Справа № 432/2793/13-а
Провадження №2-а/432/128/2013
10 липня 2013 року Стахановський міський суд Луганської області у складі головуючого судді Юрченко І.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханов Луганської області про визнання розпорядження суб'єкта владних повноважень протиправним та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Стахановського міського суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханов Луганської області (далі - відповідача), в якому просить :
1) визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача 809273 від 14.03.2013р. щодо призначення йому з 18.12.2012р. пенсії за віком, в частині обчислення розміру його пенсії :
- без зарахування до його страхового стажу за Списком № 1, який враховується для обчислення розміру пенсії, періоду військової служби з 11.11.1982р. по 01.11.1984р.;
- без зарахування до стажу періоду роботи з 05.10.1993р. по 14.10.1994р.;
- без зарахування до стажу за Списком № 1 періоду роботи з 05.10.1993р. по 14.10.1994р. та з 23.12.1995р. по 01.08.1996р.
2) зобов'язати відповідача здійснити йому за період з 18.12.2012р. перерахунок та виплату пенсії за віком :
- із зарахуванням до його страхового стажу за Списком № 1, який враховується для обчислення розміру пенсії, періоду військової служби з 11.11.1982р. по 01.11.1984р.;
- із зарахуванням до його стажу на підземних роботах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, періоду роботи гірничим робітником очисного вибою з 05.10.1993р. по 14.10.1994р. та з 23.12.1995р. по 01.08.1996р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протоколом відповідача 17469 від 04.02.2013р. йому призначено пенсію за віком на пільгових умовах за період з 18.12.2012р., яким відповідач неправомірно не зараховує військову службу до стажу роботи за Списком № 1 при підрахунку ОСОБА_1 для розміру пенсії, не зараховує взагалі період роботи з 05.10.1993р. по 14.10.1994р. та не зараховує за Списком № 1 період його роботи з 05.10.1993р. по 14.10.1994р. та з 23.12.1995р. по 01.08.1996р.
Внаслідок цього, на думку позивача, відповідач сплачує йому пенсію в меншому розмірі, ніж це встановлено чинним законодавством, тому що :
1) УПФУ безпідставно, на думку позивача, не зарахувало період його військової служби з 11.11.1982р. по 01.11.1984р. до страхового стажу за Списком № 1, який враховується при обчисленні розміру пенсії (зокрема, при розрахунку коефіцієнту страхового стажу та визначення кількості років понаднормативного стажу для сплати підвищення до пенсії). При цьому зазначений період проходження військової служби був зарахований відповідачем у пільговий стаж за Списком № 1, який дає право на призначення пільгової пенсії. Працівники відповідача пояснили йому, що період проходження військової служби зараховуються до пільгового стажу за Списком № 1 лише при визначенні права на пенсію на пільгових умовах, однак для обчислення коефіцієнту страхового стажу при розрахунку пенсій ці періоди не враховуються. Він (позивач) вважає, що має право на зарахування періоду проходження військової служби до періоду роботи за Списком № 1, тому що згідно частини 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - «Закону про пенсійне страхування») періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004 р., зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. Під час проходження ним (позивачем) військової служби (1982-1984р.р.) діяло «Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій», затверджене ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 03.08.1972р. № 590, пунктом 109 якого було прямо передбачено, що період військової служби прирівнюється до пільгового стажу (роботи) не тільки при призначенні пільгових пенсій, але й при визначенні їх пільгових розмірів (розмір коефіцієнту стажу прямо впливає на розмір пенсії). Крім того, навіть норми нині діючого законодавства, на яке посилається відповідач, не містять положень щодо врахування вказаного періоду військової служби до пільгового стажу лише при визначенні права на пільгову пенсію.
2) Незарахування відповідачем до загального стажу роботи позивача періоду з 05.10.1993р. по 14.10.1994р., на думку позивача, є неправомірним, тому що ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. В трудовій книжці позивача за період з 05.10.1993р. по 14.10.1994р. зазначено, що він працював з повним робочим днем під землею, тому на думку позивача, у відповідача не було жодних підстав вимагати будь-які додаткові документи на підтвердження цього стажу та не зараховувати цей період в його стаж.
3) Відповідач як роботу за Списком № 1 з повним робочим днем під землею не зарахував також період його роботи з 05.10.1993р. по 14.10.1994р. та з 23.12.1995р. по 01.08.1996р. у зв'язку з відсутністю відомостей про атестацію робочих місць. Вважає, що відповідач не мав права не зараховувати до його пільгового стажу за Списком № 1 період роботи робітником очисного вибою в артілі старателів «Юг» (Чукотка) з 23.12.1995 р. по 01.08.1996 р. та роботу позивача робітником очисного вибою в артілі старателів «Полюс» (Магаданська область) з 05.10.1993 р. по 14.10.1994 р., тому що в даному випадку атестація робочих місць за умовами праці в цій установі не проводилася з вини адміністрації цієї установи. Відповідно до «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці», затвердженого постановою КМУ від 01.08.1992 р. № 442, відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівників підприємств, установ та організацій. Вважає, що не можна право на зарахування роботи до пільгового стажу ставити в залежність від проведення чи не проведення атестації робочих місць з вини керівника підприємства.
Від відповідача до суду надійшли письмові заперечення проти позову, в яких він зазначає, що не погоджується з позовом і просить відмовити у його задоволенні в повному обсязі з таких причин :
- період військової служби повинен зараховуватися до стажу за Списком № 1 тільки при визначенні права на пенсію на пільгових умовах, але для обчислення ОСОБА_1 для розміру пенсії стосовно пенсій, призначених з 01.01.2007 р. цей період не може враховуватися, тому що у зв'язку з набуттям чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби», яким передбачено залік періоду строкової військової служби до пільгового стажу тільки при визначенні права на пенсію на пільгових умовах, але не для обчислення ОСОБА_1 для розміру пенсії ;
- стаж роботи позивача з 05.10.1993р. по 14.10.1994р. не можна зарахувати до загального стажу його роботи у зв'язку з тим, що позивачем не надано довідку про знаходження у відпустці без збереження заробітної плати ;
- стаж роботи позивача з 05.10.1993р. по 14.10.1994р. та з 23.12.1995р. по 01.08.1996р. немає можливості зарахувати як роботу за Списком № 1 з повним робочим днем під землею, у зв'язку з відсутністю відомостей про атестацію робочих місць.
В судове засідання позивач, представник позивача та представник відповідача не з'явились, надавши заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, у зв'язку з чим, відповідно до ч.4 ст.122 КАС України справу розглянуто судом в порядку письмового провадження.
Перевіривши доводи позовної заяви позивача та заперечення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд визнає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю з нижченаведених підстав.
Судом встановлено наступне.
Позивач отримує від відповідача пенсію за віком на пільгових умовах на підставі протоколу про призначення пенсії 17469 від 04.02.2013р. з 18.12.2012р. (ар.с.19)
Пенсію обчислено при загальному стажі роботи 22 роки 10 місяців та 8 днів (стаж враховано по 28.12.2012р., згідно сплати страхових внесків), в тому числі пільговому: за Списком № 1 - 4 роки 4 місяці 6 днів, за Списком № 1 (шахтарі) - 8 років 10 місяців 23 дні, за Списком № 2 - 7 місяців та 21 день, військова служба 1 рік 11 місяців та 21 день, що підтверджується трудовою книжкою (ар.с.14-18), воєнним квитком (ар.с.11-13), протоколом про призначення пенсії (ар.с.19), а також запереченням відповідача (ар.с.34-35).
Розпорядженням від 14.03.2013 р. (ар.с.20), відповідач здійснив допризначення пенсії позивача з 18.12.2012 р. у зв'язку із наданням додаткових документів, зарахувавши загальний стаж роботи 22 роки 11 місяців та 1 день (стаж враховано по 28.12.2012р., згідно сплати страхових внесків), в тому числі пільговому: за Списком № 1 - 5 років 11 місяців 15 днів, за Списком № 1 (шахтарі) - 9 років 11 місяців 21 день, за Списком № 2 - 7 місяців та 21 день, військова служба 1 рік 11 місяців та 21 день, що підтверджується розпорядженням про допризначення пенсії від 14.03.2013 р. (ар.с.20) та розрахунком стажу (ар.с.21).
Відповідач не зараховує позивачу військову службу до стажу роботи за Списком № 1 при підрахунку ОСОБА_1 для розміру пенсії, не зараховує в загальний стаж період роботи з 05.10.1993р. по 14.10.1994р. та не зараховує за Списком № 1 період його роботи з 05.10.1993р. по 14.10.1994р. та з 23.12.1995р. по 01.08.1996р.
Згідно записів воєнного квитку (ар.с.11-13) та трудової книжки позивача (ар.с.14-18) в період з 11.11.1982р. по 01.11.1984р. позивач проходив військову службу.
Те, що позивач працював в період з 05.10.1993р. по 14.10.1994р. та з 23.12.1995р. по 01.08.1996р. за Списком № 1, крім трудової книжки, підтверджується також довідками №325 та № 326 від 14.10.1994 р. (ар.с.23), які було повернуто позивачу разом із відповіддю від 22.03.2013р. відповідача та довідками № 01-16/С-2005 від 07.11.2011р. (ар.с.24), № 236 та 237 від 29.07.1996р. (ар.с.25), які було надано позивачем при поданні заяви про призначення пенсії (перелік доданих до заяви про призначення пенсії документів знаходиться на звороті заяви про призначення пенсії).
Спору між позивачем та відповідачем стосовно періоду перебування на військовій службі, роботи гірничим робітником очисного вибою з 05.10.1993 р. по 14.10.1994 р. та з 23.12.1995 р. по 01.08.1996 р. немає, спір тільки в застосуванні норми права.
Вищезазначені заперечення відповідача про безпідставність вимог позивача суд не приймає до уваги з наступних причин.
Стосовно незарахування до стажу позивача за Списком № 1 при обчисленні ОСОБА_1 для розміру пенсії періоду військової служби.
Частиною 4 статті 24 «Закону про пенсійне страхування» встановлено наступне :
«Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.»
«Закон про пенсійне страхування» набрав чинності з 01.01.2004р. Тобто періоди трудової та іншої діяльності, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії, а прирівняна до неї діяльність за період до 01.01.2004р. повинні враховуватися до стажу роботи для призначення пенсії відповідно до законодавства, яке діяло до 01.01.2004р.
Частина 1 статті 58 Конституції України встановила, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. В абзаці 2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (далі за текстом -КСУ) від 09.02.1999 р. № 1-рп/99 по справі № 1-7/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) міститься роз'яснення наведеного конституційного положення, в якому зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі потрібно розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон чи інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали чи мали місце.
Таким чином, стосовно порядку зарахування певних періодів до стажу для пенсії необхідно керуватися тим законодавством, під час дії якого ці періоди існували.
Так як Закон України від 02.06.2005 р. № 2636-ІV «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби» (який на дату призначення позивачу пенсії регулює питання врахування військової служби до пільгового стажу роботи, на які посилається відповідач) набрав чинності відповідно з 01.01.2006 р. (згідно прикінцевих положень), то суд вважає, що цей закон, виходячи з зазначених приписів Конституції України та Рішення КСУ, не може регулювати порядок врахування до стажу для пенсії періоду, який існував набагато раніше.
В період проходження позивачем військової служби (в 1982-1984 р.р.) діяло «Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій», затверджене ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 03.08.1972 р. № 590. Цей нормативно-правовий акт діяв в період з 03.08.1972 р. по 31.12.1991 р. Підпунктом «к» частини 1 пункту 109 цього «Положення …» було встановлено, що періоди служби в складі Збройних Сил СРСР прирівнюються до роботи, яка дає право на призначення пенсій на пільгових умовах або в пільгових розмірах.
Тобто цією нормою було передбачено врахування вказаного періоду військової служби не тільки при визначенні права на пільгову пенсії, але й при визначенні пільгових розмірів цієї пенсії.
До того ж суд зазначає, що положеннями абзацу 10 частини 3 статті 24 «Закону про пенсійне страхування» (яка діє з 16.09.2008 р.) встановлено, що за кожний повний рік стажу роботи за Списком № 1, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Таким чином, законодавець чітко встановив, що будь-який період стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1, одночасно дає право на додаткове зарахування до страхового стажу по одному року за кожний повний рік такого періоду. Будь-яких виключень з цього правила діюче законодавство (в тому числі «Закон про пенсійне страхування» та Закон України від 02.06.2005 р. № 2636-ІV) не містить.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про те, що періоди його військової служби повинні прирівнюватися до стажу за Списком № 1 не тільки при визначенні права на пільгову пенсію, але й при розрахунку страхового стажу, який враховується для обчислення розміру цієї пенсії (зокрема - коефіцієнту страхового стажу та підвищення до пенсії за кожний рік стажу більше 35 років).
Отже, є протиправним оскаржуване рішення відповідача, оформлене розпорядженням від 14.03.2013 р., про призначення позивачу пенсії без зарахування періоду проходження військової служби до страхового стажу за Списком № 1, який враховується для обчислення розміру пенсії.
Стосовно не зарахування до загального стажу періоду роботи позивача з 05.10.1993р. по 14.10.1994р.
Ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. В трудовій книжці позивача за період з 05.10.1993р. по 14.10.1994р. зазначено, що він працював з повним робочим днем під землею, тому суд вважає, що у відповідача не було жодних підстав вимагати будь-які додаткові документи на підтвердження цього стажу та не зараховувати цей період в його загальний стаж.
Стосовно не зарахування за Списком № 1 періоду з 05.10.1993 р. по 14.10.1994 р. та з 23.12.1995 р. по 01.08.1996 р. у зв'язку з відсутністю наказу про атестацію робочих місць.
Відповідно до пунктів 1 та 2 «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров»я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Абзацами 1 та 2 пункту 4 Зазначеного Порядку встановлено, що атестація проводиться не рідше 1 разу на 5 років і відповідальність за її своєчасне та якісне проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Таким чином, законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівника підприємства, організації, а тому її не проведення з вини цих керівників (в тому числі із-за відсутності коштів) не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах. Тобто, право громадянина на зарахування його роботи до пільгового стажу не може ставитися в залежності від проведення чи не проведення атестації робочих місць, за яке відповідальним є керівник підприємства чи організації, на яких працював громадянин.
З вищенаведених причин факт не проведення атестації робочих місць не може бути підставою для неврахування періоду роботи позивача з 05.10.1993р. по 14.10.1994р. та з 23.12.1995р. по 01.08.1996р. до стажу за Списком № 1 з повним робочим днем під землею.
Стосовно строків давності звернення до суду
Із положень частини 1 статті 100 КАС України випливає, що суд в обов'язковому порядку і незалежно від подання про це заяви від сторін по справі повинен вирішувати питання щодо строку давності звернення до суду з адміністративними позовом. Частиною 2 статті 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Оспорюване розпорядження було винесені менш ніж за шість місяців до дня подання позивачем позову до суду, тому не був пропущений строк звернення до суду з позовом.
Отже підстав для залишення позовних вимог позивача без розгляду суд не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись ч.1 ст. 58 Конституції України, статтею 24 ч. 3 абз.10 та ч. 4 абз. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування», пунктом 109 «Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій», затвердженого ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 03.08.1972 р. № 590, ст.161-163, 183-2 КАС України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження 809273 Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області від 14.03.2013р. щодо призначення ОСОБА_1 з 18.12.2012 р. пенсії за віком, в частині обчислення розміру його пенсії :
- без зарахування до його страхового стажу за Списком № 1, який враховується для обчислення розміру пенсії, періоду військової служби з 11.11.1982р. по 01.11.1984р.;
- без зарахування до стажу періоду роботи з 05.10.1993р. по 14.10.1994р.;
- без зарахування до стажу за Списком № 1 періоду роботи з 05.10.1993р. по 14.10.1994р. та з 23.12.1995р. по 01.08.1996р.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханов Луганської області здійснити ОСОБА_1 за період з 18.12.2012 р. перерахунок та виплату пенсії за віком :
- із зарахуванням до його страхового стажу за Списком № 1, який враховується для обчислення розміру пенсії, періоду військової служби з 11.11.1982р. по 01.11.1984р.;
- із зарахуванням до його стажу на підземних роботах за списком № 1 періоду роботи гірничим робітником очисного вибою з 05.10.1993р. по 14.10.1994р. та з 23.12.1995р. по 01.08.1996р.
ОСОБА_2 набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Стахановський міський суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя :