25 липня 2013 року Справа № 5017/2763/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - суддіДерепи В.І.,
суддів :Бондар С.В., Грека Б.М., - (доповідача у справі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 21.05.13
у справі№5017/2763/2012
господарського судуОдеської області
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
доКомунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси"
простягнення суми
за участю представників від:
позивачаЄршова С.В. (дов. від 22.03.13)
відповідачаЧуприна Л.С. (дов. від 29.12.12)
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.04.13 (колегія суддів у складі: головуючий-суддя Невінгловська Ю.М., судді: Мостепаненко Ю.І., Никифорчук М.І.), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.05.13 (колегія суддів у складі: головуючий-суддя Мирошниченко М.А., судді: Головей В.М., Шевченко В.В.), частково задоволено заяву відповідача про розстрочення виконання судового рішення. Розстрочене виконання рішення господарського суду Одеської області 13.03.13 у справі №5017/2763/2012 у частині стягнення грошових сум на два роки наступним чином: з квітня 2013 року по жовтень 2013 року включно по 1000000 грн. щомісячно, а з листопада 2013 року по березень 2014 року включно по 5 165 047,07 грн.
Не погоджуючись із судовими актами щодо розстрочки, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, відмовити боржнику у наданні розстрочки, посилаючись на те, що суди зважаючи на тяжкий фінансовий стан відповідача, не надали при цьому жодної оцінки фінансовому стану позивача; дебіторська заборгованість населення перед відповідачем за отримані послуги не спростовує вини останнього за неможливість виконати свої договірні зобов'язання перед позивачем в розумінні діючого законодавства, а отже не може бути підставою для надання такої тривалої розстрочки.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Одеської області від 13.03.13 (колегія суддів у складі: головуючий-суддя Невінгловська Ю.М., судді: Мостепаненко Ю.І., Никифорчук М.І.) провадження у справі №5017/2763/2012 у частині заявлених вимог про стягнення основного боргу в розмірі 55 634 272,48 грн. припинено. В решті позов задоволено частково. Стягнуто 66 567 942,95 грн. - основного боргу; 9344566,89 грн. - пені; 16289661,17 грн. - штрафу; 772 345,78 грн. втрат від інфляції; 1831283,40 грн. - 3% річних та 64380,00 грн. витрат по сплаті судового збору. Зазначене судове рішення набуло законної сили і на його виконання видано наказ.
25.03.13 боржник (відповідач) звернувся до господарського суду Одеської області з заявою про розстрочення на три роки виконання вищезазначеного судового рішення, додавши до заяви графік розстрочки. В обґрунтування своєї вимоги боржник послався на тяжке фінансове становище, яке виникло не з його вини, а також на те, що виконання цього рішення без розстрочки може привести до його банкрутства, що в свою чергу, приведе припинення теплопостачання міста Одеса.
Суди, частково погоджуючись із доводами відповідача, розстрочили виконання рішення на 2 роки. Приймаючи оскаржувані судові акти, суди виходили з того, що тарифи на теплопостачання для населення є збитковими для теплопостачальних підприємств, в т.ч. і для відповідача, а держава несвоєчасно й не в повному обсягу відшкодовує їм збитки від різниці між заниженими тарифами на теплопостачання та ціною на газ, який використовується на це теплопостачання і який поставляється позивачем. Тяжкий фінансовий стан відповідача утворився не з його вини, а в силу об'єктивних незалежних від нього причин і ці причини є виключними обставинами.
Судами також взято до уваги, що під час розгляду спору про стягнення заборгованості по суті відповідач погасив її частково, сплативши 55 634 272,48 грн. що свідчить про його намагання виконувати, у незалежності від вищевказаних обставин, свої зобов'язання перед позивачем. За таких обставин, відсутність грошових коштів у відповідача дійсно ускладнює і роблять неможливим виконання рішення, а одночасне, тобто без розстрочення, стягнення з відповідача присуджених до стягнення грошових коштів може привести до припинення його господарської діяльності, що в свою чергу потягне за собою зрив теплопостачання в цілому регіоні - м. Одеса та може викликати соціальну напругу. Враховуючи інтереси й кредитора, місцевим судом заява боржника щодо строку розстрочки задоволена лише частково, зменшено термін остаточного погашення на третину.
Суд апеляційної інстанції вказав на належне виконання боржником ухвали господарського суду Одеської області від 08.04.13, що підтверджується платіжними дорученнями наявними у матеріалах справи, а це в сою чергу свідчить про зацікавленість боржника у прискореному врегулюванні зазначеного конфлікту інтересів сторін.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій вірними зважаючи на таке.
Частиною 1 ст.121 ГПК України передбачена можливість суду, який видав виконавчий документ, за своєю ініціативою або за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, у 10-денний строк розглянути у судовому засіданні питання з викликом сторін, прокурора чи його заступника, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, щодо відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, зміни способу та порядку їх виконання.
Із змісту вказаної статті вбачається, що заява повинна містити: викладення обставин та обґрунтування причин, що унеможливлюють чи утруднюють виконання рішення; зазначення того, що просить заявник - розстрочити чи відстрочити виконання рішення, яким чином змінити спосіб і порядок виконання рішення; вказівку, в разі необхідності, про надіслання ухвали про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання установі банку або державному виконавцю. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.
Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Задовольняючи заяву відповідача про розстрочення виконання рішення на підставі приписів ст.121 ГПК України, місцевий суд, з чим погодився апеляційний суд, виходив з наведених у ній обставин та взяв до уваги негативні наслідки виконання такого рішення для відповідача; водночас суд врахував майнові інтереси позивача, зменшивши зазначений у заяві відповідача строк розстрочення на один рік.
Відтак, перевіривши у відповідності до ч.2 ст.1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в ухвалі та постанові, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновків про те, що суди дійшли законного та обґрунтованого висновку про часткове задоволення заяви щодо розстрочення виконання рішення господарського суду Одеської області від 13.03.13.
Отже, доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з оскаржуваною постановою суду апеляційної інстанції та ніяким чином не спростовують викладених в ній висновків суду, а тому її слід залишити без змін, оскільки вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.05.13 у справі №5017/2763/2012 залишити без змін.
Головуючий - суддя В. І. Дерепа
Судді С. В. Бондар
Б. М. Грек