У зв'язку із викладеним колегія суддів погоджується із правомірним та обґрунтованим висновком судів в оскаржуваних рішенням про відмову в задоволенні скарги Банку на дії ліквідатора Товариства -арбітражного керуючого Василика В.В.
За таких обставин справи, касаційні вимоги ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк"- Раєвського К.Є. не знайшли свого підтвердження, не є обґрунтованими та не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають, а тому оскаржувані ухвала місцевого суду та постанова апеляційного суду підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.
З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 31, 26, 29, 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року внесених змін) та ст.ст. 101, 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
1. Касаційну скаргу ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк"- Раєвського К.Є. залишити без задоволення.
2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.04.2013 р. та ухвалу господарського суду Вінницької області від 22.02.2013 р. у справі № 15/80-10 залишити без змін.
Головуючий В.М. Коваленко
Судді О.Є. Короткевич
М.І. Хандурін
Постанова виготовлена та підписана 25.07.2013 року.