Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/2471/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Іванов Д.Л.
Інші справи позовного провадження Доповідач Савченко С. О.
Іменем України
23.07.2013 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого: Савченко С.О.
Суддів - Франко В.А., Белінської І.М.
при секретарі - Ткаченко Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 березня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення вартості безпідставно набутого майна,-
У жовтні 2012 року ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_3 про стягнення вартості безпідставно набутого майна. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 13 березня 1999 року її син ОСОБА_4 одружився з ОСОБА_7 На їхньому весіллі ОСОБА_3 привселюдно оголосив, що він подарує молодим квартиру, але ніякої квартири не подарував, а тому син з дружиною проживали у її квартирі АДРЕСА_1 з осені 1999 року по 25.12.2003 р.
11 липня 2003 року ОСОБА_3 продав квартиру АДРЕСА_2 і запропонував продати її квартиру, пообіцявши, що коли йому Концерн «Кіровоградбудінвест» видасть ордер на трикімнатну квартиру, то вони всі будуть брати участь у приватизації та отримають рівні частини квартири. 29 липня 2003 року між Концерн «Кіровоградбудінвест» та ОСОБА_3 було складено акт про прийом-передачу квартири АДРЕСА_4. Рішенням Третейського суду м. Кіровограда від 18 квітня 2005 року визнано за відповідачем право власності на зазначену квартиру. 10 жовтня 2003 року її сина ОСОБА_4 прописали у новій квартирі АДРЕСА_4. 27.10.2003 року позивач взяла на ремонт квартири кредит в банку на суму 5000 дол.США і в заставу дала свій трактор. 25.12.2003 року ОСОБА_4 по довіреності продав її квартиру. Всі отримані кошти від продажу квартири вона вклала в ремонт.11 червня 2004 року в нову квартиру прописали і позивачку. Зараз вони з сином дізнались, що в жодному з документів на квартиру їхні прізвища не зазначені та вони не являються співвласниками, так як право власності оформлено на ОСОБА_3 08 червня 2012 року ОСОБА_3 разом з його дружиною ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , використовуючи психологічний та фізичний тиск, сина виселили з квартири. До теперішнього часу син не може потрапити до квартири, оскільки вхідні замки були змінені та змушений поживати у знайомих. Вважає, що ОСОБА_3 скориставшись її довірою, порушив її майнові права, оскільки за її кошти зробив ремонт у своїй власній квартирі. Крім того, зазначила, що на теперішній час являється пенсіонеркою і отримує мінімальну пенсію, вимушена проживати у родичів. Просила суд стягнути з ОСОБА_3 на її користь суму витрат у розмірі 134488,70 грн. за ремонт квартири АДРЕСА_3.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 березня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 продав, а Концерн «Кіровоградська будівельна компанія Кіровоградбудінвест» в особі Григорян О.М. придбало чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 за 110432 грн., що підтверджується договором купівлі-продажу від 11 липня 2003 року.
Згідно акту прийому - передачі від 14 липня 2003 року Концерн «Кіровоградська будівельна компанія Кіровоградбудінвест» в особі Шмідта В.Ф. в рахунок погашення заборгованості по зазначеному договору купівлі-продажу передано у приватну власність ОСОБА_3 трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_4.
Рішенням Третейського суду від 18 квітня 2005 року визнано право власності ОСОБА_3 на дану квартиру та зареєстровано це право власності в органах БТІ.
З матеріалів справи вбачається, що 13 березня 1999 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 був зареєстрований шлюб, актовий запис № 118, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є матірю і сином.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 травня 2012 року шлюб розірвано та стягнуто на користь ОСОБА_7 з ОСОБА_4 аліменти на утримання 2 дітей - ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28.11.2012р. ОСОБА_3 усунуто перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_4 шляхом виселення ОСОБА_2 із зняттям її з реєстраційного обліку. ОСОБА_4 усунуто перешкоди в користуванні квартирою шляхом його вселення та зобов'язано ОСОБА_3 не чинити йому перешкоди в користуванні квартирою.
Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 18.02.2013 року дане рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда скасовано та ухвалено нове рішення, яким ОСОБА_3 усунуто перешкоди в користуванні житловим приміщенням шляхом виселення ОСОБА_4 із спірної квартири та зняттям його з реєстраційного обліку. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкод, відмовлено.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна особа зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За вимогами ч.1 і 3 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Тобто стаття говорить про незаконність набуття такого майна, або збереження його у себе за рахунок іншої особи.
Обставини справи свідчать, що позивачка допомагала сімї сина в облаштуванні побутових умов, добровільно вкладаючи кошти в ремонт квартири і тільки після розпаду сімї сина та примусового його виселення з квартири, позивачка дійшла хибного висновку про безпідставне утримання відповідачем її коштів.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникли в червні 2004 року, оскільки як вбачається з пояснень позивачки 11 червня 2004 року у нову квартиру прописали і її.
ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом 30 жовтня 2012 року, після розлучення та виселення її сина з квартири, а тому строк звернення до суду пропущений.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновок суду першої інстанції і не є підставами для скасування чи зміни рішення суду.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 березня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ в 20- денний термін з дня набрання законної сили.
Головуюча суддя:
Судді :