Справа № 495/5148/13-к
23.07.2013 рік м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого - одноособово судді Савицького С.І.
при секретарі - Чумаченко О.О.
за участю прокурора - Вінар В.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровський кримінальне провадження у відношенні:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, росіянина, громадянина України, уродженця м. Білгород - Дністровський Одеської області, освіта середня спеціальна, працюючого СПД, холостого, маючого на утриманні малолітню дитину 2007 року народження, в силу ст. 89 КК України судимості не маючого, проживаючого у АДРЕСА_1,
обвинуваченого у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч. 3, 15 ч. 3, 186 ч. 3 КК України,
11.05.2013 року, приблизно о 01 годині 00 хвилин, більш точний час у ході судового розгляду встановити не надалося можливим, обвинувачений ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в АДРЕСА_2, з корисливих мотивів, направлених на таємне заволодіння чужим майном, проник до жилого приміщення будинку, де намагався відкрито заволодіти майном потерпілої ОСОБА_2, а саме: - ноутбуком марки «Packard-Bell», чорного кольору, модель № P5WSO, вартістю 4000 гривень, тим самим спричинивши матеріальний збиток на вищезазначену суму.
Однак, обвинувачений ОСОБА_1, свій злочинний умисел не довів до кінця, з причин, не залежних від його волі, тому що не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, у зв'язку з тим, що був застигнутий потерпілою ОСОБА_2, яка зчинила опір та відібрала свій ноутбук.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 в той самий час, знаходячись в будинку АДРЕСА_2, з корисливих мотивів, направлене на таємне заволодіння чужим майном, скоїв крадіжку майна потерпілої ОСОБА_2, а саме: однієї пари сережок із жовтого металу, вагою 6 гр., вартістю 215 гривень 56 копійок за один грам, загальною вартістю 1293 гривень 36 копійок; браслету із срібла, вагою 40 грам, вартістю 5 гривень 31 копійка за один грам, загальною вартістю 212 гривень 40 копійок; ланцюжок із жовтого металу, вагою 14 грам, вартістю 215 гривень 56 копійок за один грам, загальною вартістю 3017 гривень 84 копійки; однієї пари сережок (біжутерія), вартістю 200 гривень за пару, тим самим заволодів майном потерпілої ОСОБА_2 на загальну суму 4723 гривні 60 копійок. Після чого з місця скоєного правопорушення зник, обернувши викрадене на свою користь.
Обвинувачений ОСОБА_1 при судовому розгляді кримінального провадження, свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч. 3, 15 ч. 3, 186 ч.3 КК України визнав повністю.
Судом обвинуваченому ОСОБА_1 було роз'яснено зміст ст. 349 ч. 3 КПК України про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження.
Обвинувачений ОСОБА_1 та інші учасники процесу не заперечували проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Суд з'ясував чи правильно розуміє обвинувачений ОСОБА_1 зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції. Судом було роз'яснено, що у даному випадку, обвинувачений буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що дійсно він скоїв ці кримінальні правопорушення. Свою вину визнав повністю, розкаявся, просив строго не наказувати його, оскільки він хворіє на туберкульоз.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що дійсно, обвинувачений ОСОБА_1 скоїв крадіжку у її будинку. Вона відібрала у нього ноутбук, а він потім переліз через паркан та скривися. Просила не позбавляти обвинуваченого волі, оскільки шкоду їй повністю відшкодовано.
З урахуванням викладеного, суд визнає винним обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч. 3, 15 ч. 3, 186 ч. 3 КК України:
- за ст.ст. 15 ч.3, 186 ч.3 КК України, тобто замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням у житло;
- за ст. 185 ч.3 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) поєднана з проникненням у житло.
У відповідності до ст. 66 КК України, до обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд відносить щире каяття та сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
У відповідності до ст. 67 КК України, до обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд відносить вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує громадську безпеку та характер скоєного ним кримінального правопорушення; особу обвинуваченого, у тому числі негативну характеристику по місцю проживання; матеріальне та сімейне становище, стан здоров'я, а саме, що він хворіє туберкульозом, те що раніше він притягався до кримінальної відповідальності, але у відповідності до ст. 89 КК України вважається особою, яка не має судимості.
Враховуючи всі обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, а також те, що він у відповідності до ст. 89 КК України вважається особою, яка не має судимості, скоєні кримінальні правопорушення відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких, негативно характеризується по місцю проживання, а також те, що він хворіє туберкульозом, щиро розкаявся та сприяв розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування матеріальної шкоди, а також думку потерпілої, яка просила не позбавляти обвинуваченого волі, суд вважає можливим обрати у відношенні обвинуваченого покарання не пов'язане з позбавленням волі, із застосування до нього покарання з випробуванням, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.
Речові докази: взуття, передане на зберігання до камери зберігання речових доказів Білгород-Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області - повернути обвинуваченому ОСОБА_1
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 залишити без задоволення, у зв'язку з відмовою потерпілої від позову з урахуванням відшкодування заподіяної шкоди.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.15 ч. 3, 186 ч. 3, 185 ч.3 КК України, та на підставі санкцій вказаних статей призначити йому покарання:
за ст.ст. 15 ч.3, 186 ч.3 КК України - у вигляді 4 років позбавлення волі;
за ст. 185 ч. 3 КК України - у вигляді 3 років позбавлення волі.
У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України, суд визначає покарання засудженому ОСОБА_1 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, та остаточно до відбуття 4 років позбавлення волі.
У відповідності до ст. 75 КК Україні звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий термін у 2 роки.
У відповідності до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію;
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу змінити з тримання під вартою на особисте зобов'язання, звільнивши з під варти в залі суду, поклавши на нього наступні обов'язки:
1) не відлучатися за межі м. Білгород-Дністровський Одеської області без дозволу суду;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 відраховувати з моменту звернення вироку до виконання.
Речові докази: взуття, передане на зберігання до камери зберігання речових доказів Білгород-Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області - повернути засудженому ОСОБА_1
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 залишити без задоволення, у зв'язку з відмовою потерпілої від позову з урахуванням відшкодування заподіяної шкоди.
Вирок може бути оскаржений у апеляційний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя :