Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 33/781/281/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Отян О.В.
Категорія - ч. 1 ст. 173-2 КупАП Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Драний В. В.
22.07.2013 року суддя апеляційного суду Кіровоградської області Драний В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 19 червня 2013 року, якою
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, який працює охоронцем в Олександрівському ЛВУМГ ПАТ «Черкаситрансгаз», проживає за адресою: АДРЕСА_1,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді виправних робіт на строк 1 місяць з відрахуванням 20 відсотків заробітку.
Згідно постанови суду ОСОБА_4 07.06.2013 року, приблизно о 06.00 годині, за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 вчинив сімейну сварку, чим вчинив насильство в сім'ї психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_5 Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 т. 173-2 КУпАП.
Захисник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду від 19.06.2013 року, а справу відносно ОСОБА_4 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вимог посилається на те, що ані в протоколі про адміністративне правопорушення ані в постанові суду не розкрита об'єктивна і суб'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173 -2 КУпАП, оскільки не зазначено з яких мотивів діяв ОСОБА_4 та які наслідки його дій могли бути чи були заподіяні. Вважає, що показання допитаних в судовому засіданні свідків - дружини та сина, не можуть бути підтвердженням вини ОСОБА_4, оскільки сварки спровоковані саме ними в знак спільного протесту на відмову ОСОБА_4 подарувати синові домоволодіння. Крім цього, вважає, що суддя, всупереч вимогам ст. 33 КУпАП, необґрунтовано, наклала на ОСОБА_4 максимальне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Заслухавши ОСОБА_4 та в його інтересах захисника ОСОБА_3, які підтримали апеляцію та просили задовольнити, заслухавши ОСОБА_5, яка підтвердила, що сварки з чоловіком виникають в зв'язку з його незгодою подарувати будинок синові - ОСОБА_6, проти апеляційної скарги заперечила, вивчивши матеріали адміністративної справи, зваживши доводи апеляції, приходжу до висновку, що апеляція підлягає задоволенню, постанова суду - скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність за вказаною статтею настає за вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо) внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження колекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_4 ставиться в провину те, що він вчинив сімейну сварку, чим вчинив насильство в сім'ї психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_5 (а.с. 1).
Разом з тим, як обґрунтовано зазначив апелянт, ані посадовими особами Олександрівського РВ УМВС ані суддею під час розгляду справи не встановлено наслідків у вигляді шкоди психічному здоров'ю потерпілої, яка могла бути чи була завдана та її причинно-наслідкового зв'язку з діями ОСОБА_4, що є обов'язковими ознаками об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, яке ставиться в провину ОСОБА_4
Крім того, суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу. Тобто, вчинення насильства в сім'ї, характеризується наміром, коли особа усвідомлює протиправність своїх дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, передбачає порушення охоронюваних законом прав потерпілого наслідком чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, бажає цього або свідомо допускає настання таких наслідків.
Як вбачається з наявних в справі матеріалів, а саме пояснень ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які були відібрані під час перевірки заяви, а також їх показань в судовому засіданні, між подружжям виникли неприязні відносини через недосягнення згоди щодо поділу спільного майна.
За обставинами справи, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 протягом декількох років поспіль наполягають на тому, щоб ОСОБА_4 дав згоду переоформити будинок на ім'я сина - ОСОБА_6, на що ОСОБА_4 не погоджується. В знак спільного протесту на відмову ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 утримують у себе правовстановлюючі документи на нерухоме майно, в різний спосіб тиснуть на ОСОБА_4 задля досягнення спільної мети. 07.06.2013 року ОСОБА_5 звернулась із заявою до правоохоронних органів з проханням притягнути до відповідальності чоловіка за скоєння правопорушення, а саме вчинення насильства в сімї.
Однак, під час апеляційного розгляду не встановлено обставин, які б свідчили про умисні дії ОСОБА_4 направлених на здійснення психічного тиску на ОСОБА_5, шляхом словесних образ або погроз в її адресу, якими він навмисно спричиняв емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та міг завдати або завдав шкоди психічному здоров'ю дружини.
В матеріалах справи відсутні будь-які відомості, які б вказували на негативну репутацію ОСОБА_4, зафіксовані у встановленому порядку факти застосування ним насильства до членів сім'ї. Характеризується ОСОБА_4 позитивно, працює. Задля уникнення сварок з дружиною і сином на даний час проживає окремо від сім'ї в дачному будинку.
Суддя районного суду, всупереч вимогам ст. 245 КУпАП не дав належної оцінки доказам у справі, не проаналізував склад правопорушення, в результаті чого безпідставно визнав ОСОБА_4 винним та притягнув до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
За таких обставин, прийняте суддею районного суду рішення не можливо визнати законним, а тому постанова підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП
Апеляцію захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 - задовольнити.
Постанову Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 19 червня 2013 року, якою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді виправних робіт на строк 1 місяць з відрахуванням 20 відсотків заробітку - скасувати.
Провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області В.В. Драний