25.07.2013 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів :
ОСОБА_1 (головуючий),
ОСОБА_2, ОСОБА_3
з участю прокурора Сирохман Л.І., захисника ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_5 розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляцією заступника Берегівського міжрайонного прокурора на ухвалу слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 17 липня 2013 року
Цією ухвалою відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України
та обрано йому запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на два місяці - до 16 вересня 2013 року, з покладенням наступних обов'язків: прибувати до слідчого із встановленою періодичністю; не відлучатись із м. Берегово без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання або роботи.
Згідно клопотання слідчого, ОСОБА_5 підозрюється у незаконному зберіганні малокаліберної гвинтівки з набоями, які він знайшов під час виконання господарських робіт в не встановлений слідством час, день та місяць 2013 року за місцем свого проживання ІНФОРМАЦІЯ_4. 6 липня 2013 року о 07 год. 30 хв. під час обшуку будинку ОСОБА_5 вказані гвинтівку та набої було виявлено працівниками міліції, і такі останній добровільно видав.
Слідчий обґрунтував необхідність застосування ОСОБА_5 домашнього арешту тяжкістю вчинено ним злочину та наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий суддя вказав, що прокурором не доведено, що до останнього не можливо застосувати менш суворий запобіжний захід, а тому врахувавши особу підозрюваного, його позитивну характеристику за місцем роботи та що на його утриманні двоє малолітніх дітей та батьки пенсіонери прийшов до висновку про можливість застосування ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
В апеляції прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на тяжкість злочину в якому підозрюється останній. На думку апелянта випробування ОСОБА_5 зброї у денний період доби, свідчить про його суспільну небезпеку для оточуючих, а отже обґрунтованим буде застосування щодо нього більш суворого запобіжного заходу.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, яка апеляцію не підтримала, у зв'язку з тим, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 направлена до суду для розгляду по суті, підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_4 , які вважають ухвалу судді законною та обґрунтованою, просили залишити її в без змін, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Метою застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК, перелік обставин, які слід враховувати при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, зазначені в ст. 178 КПК України, при цьому такий перелік не є вичерпним та підлягає розширеному тлумаченню з огляду на фактичні обставини, встановлені у кримінальному провадженні.
Вказані норми закону слідчим суддею при винесенні ухвали щодо ОСОБА_5 дотримано.
Вивченням матеріалів провадження встановлено, що суддя обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав застосування підозрюваному ОСОБА_5 такого запобіжного заходу як домашній арешт, оскільки останній за місцем роботи характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей та батьків пенсіонерів , окрім того вину у вчиненому визнав повністю і на момент розгляду клопотання ОСОБА_5 була дана згода на укладення угоди з прокурором про визнання ним вини. У зв'язку з наведеним, слідчий суддя дійшов вірного висновку про доцільність обрання ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, у виді особистого зобов'язання, як такого, що зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку. Підстав для скасування ухвали слідчого судді апеляційний суд не знаходить.
Окрім того, як вбачається з листа Берегівського міжрайонного прокурора №74-2665 від 18.07.2013 року, кримінальне провадження №12013070060000823 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України разом з угодою про визнання ним винуватості надіслано до суду для розгляду по суті, а отже необхідності застосовувати ОСОБА_5 більш суворий запобіжний захід, ніж той, що обраний судом першої інстанції колегією суддів не вбачається.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд ,
ухвалу слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 17 липня 2013 року, якою підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання залишити без змін, а апеляцію прокурора - без задоволення.
Судді: