Справа №: 343/2067/13-а
Провадження №: 2-а/0343/102/13
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 липня 2013 року м.Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого суддi - Лицура І. М.,
секретаря - Бойків В. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Долина Долинського району Івано-Франківської області справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора ДПС взводу № 2 із ЗС роти ДПС УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області старшого сержанта міліції Мілевського Ігора Романовича про оскарження (скасування) правового акту індивідуальної дії (постанови серія АА № 947276 від 07.07.2013 року),
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову інспектора ДПС взводу № 2 із ЗС роти ДПС УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області старшого сержанта міліції Мілевського І.Р. серії АА № 947276 від 07.07.2013 року про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 255,00 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП. Свої вимоги мотивував тим, що відповідачем було винесено оскаржувану постанову, в якій зазначено, що він 07.07.2013 року о 06:45 год., керуючи автомобілем марки «BMW», номерний знак НОМЕР_1, в селищі Брошнів-Осада Рожнятівського району Івано-Франківської області, перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті більш як на 20 км/год.: рухався зі швидкістю 88 км/год., чим порушив вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху України, що і було зафіксовано приладом «Візир» № 0711220. Однак, дану постанову він вважає незаконною, оскільки в той день він швидкість руху не перевищував, а зупинення його працівниками міліції з підстав перевищення швидкості є необґрунтованим, так як показники швидкості руху, зафіксовані приладом «Візир» № 0711220, не можуть вважатись доказами скоєння ним правопорушення, тому що неможливо встановити належність зафіксованої швидкості саме його автомобілю. Так, він дійсно 07.07.2013 року керував автомобілем марки «BMW», номерний знак якого АТ 6666 АК, та рухався в щільному потоці автотранспорту. Тому вважає, що показники вищевказаного приладу не можуть бути доказом вчинення саме ним правопорушення, оскільки вказана швидкість могла належати іншому автомобілю. Крім того, з наданих йому матеріалів не вбачається, яким саме чином зафіксовано правопорушення, та чи перебував у справному стані даний прилад. На підставі наведених фактів вважає винесену відповідачем постанову незаконною, а тому звернувся в суд з даним позовом.
В судовому засіданні позивач повністю підтримав заявлені позовні вимоги, зіславшись на вищевикладені обставини, просив позов задоволити, скасувати винесену інспектором ДПС взводу № 2 із ЗС роти ДПС старшим сержантом міліції Мілевським І.Р. постанову серії АА2 № 947276 від 07.07.2013 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення, так як він його не вчиняв.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, долучив до справи CD диск з відеозаписом правопорушення та копію свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки «Візир», просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2, оскільки він є безпідставним.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши здобуті й перевірені в судовому засіданні інші докази, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події чи складу правопорушення.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується копією постанови серії АА2 № 947276 від 07.07.2013 року, винесеної інспектором ДПС взводу № 2 із ЗС роти ДПС старшим сержантом міліції Мілевським І.Р. (а.с. 3), ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн. Зі змісту даної постанови вбачається, що ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом марки «BMW», номерний знак НОМЕР_1, 07.07.2013 року о 06:45 год. в селищі Брошнів-Осада Рожнятівського району Івано-Франківської області, рухався зі швидкістю 88 км/год., швидкість руху вимірювалася приладом «Візир» № 0711220.
Як вбачається з письмового пояснення ОСОБА_2 в протоколі про адміністративне правопорушення серії АВ2 № 556007 від 07.07.2013 року (а.с. 4), на підставі якого винесено оскаржувану позивачем постанову, останній зазначив, що з протоколом не згідний, оскільки правил ПДР не порушував, а зафіксована швидкість руху не належить його автомобілю, так як він рухався зі швидкістю 74 км/год.
Аналогічне пояснення зазначено в позовній заяві ОСОБА_2 і в судовому засіданні нічим не спростовано.
Так, в порушення п. 2.7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, яка затверджена Наказом МВС України від 22.02.2001 року № 185, до вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення не долучено жодних матеріалів, що підтверджують факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення (рапортів посадових осіб, заяв, пояснень свідків правопорушення, тощо), доказом чого є відсутність посилання на них в графі протоколу серії АВ 2 № 556007 «До протоколу додаються».
Незважаючи на те, що в протоколі зазначено про наявність фотофіксації правопорушення, матеріали фотофіксації на руки ОСОБА_2 не були видані та до матеріалів справи не долучені.
При відтворенні в судовому засіданні відеозапису правопорушення, долученого до справи відповідачем, встановлено, що під час проведення відеофіксації попереду автомобіля позивача рухався інший автомобіль (білий бус «Рено») і зафіксована приладом швидкість становила тоді 88-94 км/год., а коли в кадрі залишився тільки автомобіль позивача, то зафіксована швидкість становила 54-66 км/год.
Таким чином суд вважає, що долучені відеоматеріали не спростовуюють твердження позивача і не є доказом вчинення ним правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративне стягнення на ОСОБА_2 накладено незаконно, оскільки відсутні докази, що підтверджували б факт вчинення ним правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КупАП, а тому постанову інспектора ДПС взводу № 2 із ЗС роти ДПС УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області старшого сержанта міліції Мілевського І.Р. серії АА № 947276 від 07.07.2013 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КупАП слід скасувати, а провадження по адміністративній справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу даного адміністративного правопорушення.
На пiдставi викладеного, ст.ст. 9, 122, 247, 251, 268, 280, 283, 284, 288, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ст.ст. 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задоволити.
Постанову серії АА2 № 947276 від 07.07.2013 року, винесену інспектором ДПС взводу № 2 із ЗС роти ДПС УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області старшим сержантом міліції Мілевським Ігорем Романовичем, про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 гривень за вчинення ним правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП, скасувати, а провадження по адміністративній справі закрити за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова суду остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя: