Центрально-Міський районний суд м.Макіївки
буд.111 м. м. Макіївка Донецька область Україна 86108
Справа № 270/4027/13-ц
Провадження № 2/270/1596/2013
22 липня 2013 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі
головуючого судді Єрьоміна Д.О.
при секретарі Хроменкові С.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств», третя особа - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України про відшкодування моральної шкоди, суд -
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ДП «Донвуглереструктуризація», третя особа - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України про відшкодування моральної шкоди, в обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що з ДП «Донвуглереструктуризація», він перебував у трудових відносинах з 13.01.1997 року по 18.02.1998 року. За час виконання професійних обов'язків він працював на різних посадах, пов'язаних з виконанням робіт у шахті. Спільною комісією у складі представників СЕС м. Макіївки, лікаря ОГТ м. Макіївки, членів профкому, керівництва підприємства - йому було встановлено професійне захворювання, що підтверджується складанням «Акту розслідування хронічного професійного захворювання» по формі П. 4 від 27.01.1998 року. Згідно з медичними документами йому у результаті професійного захворювання встановлено діагноз «Хронічний обструктивний бронхіт пилової етимології». Таким чином, у результаті роботи в умовах шкідливої праці на підприємстві відповідача йому було встановлено отримання «Професійного захворювання». За результатами висновку щодо наявності професійного захворювання та за результатами первинного обстеження МСЕК відповідно до довідки № 037335 від 05.03.1998 року йому встановлено 40 % стійкої втрати працездатності по професійному захворюванню та призначено додаткову допомогу у вигляді «Санітарно-курортного лікування». У результаті цього він отримує психологічні страждання, які негативно впливають на образ його життя, а саме: з моменту нещасного випадку і до теперішнього часу він живе з відчуттям сильного душевного хвилювання, досі має проблеми зі сном, постійно роздратований, відчуває загальну слабкість, загальний біль отриманої травми підсилюється при психоемоційному навантаженні, зміні погодних умов, які негативно впливають на отриману травму - у нього з'являється ниюча біль у місці травмування. Таким чином, вже на протязі майже 14 років він вимушений переносити та терпіти наслідки отриманої травми, які виражаються у сильних больових відчуттях. Тривале лікування порушило його професійні плани, оскільки він отримав не зворотні наслідки у своєму здоров'ї безстроково, втратив можливість отримати підвищення на роботі, так як частина робочих професій для нього була закрита, у зв'язку з невідповідністю фізичного стану здоров'я вимогам, що пред'являються до працівників. Все це позначилося не тільки на його здоров'ї, а також і на його психіці. Він знаходиться в пригніченому стані через те, що можливості повного відновлення здоров'я вже не має, теперішній стан його здоров'я залишиться назавжди. Усі ці фактори викликають негативні емоції й переживання. Порушено його нормальні життєві зв'язки, йому доводиться докладати додаткових зусиль для організації свого життя. У результаті того, що він вимушений звернутися з позовом до суду, він вивчав законодавство, яким повинен керуватися відповідач, для складання цього позову йому необхідно було отримати консультацію у юриста, витратити значну кількість коштів на сплату отриманих юридичних послуг. Ці гроші були взяті ним з сімейного бюджету та витрачені не на свою родину, а на судове поновлення його прав. Вказані витрати також завдали йому психологічної травми. Вважає, що серед інших доводів про обґрунтування суми моральної шкоди, яку він просить сплатити йому за спричинення морального болю від нещасного випадку на виробництві, він може посилатися на конкретні рішення судів, так як це є свідченням рівності його гідності до гідності осіб щодо яких вже виносилися рішення судів. Зокрема, ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яку він отримав на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень винесено рішення за аналогічним позовом громадянина України. На підставі викладеного, просив суд стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду, спричинену професійним захворюванням у розмірі 50 000 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 301, 21 грн., а також допустити негайне виконання судового рішення у межах суми стягнення.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився за невідомим суду причинами, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, однак у тексті позовної заяви було зазначено прохання розглядати справу у його відсутність.
Представник позивача - ОСОБА_2 у судовому засіданні заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача - ДП «Донвуглереструктурізація», що діє на підставі довіреності - ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог позивача і просила в їх задоволенні відмовити та суду пояснила, що ДП «Донвуглереструктуризація» не є правонаступником прав та обов'язків збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств, що ліквідуються, а є підприємством яке виконує виключно фізичну ліквідацію об'єктів шахт.
Представник третьої особи Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи Міністерство енергетики та вугільної промисловості України було повідомлено своєчасно та належним чином.
Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважає що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 і п. 11 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 р. N 472, які діяли на час виникнення правовідносин щодо отримання травми, власник підприємства, установи і організації (надалі - підприємство) або уповноважений ним орган (надалі - власник) несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків (надалі - ушкодження здоров'я), а також за моральну шкоду, заподіяну потерпілому власником фізичного чи психічного впливу небезпечних або шкідливих умов праці. Моральна шкода відшкодовується за заявою потерпілого про характер моральної втрати чи висновком медичних органів у вигляді одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі, розмір якої визначається в кожному конкретному випадку на підставі: домовленості сторін (власника, профспілкового органу і потерпілого або уповноваженої ним особи); рішення комісії по трудових спорах; рішення суду. Розмір відшкодування моральної шкоди не може перевищувати 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від інших будь-яких виплат.
Так, з копії трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що останній працював на підприємствах вугільної промисловості, а в період з 13.01.1997 року по 18.02.1988 року працював на підприємстві - Дирекція з ліквідації шахти «Макіївська Центральна» компанії Укрвуглеруструктуризації на посаді машиніста підземного і був звільнений за станом здоров'я на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України /а.с. 11-15/. Відповідно до наказу Міністра вугільної промисловості від 09.10.1996 року шахта Центральна ПО «Макіїввугілля» увійшла до складу «Укрвуглереструктуризація» /а.с. 60/.
Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання від 27.01.1998 року причиною професійного захворювання ОСОБА_1 є тривалий вплив на організм шкідливих виробничих факторів, та встановлено діагноз - хронічний обструктивний бронхіт пилової етології /а.с. 16-17/.
З копії виписки з акту огляду МСЕК серії 2-18 АЕ № 037335 від 05.03.1998 року ОСОБА_1 вперше встановлено 40% втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання /а.с. 73/.
Відповідно до наказу Міністра вугільної промисловості України № 11 від 12.01.1996 року було утворено УДКР «Укрвуглереструктуризація»./а.с. 51-52/.
Відповідно до наказу Міністра вугільної промисловості України № 511 від 09.10.1996 року шахту «Центральна» ПО «Макіїввугілля» було передано на баланс компанії «Укрвуглереструктуризація» /а.с 60/.
Відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України № 284 від 03.06.2004 року ДП «Обласна дирекція «Донвуглереструктуризація» є правонаступником прав та обов'язків УДКР «Укрвуглереструктуризація» в межах розподільчо-передавальних балансів /а.с. 178/.
З розподільчо-передавальних балансів між ДК «Укрвуглереструктуризація» та ДП «Донвуглереструктуризація» вбачається, що зобов'язань щодо відшкодування колишнім працівникам ДК «Укрвуглереструктуризація» немайнової шкоди пов'язаної з отриманням ними професійних захворювань не передавалось /а.с. 182-185/.
Відповідно до п. 3.9 Статуту ДП «Донвуглереструктуризація» не є правонаступником прав і обов'язків збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств, що ліквідуються /а.с. 54/.
Згідно постанови КМ України від 27 серпня 1997 року № 939 «Про затвердження Порядку ліквідації збиткових та вуглепереробних підприємств Міністерства вугільної промисловості України» шахти ліквідуються без правонаступника з призначенням ліквідаційної комісії. Цією постановою затверджений особливим перелік шахт та порядок ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств, відповідно до п. 5 якого, рішення про ліквідацію підприємства приймається Кабінетом Міністрів України за поданням Мінвуглепрому в установленому порядку. У п. 6 Порядку зазначено, що Мінвуглепром створює ліквідаційну комісію та визначає підприємство, яке виконуватиме роботи з фізичної ліквідації підприємства. Як визначено п.п.9,10 Порядку, фізична ліквідація підприємства передбачає демонтаж обладнання, ліній електропередач і зв'язку, засипання стволів тощо. Отже, згідно за значеної постанови ДП «Донвуглереструктуризація» призначено, як підприємство, яке виконує виключно фізичну ліквідацію об'єктів шахт.
Таким чином, оскільки ДП «Донвуглереструктуризація» не є правонаступником підприємств, які ліквідуються і не приймала на себе обов'язків, згідно розподільчо-передавальних балансів щодо відшкодування колишнім працівникам ДК «Укрвуглереструктуризація» немайнової шкоди пов'язаної з отриманням ними професійних захворювань, то суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача ДП «Донвуглереструктуризація» на користь позивача моральної шкоди у розмірі 50 000 грн.
Керуючись, Правилами відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 р. N 472ст.ст. 3-7, 10-13, 15, 60, 61, 88, 209-213, 215, 218 ЦПК України, суд -
У задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств», третя особа - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України про відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення, а у разі відсутності особи, яка має право на його апеляційне оскарження, протягом 10-ти днів, з дня отримання його копії.
Повний текст рішення надруковано судею у 1-ому примірнику
Суддя: