ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/11312/13 22.07.13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА РУБІЖ»
До Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Інтербанк»
про стягнення 16 234,56 грн.
Суддя Картавцева Ю.В.
Представники:
від позивача Копейка ГІ. - представник (дов. № 10/06 від 10.06.13)
від відповідача не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА РУБІЖ» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Інтербанк» про стягнення заборгованості за договором підряду № 2734 від 20.08.2012 р. (Далі - Договір) в розмірі 16 234, 56 грн. (14 846, 70 грн. - основний борг, 253, 82 грн. - 3% річних, 29, 69 грн. - збитки від інфляції та 1 104, 35 грн. - пені).
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем не виконано зобов'язання по сплаті вартості фактично виконаних робіт по Договору, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 14 846, 70 грн.
Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 253, 82 грн., збитки від інфляції у розмірі 29, 69 грн. - відповідно до ст. 625 ЦК України та пеню у розмірі 1 104, 35 грн. - відповідно до п. 6.3. Договору.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.06.2013 р. порушено провадження у справі №910/11312/13 та призначено справу до розгляду на 08.07.2013 р.
В судове засідання 08.07.2013 р. представник відповідача не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 08.07.2013 р. представника відповідача, суд, відповідно до ст. 77 ГПК відклав розгляд справи на 22.07.2013 р., про що виніс відповідну ухвалу.
У судове засідання 22.07.2013 р. представник відповідача повторно не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 910/11312/13 від 14.06.2013 р. та від 08.07.2013 р. були направлені відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (03056, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 27), яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Відповідно до повідомлень про вручення поштових відправлень ухвали суду від 14.06.2013 р. та від 08.07.2013 р. були вручені відповідачу.
За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.
Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 08.07.2013 р. та 22.07.2013 р. від останнього до суду не надходило.
Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.
За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 22.07.2013 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.
Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 22.07.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -
20.08.2012 р Між ТОВ «Фірма Рубіж» (позивач, підрядник) та ПАТ Комерційний банк «Інтербанк» (відповідач, замовник), укладений Договір № 2734 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору, підрядник зобов'язується своїми силами і засобами, за завданням та за рахунок замовника виконати роботи відповідно до договору (розробку проектної документації (стадія РП) автоматичної системи газового пожежогасіння, комплектація матеріалами, монтаж та пусконалагоджування автоматичної системи газового пожежогасіння), а замовник зобов'язується прийняти виконані підрядником роботи та їх результат та оплатити їх вартість.
Згідно з п.п. 3.1. та 3.2. Договору, вартість робіт згідно з Договором визначена кошторисом № 1 (Додаток 1 до Договору), включає всі затрати підрядника та складає 60 846, 70 грн., а замовник після підписання договору протягом 5 банківських днів перераховує підряднику аванс на розробку проектної документації та придбання матеріалів у розмірі 46 000, 00 грн.
П. 3.3. Договору передбачає, що оплату за виконані роботи замовник здійснює згідно з Актом виконаних проектних робіт та/або Актом приймання виконаних монтажних робіт без урахування вартості матеріалів.
Згідно з п. 3.6. Договору, оплата робіт за Договором здійснюється замовником в безготівковій формі шляхом перерахування на відповідний поточний рахунок підрядника протягом 5 робочих днів після підписання сторонами акту виконаних робіт.
П.п. 5.2. та 5.3. Договору передбачають, що здача виконаних робіт замовнику може здійснюватись підрядником окремими етапами, на підставі Акту виконання проектних робіт т/або Актів приймання-передачі виконаних монтажних робіт, які засвідчують завершення та здачу підрядником відповідного етапу виконаних робіт, а замовник, в свою чергу, протягом 3 банківських днів від дня одержання акту виконаних проектних робіт та/або Акту виконаних монтажних робіт зобов'язаний оформити його належним чином (підпис та печатка) та передати один примірник підряднику або надати йому мотивовану відмову від його підписання.
На виконання умов Договору відповідачем було сплачено позивачу аванс у розмірі 46 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 23.08.2012 р.
Крім цього, позивачем було виконано, а відповідачем прийнято проектні, монтажні та пусконалагоджувальні роботи, а також роботи з комплектації матеріалами, відповідно до умов Договору, загальною вартістю 60 846, 70 грн., що підтверджується Актом виконаних робіт від 31.10.2012 р., що підписаний сторонами та скріплений їх печатками, відповідно.
В порушення умов договору, відповідач у передбачений договором термін не здійснив розрахунків за виконані та прийняті згідно з Актом виконаних робіт № 1 від 31.10.2012 р. роботи.
Станом на день розгляду справи, враховуючи часткову сплату коштів за Договором відповідачем у розмірі 46 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 23.08.2012 р., сума заборгованості за Договором становить 14 846, 70 грн., які і просить стягнути позивач.
Крім суми основного боргу позивач ставить вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 253, 82 грн., збитків від інфляції у розмірі 29, 69 грн. - відповідно до ст. 625 ЦК України та пені у розмірі 1 104, 35 грн. - відповідно до п. 6.3. Договору.
Відповідач в судові засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав.
Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на наступне.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).
Оскільки відповідачем було підписано Акт виконаних робіт № 1 від 31.10.2012 р., це є підставою для здійснення оплати робіт, порядок якої передбачений Договором (п. 3.6.).
Відповідачем жодного доказу на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надано.
Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено. Враховуючи часткову сплату відповідачем коштів у розмірі 46 000, 00 грн. за Договором, станом на час розгляду справи основний борг відповідача становить 14 846, 70 грн.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з пунктом 6.3. Договору, у разі порушення строків оплати за Договором, замовник зобов'язується сплатити на письмову вимогу підряднику пеню в розмірі 0,5 % від розміру не перерахованої суми, за кожен день прострочення.
Як встановлено судом, момент виникнення прострочення оплати виконаних робіт, обчислюється з 08.11.2012 р., оскільки Акт приймання виконаних робіт датований 31.10.2012 р.
Згідно розрахунку позивача сума пені обчислюється з моменту виникнення прострочення оплати виконаних робіт, а саме з 08.11.2012 р. по 07.05.2013 р. та складає 1 104, 35 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 1 104, 35 грн. підлягають задоволенню.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та збитків від інфляції, суд зазначає наступне.
У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 253, 82 грн., сума збитків від інфляції становить 29, 69 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Згідно розрахунку позивача сума 3% річних та інфляційних збитків обчислюється з моменту виникнення прострочення оплати виконаних робіт, а саме з 08.11.2012 р. по 03.06.2013 р. Контррозрахунку суми 3% річних та інфляційних збитків відповідачем суду не надано. Розрахунок 3% річних та інфляційних збитків відповідає матеріалам справи та чинному законодавству.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 253, 82 грн. та інфляційних збитків в розмірі 29, 69 грн. підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 14 846, 70 грн., пені в розмірі 1 104, 35 грн., 3% річних в розмірі 253, 82 грн. та інфляційних збитків в розмірі 29, 69 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати позивача про сплату судового збору відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Інтербанк» (03056, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана 27, ідентифікаційний код 14358604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Рубіж» (04060, м. Київ, вул. Максима Берлинського, 27, ідентифікаційний код 24744432) 14 846 (чотирнадцять тисяч вісімсот сорок шість) грн. 70 коп. основного боргу, пеню в розмірі 1 104 (одна тисяча сто чотири) грн. 35 коп., 3% річних в розмірі 253 (двісті п'ятдесят три) грн. 82 коп., інфляційних збитків у розмірі 29 (двадцять дев'ять) грн. 69 коп. та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення
складено 26.07.2013 р.
Суддя Ю.В. Картавцева