Справа № 404/4270/13-ц
Номер провадження 2/404/1921/13
22 липня 2013 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.
при секретарі Палій М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1, до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю “Агентство нерухомості ІНКОПМАРК”, про визнання дійсним договору купівлі-продажу,- В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась до Кіровського районного суду м. Кіровограда з позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири під номером 113, в будинку № 4, по вулиці Мира у м. Кіровограді, укладений 17 березня 1998 року та зареєстрований за №548 на Універсальній товарній біржі «Інкопмарк-Контракт», між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та визнання права власності на вказану квартиру.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровоград від 20.06.2013 року залучено до участі у справі у якості третьої осіби, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача, товариство з обмеженою відповідальністю “Агентство нерухомості ІНКОПМАРК” (а.с. 18).
За заявою позивача позовну заяву в частині визнання права власності на квартиру № 113 в будинку № 4, що знаходиться по вулиці Мира в місті Кіровограді, залишено без розгляду (ухвала Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22.07.2013 року, а.с. 28).
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що квартира нею придбана шляхом укладання вищевказаного договору купівлі-продажу. За неї сплачено 2397,00 грн. В даний час виникла необхідність подарувати квартир сину. Оскільки договір не посвідчений нотаріально, а лише є зареєстрованим на біржі позивач не може в повному обсязі здійснювати свої права власника квартири, зокрема права на її дарування. Вважає, що укладений договір є дійсним, оскільки сторони в правочині виявили бажання на його вчинення, уклали про це договір, а також послалась на обставини, які викладені у позовній заяві.
Відповідач до суду не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте поштова кореспонденція, що направлялась на адресу відповідача, яка зазначена позивачем та є адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, повернулася до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 15, 25). Відповідно до статті 74 Цивільного процесуального кодексу України, судові повістки надсилаються фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місяця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Заяв, клопотань суду не подано. (а.с. 24).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив наступне.
17 березня 1998 року позивач, ОСОБА_1 придбала у відповідача, ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 за договором купівлі - продажу квартири від 17.03.1998 року, (далі - Договір купівлі - продажу від 17.03.1998 року) (а.с. 8).
За пунктом 5 Договору купівлі - продажу від 17.03.1998 року продаж квартири вчинено за 2397,00 грн., які покупець передала продавцю повністю до підписання цього договору.
Відповідно до пункту 7 Договору купівлі - продажу від 17.03.1998 року покупець набуває право власності на квартиру з моменту укладення договору та реєстрації його на біржі.
Вищезазначений договір купівлі - продажу зареєстрований Універсальною товарною біржею «Інкопмарк-Контракт», реєстраційний номер 548.
Як було з'ясовано в судовому засіданні, позивач бажає подарувати квартиру сину, проте їй стало відомо, що договір купівлі-продажу квартири, відповідно до статті 227 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963 року) повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин, а вказаний вище договір, зареєстрований на біржі нерухомості і не є правовстановлюючим документом.
Згідно зі статтею 15 Закону України «Про товарну біржу» угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.
Таким чином, через недотримання обов'язкової нотаріальної форми посвідчення договору позивач позбавлена можливості здійснювати свої права власника вказаної квартири.
Умови Договору купівлі - продажу від 17.03.1998 року позивачем виконані повністю, а саме: сплачено, обумовлену в договорі суму, що підтверджується пунктом 5 договору та прийнято майно у фактичне володіння та користування.
Виходячи з положень до частини 2 статті 47 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963 року), якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Згідно частини 3 статті 334 Цивільного кодексу України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню виникає у набувача майна з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Зважаючи на те, що позивач та відповідач домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і те що відбулося повне виконання договору, суд приходить до висновку, що зважаючи на недотримання встановленої законом нотаріальної форми посвідчення Договору купівлі - продажу від 17.03.1998 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконали його умови, договір фактично відбувся, внаслідок чого наступили правові наслідки.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на досягнення сторонами згоди із всіх істотних умов, позовні вимоги щодо визнання Договору купівлі - продажу від 17.03.1998 року дійсним заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.
Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України в редакції 1963 року. За згодою позивача судові витрати не розподіляються та залишаються по фактично понесеним стороною позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 47, 227 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963 року.) ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88, 213-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, - В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити повністю.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири № 113 (сто тринадцять), в будинку № 4 (чотири), що знаходиться по вулиці Мира в місті Кіровограді, укладений між ОСОБА_1 з однієї сторони та ОСОБА_2 з іншої сторони, зареєстрований на Універсальній товарній біржі Інкопмарк-Контракт" 17 березня 1998 року, реєстраціний номер 548.
Судові витрати залишити по фактично понесеним позивачем.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Кіровського Л. Д. Кулінка
районного суду
м.Кіровограда