25 липня 2013 року Справа № 5009/4557/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддіШевчук С.Р.
суддівВладимиренко С.В., Акулової Н.В.
перевіривши касаційну скаргуОСОБА_4
на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 20.03.2013
у справі№ 5009/4557/12 господарського суду Запорізької області
за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_5
доМихайлівської районної державної адміністрації Запорізької області
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача1. Михайлівська районна рада Запорізької області, 2. ОСОБА_6, 3. ОСОБА_4, 4. ОСОБА_7, 5.Фермерське господарство "Таврійський агрос"
провизнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 25.05.2012; визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 30.05.2001; зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки
ОСОБА_4 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою б/н від 09.04.2013 на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2013 у справі № 5009/4557/12.
Проте, подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Частиною 1 статті 4 Закон України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.07.2011р. встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.8 ч.1 ст. 40 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" визначено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі на 1 січня - 1147,00 грн.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру, становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги, становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог є визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 25.05.2012; визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 30.05.2001 та зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки.
Таким чином, судовий збір, для подання даної касаційної скарги сплачується за ставкою, встановленою для кожної вимоги немайнового характеру, тобто вимоги про визнання договору недійсним, вимоги про визнання договору поновленим та вимоги про зобов'язання вчинити дії.
Разом з тим, до касаційної скарги скаржника додана квитанція № 9373.10.1 від 09.04.2013 про сплату судового збору в розмірі 751,10 грн, що не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому розмірі, так як сплачена сума не відповідає вищезазначеним вимогам.
Таким чином, скаржником судовий збір не сплачено у встановленому розмірі і тому касаційна скарга підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Окрім того, скаржником до касаційної скарги додано опис вкладення у цінний лист на ім'я ФОП ОСОБА_5, що не може вважатися належним доказом відправлення копії касаційної скарги позивачу, оскільки на вказаному описі вкладення у цінний лист відсутній відбиток календарного штампу місця приймання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу з доданими до неї документами повернути скаржнику.
Головуючий суддя С.Р. Шевчук
С у д д я С.В. Владимиренко
С у д д я Н.В. Акулова